По Дніпровському літає «Вихор» на трициклі

Добавить новость

Понедельник, 20 Августа 2018 10:38  |  Просмотров: 3473

У дворі 65-річного Миколи Сидоренка з Дніпровського Чернігівського району стоїть... саморобний квадроцикл.



— А точніше — трицикл, — сміється власник техніки. — Бо на трьох колесах. Два ззаду, одне спереду. Збирав його місяці два чи три.

— Місяць, як оце зліпив, — сміється дружина 60-річна Світлана Сидоренко. — Ми не місцеві. Жили у Славутичі (Київська область). Тут купили хату 23 роки тому. Пішли на пенсію, оце перейшли жити.

— У скільки обійшовся трицикл?

— Одна пенсія на нього лягла точно, — махає рукою дружина. — Ми ж чорнобильці. Отримуємо пенсію трошки більшу.

— Разів у чотири, — підхоплює чоловік.

— Сім з половиною тисяч, — уточнює жінка. — І то мала. Чоловік ліквідатор, ледь не здох у 1986-ому.

— Та живий же ще, чого ти? — сміється Сидоренко, виштовхуючи свого залізного звіра. Заводить ключем, той гуде, як мотоцикл.

— Проект був у голові. У цьому трициклі є все, що хочеш. Деталі з «Мурав’я». Цепку сам складав. Мотор з мотоцикла «!Ж». їздить на бензині, бере літрів п’ять на сто кілометрів. Все зварив докупи. Трициклом буду їздити на зимову риболовлю. Спеціально для цього і робив його. Як нормально буде тягнути по кучугурам, лишу як є. А ні — дороблю четверте колесо. І стане квадроциклом.

— Як виїжджає з двору, здалеку чую, як колеса торохтять. По-сільськи чоловіка називають «Вихор». О, кажу, мій «Вихор» летить.

— У вас же ставок у дворі. Запустіть рибу, сидіть, ловіть.

— Живуть у мене карпи, біли амур, білі, червоні карасі. Вони для душі. Як казав мій син, у людей акваріуми вдома метр на два, а у мене — 10 на 5 акваріум у дворі.


Світлана Сидоренко

— Біля двору стояв старий колодязь. Хотіли розчистити, щоб люди пили чисту воду, — підхоплює жінка. — А як відкрили... Чого там тільки не було. У мішках потоплені собаки, коти, козенята. Так смерділо, що аж кишки рвало. Кажу, Колю, гріх колодязь закопувати, давай свердловину бурити. Пригнали трактор, викопали яму, зі свердловини вода поступає. А ось чоловік прокопав траншею на город, час від часу спускає воду, обновляє. Рибу з озера не їмо. Коля зловить рибину, потримає, поцілує і назад випустить, — не жартує жінка. — Я свого чоловіка називаю дятлом. Усе стукає по залізяках. Живемо разом 43 роки. Як одружилися, довбеться у тій техніці. То аеросанчата зробить. З винтом, на лижах. По Прип’яті, Бенівці катався. То човни клепає з дерева. Прикріпить саморобний мотор, і вже моторний човен виходить.

Юлія Семенець, тижневик «Вісник Ч» №33 (1684), 16 серпня 2018 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: