Перехворіти на коронавірус та перемогти.
Своєю історією поділилася вчителька загальноосвітньої школи №30 Лариса Кирюша. Вона працює вчителем зарубіжної літератури, а також викладає у міській школі мистецтв.
На зустріч із журналістами жінка приїхала на велосипеді та одразу одягла маску. Зараз вона дбає про власну безпеку. Проте згадує час, коли і сама посміхалася розмовам про «корону».
Сьогодні Лариса насолоджується барвами осені. А ще 2 місяці тому бачила світ крізь вікна палати в лікарні.
Лариса Кирюша, вчителька зарубіжної літератури ЗОШ №30: «Я, як і багато тих, хто лікувався зі мною в лікарні, не можу сказати точно, де я могла підхопити вірус. Я людина, яка не користується громадським транспортом. Я їжджу або велосипедом, або ходжу пішки. Я не ходжу в громадські місця. Я останнім часом не відвідую концерти. Можна вважати громадським місцем тільки школу, де я працюю, тобто школу мистецтв і загальноосвітню. Може там десь серед дітей причаївся той віурс».
Висока температура та погане самопочуття, такими були перші 7 днів хвороби. Відчувши перші симптоми, Лариса зрозуміла, що на роботу наступного дня вже не вийде.
Лариса Кирюша, вчителька зарубіжної літератури ЗОШ №30: «Це було надзвичайно складно. Це таке випробування для організму, коли ти розумієш, що ти просто нічого не можеш, у тебе немає сили, ти як 90-річна якась бабуся. Нікому не раджу перевіряти це на собі».
Лариса розповідає, що хвороба вибила її з колії майже на цілий місяць. Тиждень жінка хворіла вдома і два тижні лікувалася у міській лікарні №3. Вона навіть написала невеличку поему своїм лікарям, настільки вдячна була медперсоналу за порятунок.
Лариса Кирюша, вчителька зарубіжної літератури ЗОШ №30: «Все лікування відбувається згідно протоколу, все правильно. І вже на 3-й день перебування в лікарні ти розумієш, що твій стан набагато кращий. Але зараз у нас в місті ситуація така, що не всі люди можуть потрапити до лікарів, тому що місць занадто мало, а хворих занадто багато. Коли я потрапила до лікарні, то у відділенні було 32 хворих, а коли я виписувалася, то було 130 хворих. Тоді був звільнений ще один додатковий поверх, бо хворі лежали у коридорах на ліжках».
Жартома Лариса каже, що мріяла про схуднення все літо, і це ніяк у неї не виходило. Хто ж знав, що за 3 тижні хвороби жінка схудне аж на 6 кг. Але це не принесло їй омріяного задоволення. Проте, вдача все одно посміхнулась Ларисі, адже вірус не зачепив нікого з її родини.
Лариса Кирюша, вчителька зарубіжної літератури ЗОШ №30: «На щастя, на момент, коли я захворіла, і 4 дні до цього, я в квартирі перебувала абсолютно сама. Так вийшло, що всі рідні були у від’їзді. Навіть не приходили до мене в гості діти і онуки. Тому це вберегло моїх рідних. В той час я навіть маму не провідувала. І коли я захворіла, вони до мене приходили, але залишали мені під дверима їжу та ліки».
Зараз Лариса Кирюша повністю видужала та повернулася до звичного темпу життя. У школі, хоча і в дистанційній формі, навчальний процес не зупиняється, чому жінка дуже рада. На думку вчительки, дистанційне навчання не є ідеальним. Проте це реальний вихід у непростий час пандемії.
Лариса Кирюша, вчителька зарубіжної літератури ЗОШ №30: «Я вважаю, що дистанційне навчання, зараз у нашому місті, це єдино правильний вихід. І якщо його відмінити, то це буде злочин проти своїх дітей. І проти тих бабусь і дідусів, яких ці діти відвідують, коли вони побували в дитячому колективі. А також проти тих вчителів, які не завжди мають прекрасне здоров’я, щоб з цим вірусом поборотися. Ніхто ж не знає, як організм відреагує. Він шукає слабке місце і там десь може вистрілити».
Лариса Кирюша на власному прикладі переконалась, що здоров’я – перше і найголовніше, про що дійсно варто потурбуватись. Треба усіма силами намагатись убезпечити себе та своїх близьких, адже вірус реальний і далеко не кожний в змозі його перемогти, каже жінка.
Сюжет телеканалу «Новий Чернігів»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.