Хата скраю: пенсію приносить поштарка, хліб – медсестра

80-річна Уляна Матющенко з села Карпилівка Козелецького району взимку з хати майже не виходить. Чоловік помер. Діти живуть у Києві. Бабуся сама вже шість років.

— Днями сиджу в хаті, — каже Уляна Романівна. — Виходжу тільки курочок покормити. За хвіртку взагалі не йду. Автобуси з Києва тепер їздять два рази на день. Та у дітей не завжди виходить до мене приїхати, допомогти. Раніше моя хата не була крайньою. Поряд жили люди. Тепер зі старої хати зробили дачу, приїжджають рідко. У триповерховому будинку, який стоїть навпроти, також ніхто не живе. Цей дім побудував колись сусід. Хотів жити разом із сім'єю. Але помер. У дворі вони завели вівчарку. Раз у два дні приїжджають годувати. Жити там чомусь не хочуть.

Я вже декілька років не виходжу у центр на базар. Хоча до нього не так і далеко йти. Пенсію приносить поштарка. Хліб та інші необхідні продукти прошу, щоб купила медсестра.

На Водохрещення батюшка ходив по всіх домівках, святив хати. Я зачинилася, як завжди. Не знала, о котрій годині він буде ходити. Почула, що щось ляпнуло по хвіртці. Вийшла на веранду подивитися. А він постукав у двері та й пішов до іншого двору. Відчинила і почала гукати його. Повернувся в мою хату. І у великій кімнаті, і на вхідних дверях хрестик намалював маркером.

Влітку на городі чи у дворі порпаюся. Поки сніг лежить, сміття не так видно. Зима все приховала. Інколи до мене приходять сусіди. Сидимо, балакаємо про життя. Вони мені розповідають усі сільські новини.



Юлія Семенець, тижневик «Вісник Ч» №8 (1450)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.