Життєва історія цієї родини розпочалася в далекому 1969 році. Одружився сільський парубок Леонід на Катерині, жила сім’я в злагоді та любові і, як і всі молоді сім’ї, чекали на лелеку, що проносить найбільше щастя подружжю - дитинку. Але їх лелека був не звичайний, бо приніс молодятам потрійне щастя.
Спробувати власноруч приготувати медово-горіховий десерт її підштовхнула колега Світлана Савченко. Світлана Савченко. Колеги щораз купують у Вікторії мед, кажуть, що кращого ніколи не їли. Сама ж Вікторія давно задивлялась в Інстаграмі на красиво оформлені баночки медово-горіхового десерту. Так, викачавши цього літа свіжий мед, спробувала такий делікатес.
Галина Петруша, голова Парафіївської територіальної громади, отримала на «Українській Премії року» нагороду в номі нації «Волонтерство: за покликом душі». «Номінація лауреатки «Української Премії року» стала для мене справжньою несподіванкою, - говорить голова Парафіївської територіальної громади Галина Петруша. - Адже постійно робиш те, що маєш робити. Що каже тобі твоє
Розказує: копи був підлітком, просто марив мотоциклом «Ява». Наприкінці 90-х років минулого століття цей легендарний байк усе ще залишався мрією сільських хлопців. Більш-менш доступним мотоциклам до потужного чеського красеня, оснащеного системою змішування оливи й автоматичним зчепленням, було як куцому до зайця. Але й ціна на нього була захмарною.
Подружжя Олена Павлівна та Василь Іванович Решетник з Городні на свою втіху мали трьох синів, як у добрій, мудрій казці. Всі вони виросли добрими й порядними людьми, не завдавали батькам зайвих клопотів і були їм надійною підтримкою і опорою – тим більше, коли батьки вже почали відчувати на своєму здоров’ї вантаж років – Олені Павлівни 64 роки, Василю Івановичу – 70.
Цей універсальний матеріал широко використовується в різних сферах — від рукоділля до промисловості. У рідкому вигляді він шкідливий, але майстрів це не зупиняє, бо вироби з нього виходять ну дуже гарними. Ідеться про епоксидну смолу. Поки що в Україні людей, які освоїли це ремесло, не так уже і багато, але в Чернігові такого знайшли
Городня, що на Чернігівщині повниться схвальними відгуками про Леоніда Маклюка й подяками. Знайти його непросто, бо чоловік без діла не гає ані миті. Ось і цього разу знову довелось його відволікати від ретельного порпання у замку підвалу колишньої райради. Саме не було світла, але Леоніда Миколайовича цим було не зупинити – він активно «воював» із замком при світлі ліхтарика.
Майстриня Юлія Сиворакша із Киріївки Сосницької громади на Чернігівщині тривалий час займається плетінням з природних матеріалів. Виплітає миски, сільниці, цукерниці, хлібниці, корзинки, капелюшки, а декілька років тому захопилася створенням Дідухів. Робить їх різними за розміром, а для оформлення використовує злаки, квіти та трави.
Командир механізованої роти 32-ї окремої механізованої бригади Олег Коноваленко до початку повномасштабного вторгнення росії мав власний бізнес, займався улюбленою справою. Чоловік понад 20 років присвятив себе дресируванню та вихованню собак. Та коли війна прийшла на нашу землю, він вирішив стати на захист країни, хоча не мав жодного
Привіт із Франції своїм друзям і знайомим Тетяна Сіренко передає майже щодня вже понад два з половиною роки. А це – сама приїхала! Хочеться із усіма побачитися, поговорити, просто обняти і помовчати. А ще – надихатися рідним повітрям, пройтися вулицями. Хто був довго на чужині, той її зрозуміє. Про свої враження жінка розповіла Зої Шматок, давній