Усі жінки - відьми

Самотнім жінкам мріється про гарного, доброго, люблячого і слухняного чоловіка. Та де ж його взяти? Якщо хороший то чужий. Є, правда, і нічийні на прикметі, та як його до себе привернути? Не на ніч не на кілька днів, а на все життя? Привороти – справа знахарок (відьом). Отож вирішила почути поради з перших уст. Поїхала у велике село Улянівку, що неподалік Чернігова.

«Годувати нас треба!»

Іду центральною вулицею, розпитую перехожих, де у них у селі живуть відьми. Є бабці, які шепчуть від забою, пристріту, переляку. «Таких, що приворожують мужчин, немає», — відповідали жінки. «Свої про своїх не хочуть говорити», — так собі міркувала я. I стала чіплятися до перехожих чоловіків. Одні відмахувалися, мовляв, ніколи. Інші говорили: «Нас і так мало, навіщо приворожувати? Дайте нам самим обирати жінок, яких хочемо». Та все ж один мужчина, років 50, назвався Миколою, сказав, що у селі повно відьом.
— Підкажіть, де знайти хоча б одну! — попросила.
— Е ні, дорогенька. Сама, люба, сама.
— Ну, тоді хоча б скажіть, що робити жінкам, аби причарувати мужика.

Микола просвітлів на лиці:
— Знаю аж три способи!
— Говоріть, — схопилася я за ручку і блокнот.
— Перший. Якщо чоловік кричить, жінка повинна мовчати. Витерпить, значить, сподобається. Другий. Служив я колись у Німеччині, подружився з родиною німців. У вихідні вони запрошували мене до себе в гості. Коли я приходив, найменшу доньку Лізхен мати на годину зачиняла у сусідній кімнаті. Якось я не витримав і запитав, навіщо. «Треную, щоб була хорошою дружиною». «Як?»— спитав я. «Кладу аркуш паперу на підлогу. Засовую їй олівець у попу і загадую малювати тим олівцем вісімки на папері. Навчиться — буде нею чоловік задоволений. І цнотлива, і вертлява». (Може, і пожартував Микола. — Авт.). Третій. Усі мужчини люблять смачно попоїсти. Годуйте, і буде ваш.

Потім Микола змилувався, сказав:
— Ідіть у вуличку, там спитаєте, де живе Лідія Долгова.
Чистий двір, доглянутий будинок.
— А чи тут живе відьма? – запитую у жінки, яка порається у дворі. Вона киває головою.

Приворот послабляє потенцію

— Лідіє Федорівно, не ображаєтеся, що вас називають відьмою?
— Відьма від слова «відати», «знати». Маю знання і силу. Я екстрасенс і цілитель.
— Звідки у вас ті знання?
— Довга історія. Бабуся по батьковій лінії була шептухою, знімала порчу. Ще в молодості мені говорила: «Учись. У тебе є сила в руках». Заговори, молитви мені переповідала. В мене в одне вухо влітало, в друге вилітало. Тільки років у 30 я зрозуміла: мені те потрібно. Бо в самої біда сталася. У мене три доньки. І ось одній ще й року не було, як захворіла. Лікарі вкололи їй сильний антибіотик, він дав ускладнення на слух. До того дитина і чула, і говорила «мама», «папа». Скільки з чоловіком об'їздили бабок, лікарів, навіть у професора Рахманова в Одесі були. Наче трошки полегшало. З дитиною займався сурдолог (спеціаліст, який вчить говорити глухих і німих. — Авт.). Щоб вилікувати дитину, я навіть Москви дісталася. Поїхала у центр Джуни (кажуть, вона лікувала 75-річного Брежнєва. — Авт.). Це був 1987 рік. Під кабінетом — черга. «Я нікого не приймаю», — сказала Джуна. Люди стали проситися. Вона пройшла повз чергу, роблячи рухи руками: «Вы ко мне. Вы не ко мне». Я потрапила до неї. Побула не більше двох хвилин. Вона оглянула доньку і сказала: «Не тратьте больше ни денег, ни времени. Слух к ней не вернется. Убит слуховой нерв». Потім подивилась на мене: «А ведь вы тоже можете лечить!» Я навіть не встигла перепитати, як і чим, як вона покликала: «Следующий!».
Слух до доньки так і не повернувся. Зараз їй 30. Вона вийшла заміж за глухонімого хлопця, недавно народили дитину.

Почувши про ту силу, згадалося про бабусю. Та її вже в живих не було. У той час я працювала в Чернігові на радіозаводі в масажному кабінеті. Якраз закінчила курси масажистів, вправляла диски. Багато людей до мене приходило. Коли клала руки на хворі місця, мене аж пекло. Далі захопилася мануальною терапією, хіромантією, парапсихологією. У 90-і, щоб визнали як спеціаліста, окрім знань і умінь, потрібна була «корочка». І я вчилася. Зринули у пам'яті молитви і замовляння, які мені ще в юності говорила бабуся. Я стала приймати людей.

— Лідіє Федорівно, то як приворожити мужчину?
— Краще цього не робити. Мабуть, не всі знають, що приворот послаблює чоловічу потенцію. І тоді він робиться непотрібним навіть тій, що присушила.
— Часто до вас приходять присушувати?
— Більше повернути чоловіка чи дружину, які загуляли, назад у родину. Мужики звертаються, у яких проблеми з потенцією. Бо, бачте, до лікаря йти страшно і соромно, а до мене — ні.
Усі жінки — відьми, і кожна знає слабинки свого чоловіка, може ними скористатися. Ніколи не можна говорити погане про чоловіка, бо все це збувається.

— Що робити, якщо вредний чоловік, треба і не треба, кричить на жінку. Як йому заткнути рот?
— Є кілька причин, коли чоловіки так роблять. Перша. Він припоєний місячними, і тут без знахарів не обійтися, треба відробляти. Друга. У чоловіка невроз, і йому пряма дорога до лікаря. Так от, якщо сильно кричить, треба сім разів про себе прочитати «Отче наш». Він може збивати вас, відволікати. Але щоб заспокоївся, треба читати без зупинок і без помилок. Можна набрати з крана у склянку води, поставити на ліву руку, перехрестити сім разів і ту воду дати йому випити чи підмішати в їжу. Якщо цього зробити неможливо, то бризнути на нього тією водою. Істерика припиняється. Пам'ятаєте, тих, хто чубиться, колись розливали водою.
— Ви на своєму чоловіку колись пробували це робити?
— Він у мене і так спокійний. Разом уже 36 років.

— А як щодо приворотів?
— Приворот діє певний строк. А потім людина ніби прозріває. і пройшла любов...
— Федорівно, якщо жінка все ж збирається до знахарки, що їй треба зробити?
— Три дні попоститися. Взяти три церковні свічки, хліб, сіль і колодязну воду, набрану з опівночі до третьої години.

Хміль зробить щедрим

У відьми Віри Лихо з Талалаївки свої поради про вплив на чоловіків. Щоб заціпило злого чоловіка, слід читати:
Рыба в воде не мается,
Зубами не кусается,
Челюстью не скрипит,
Ночами да днями не храпит.
Как рыба молчит,
Так и раб Божий (имя) молчит.
Во имя Отца и Сына и Святого Духа. Аминь!

— В’ячеславівно, а щоб покірний був, усе, що не забажаєш, робив?
— Треба взяти гвіздок, вбивати його в поріг дому, при цьому примовляти: «Как гвоздь молотку покоряется, так и (имя) передо мною покорялся, мне подчи нялся».
А щоб щедрий був, не жалів для жінки нічого, треба носити за пазухою хміль (можнау бюстгалтері. — Авт.). Коли хміль при вас, треба тричі обійти мужика і прочитати тихенько: «Хмель-батюшка, земля-матушка (имя), голову ему захмели, сердце ему разожги.
Во имя Отца и Сына, и Святого Духа. Аминь!»

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №44 (1330)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.