Як кухар став ювеліром

В умілих руках чернігівця Євгена Камишника народжуються коштовні каблучки, персні, сережки, ланцюжки тощо. У його майстерні багато різних інструментів та приладів для обробки металу. Його професія необізнаним людям здається надзвичайно романтичною, окутаною таємничістю. Євген Камишник — майстер ювелірного мистецтва. На ринку виготовлення та ремонту ювелірних прикрас він працює вже восьмий рік. А нещодавно він за сприяння служби зайнятості започаткував власну справу — відкрив свою ювелірну майстерню.

Як кухар став ювеліром

За професією Євген Камишник — кухар. Після закінчення Чернігівського комерційного технікуму деякий час працював за здобутим фахом в одному з ресторанів міста.
Але ні робота, ні заробітна плата його не задовольняли. «Не до душі була мені ця професія», — зізнається він.

Як склалося б його подальше життя — невідомо, якби одного разу доля не звела Євгена з ювеліром. «Я відразу захопився цією дивовижною професією, — згадує він. — Ремесла навчався у професіоналів. До речі, ювелірів не готує жоден навчальний заклад Чернігівщини. А щоб стати гарним ювеліром, одного бажання замало. Ще потрібно досконало володіти багатьма робочими спеціальностями: бути добрим токарем, слюсарем, шліфувальником, лудильником,виконувати складні операції з мініатюрними деталями. Ремесло вимагає терпіння, посидючості, точності».
Євген виявився умілим учнем. Опанувавши нову професію, він влаштувався на роботу. Останні шість років працював у відомому чернігівському ювелірному салоні. Нещодавно Євген звільнився.

За сприяння служби зайнятості започаткував власну справу

— У пошуках підходящої перспективної вакансії ювеліра звернувся за допомогою до Чернігівського міського центру зайнятості. Хоча вже тоді я знав, що найкраще реалізувати свої знання і можливості зможу, відкривши власну ювелірну майстерню, — розповідає він. — Але для здійснення задуму потрібен був стартовий капітал, якого в мене не було. Фахівці служби зайнятості запропонували мені скористатися правом одержати виплату допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності. Пройшовши навчання на курсах цільового призначення «Підприємець-початківець» та успішно захистивши бізнес-план, я відкрив власну справу.

Це був сміливий крок, адже в Чернігові працює немало знавців ювелірної справи — з кожним роком у торговельних комплексах і центрах усе більше й більше з'являється ювелірних відділів та майстерень, а іноді відкриваються навіть магазини. Незважаючи на жорстку конкуренцію, молодий підприємець за свій завтрашній день не боїться. Є пропозиція — напевно є й попит. «Я знаю, що спочатку буде важко, — каже він. — Перший крок уже зроблено: отримавши фінансову допомогу від служби зайнятості, я придбав потрібне для роботи обладнання, взяв в оренду приміщення. Тепер почалися робочі будні. Головне завдання: — напрацювати базу клієнтів, і тоді справи підуть».

На Масанах відкрилась ювелірна майстерня

До вибору місця роботи Євген підійшов з усією відповідальністю. Довго вивчав місцевий ринок послуг. У результаті — взяв у оренду приміщення у новому спальному районі Чернігова Масани, у людному місці поруч з ринком. Поряд з його майстернею — ювелірний відділ та ломбард. «Ми не конкуренти, а колеги», — каже він про сусідів.
Незважаючи на значний досвід роботи із найвимогливішими замовниками, власний бізнес Євген почав з малого — ремонту та реставрації - ювелірних виробів. Він робить паяння, рихтування, полірування та чищення, кріплення каміння, збільшує та зменшує розмір кілець, ремонтує замки. Молодий бізнесмен стверджує: щойно міцно стане на ноги — розширить виробництво. Тоді в його майстерні можна буде придбати або обміняти ювелірні прикраси і замовити виготовлення ексклюзивних виробів.

«Ювелірні вироби поділяються на масові та ексклюзивні. Перші виготовляються за типовими зразками, інші — за індивідуальними замовленнями, іноді ескізи та малюнки надають самі клієнти, — розповідає ювелір. — Чернігівці віддають перевагу масовим прикрасам, бо вони дешевші. А замовники ексклюзивних виробів зазвичай просять практичні й функціональні речі, тобто прикраси прийнятних розмірів і форм».
Євген зазначає, не важливо, що робиш — каблучку чи ланцюжок, головне — бути уважним, аби не пошкодити виріб. Ювелірна справа — дуже тонка. Щонайменша помилка — і дорога прикраса буде зіпсована. Та працьовитості, терпіння, посидючості і хисту Євгену не позичати. Сподіваємося, ці риси характеру знадобляться йому не лише в ювелірній справі, а й у веденні бізнесу і допоможуть втілити задуми у життя.


Євген Камишник за роботою

Валентин Федусь, тижневик «Вісник Ч» №25 (1311)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.