Новости

Людям про людей 

  • У КНП «Носівська міська лікарня ім. Ф.Я. Примака» колектив стоматологів зберегли у повному складі. Вже не один рік успішно працює стоматолог-хірург Юрій Анатолійович Руденко. Його батько Анатолій Петрович був висококваліфікованим зубним техніком. З ним працював і син Олександр.
  • Надія Антонівна Кошова - корін­на жителька села Лави. Живе в тому будинку, в якому і народилася. У бать­ків було три донеч­ки. Надія середуль­ша. Закінчила 10 класів, бо до нав­чання мала хист. І відразу дядько її за­брав до себе у Тулу. Там влаштувалась на роботу у склад і працювала 7 ро­ків. Аж поки одно­го року не приїхала додому у відпустку.
  • Марина Артьомова з Коропа майже півтора року тому захопилася зефірною флористикою. Виготовляє ко- ропчанка зефірні квіти, грибочки, шишки, ялиночки для своїх замовників. Найбільше, зізнається Марина, їй подобається троянди робити. А секрет неймовірно гарних і реалістичних композицій у правильно приготованій зефірній основі і практиці
  • Сергій Ященко з Радичева дивом вижив у зоні АТО, коли у свої двадцять два роки добровільно пішов воювати. У квітні цього року земляк знову добровільно став на захист України, та, на жаль, в історію війни він увійшов як Герой, якому навіки - тридцять один. Загинув Сергій на Курщині, підірвавшись на міні
  • У 32-річного Олександра Акименка в Карильському (на Коропщині) не було жод­ного кровного родича. Він тут не народився і не жив, навіть не був зареєстрова­ний. А поховали його саме в цьому селі. І проводжати Са­шу в останню путь прийшло дуже багато людей. Хтось устиг познайомитися і за­приятелювати з ним, хтось просто чув про його історію, та більшість
  • Ненависть до ворогів у Михай­ла Павловича давня, ще армійська. Служити випало зразу після Другої світової. — Перемога — кінець війні. Та не смертям. Коли ми були на роз­мінуванні — на ленінградському напрямку — хлопці гинули десятка­ми. Кожен з них, як і я, ріс у війну. Набідувалися. Тільки б жити. А во­ни помирали. Щодня, — зітхає.
  • Світлана Шаропата удостоїлась звання Мати-героїня ще до повномасштабного вторгнення. Сенсом свого життя жінка обрала дітей, яких виховувала у тоді ще спокійній і затишній Мощенці. Гармонійне життя родини Шаропатих перервало повномасштабне вторгнення, й вже другий рік сім’я живе на дві садиби – у Городні і Мощенці. Попри всі негаразди, вони
  • З респондентом інтервʼю, яке після вик­ладу короткої перед­історії подаю в цій же публікації, уродженцем нашого селища, нині відомим українським фут­болістом, моїм дав­нім знайомим і не тільки, я зустрівся у Варві ще в другій половині червня цього року. Тоді він приїз­див на короткочасні гос­тини до батьків. Ми трохи поговорили про його футбольне зрос­тання
  • - Пані Валентино, чи великий у вас старостинський округ?Яка його інфраструктура? - У нашому старостаті п’ять сіл - Іваниця, Зоцівка, Загін, Ковтунівка та Купина. Зареєстровано близько півтори тисячі населен­ня, але наразі проживає 1200. Найбільше село - Іваниця, близько тисячі мешканців.
  • Директор Ічнянської гімназії імені Васильченка Людмила Куцовера вважає, що їхньому освітньому за­кладу дуже пощастило з учителем трудового навчання та технологій Тарасом Кокошею: «Тарас Миколайович пра­цює у нас із 1998 року. Має багато відзнак, а цьогоріч він до Дня учителя отримав обласну премію імені Софії Русової. Це дуже творча лю­дина, яка не сидить на місці, а постійно дізнається про нове, застосовує це в роботі. Навіть в умовах дистанцій­ного навчання Тарас Мико­лайович робить творчі уроки, які цікаві для учнів
Страница: 1 2 3  ...  851      | следующая