Очільниця Монастирищенського старостинського округу Оксана Борщ: «Єдність - це сила, яка наближає Перемогу!»

Добавить новость

Вторник, 10 Декабря 2024 16:03  |  Просмотров: 613

Очільниця Монастирищенського старостинського округу Оксана Борщ з 2007 року працювала в Заудайський сільській раді спе­ціалістом ІІ-ї категорії - бухгал-тером. З 2018 року була діло­водом організаційного відділу Ічнянської міської ради. 1 лю­того 2024 року розпорядженням міського голови призначена на посаду старости Монастирищенського старостинського округу.

- Пані Оксано, це було для вас очікувано?
- Коли мені запропонували цю посаду, я довго вагалася. Адже округ дуже великий, пе­реживала, що не впораюся. Але все-таки прийняла пропозицію. Загалом в окрузі мешкає близь­ко півтори тисячі населення у семи селах - Монастирищі, Заудайці, Хаєнках, Воронівці, Киколах, Веприку та Коршаках.

- Як вас зустрів округ?
- Я думаю, що це було неочікувано, але мене всі знали. Тож усе склалося добре.

- Багато жителів у Монас­тирищі? Яка його інфраст­руктура?
- Це велике село, тут мешкає 680 людей. На жаль, молодь в основному виїхала до Києва. У старостаті є віддалене робоче місце - ЦНАП, де надаємо різ­ні довідки, субсидії - це зручно для людей. ЦНАП був і раніше, але закритий, оскільки не було старости. Цього року я віднови­ла роботу ЦНАПу. Люди задово­лені, адже багато послуг мож­на отримати на місці, не треба нікуди їхати та стояти в чергах.

У Монастирищі є гімназія, сь­огодні вона - окраса села, але навчаються лише 25 учнів. При гімназії у нас працює дитса­док «Веселочка», його відвідує вісім діток. Також є амбула­торія, де надається перша ме­дична допомога. Лікаря у ній немає, працюють медсестра і санітарка.

У Монастрищі є два соціальні працівники, які обслуговують 19 осіб похилого віку. Працює робітник з благоустрою. Є пере­сувне поштове відділення.
У селі чотири магазини. Буди­нок культури, але на жаль, він не працює...

- А яка ситуація в інших се­лах?
- У Заудайці зареєстровано 400 жителів. Є дитячий садок, його відвідують дев’ять діток. На пів ставки працює діловод. Також є ФАП, де можна отрима­ти первинну допомогу. У Будин­ку культури проводяться різні заходи. Також на пів ставки пра­цює робітник із благоустрою, є два соціальні працівники, які об­слуговують 19 жителів похилого віку. Раз на тиждень приїздить пересувне поштове відділення. Працюють два магазини.
Біля Заудайки є село Корша­ки, але там мешкає 10 людей. Здебільшого, пенсійного віку. Туди раз на тиждень приїжджає пересувна пошта і виїзний ма­газин.
У Хаєнках 240 жителів. Поруч село Воронівка, де мешкає 70 людей, і село Киколи, там лише двоє мешканців. У Хаєнках та­кож працює діловод на пів став­ки, є ФАП. До речі, ФАП є й у Воронівці.
У Хаєнках діє сільський Буди­нок культури, його директорка - дуже активна, організовує кон­церти, інші заходи. І це добре, адже у селі немає ані школи, ані садочка, але люди мають до­звілля у Будинку культури. Пра­цюють два соціальні працівни­ки, які обслуговують 15 людей похилого віку. У тому числі й у Воронівці. Також є працівник з благоустрою.

- Пані Оксано, коли ви йшли на посаду старости, що на­самперед хотіли зробити?
- Мені ставили таке ж запи­тання люди в Монастирищі, коли я в перший день прийшла на роботу. Зібрався актив села, і запросили мене. Перед цим я пройшла селом, центральною вулицею, а Монастирище до­сить велике. І зрозуміла: най­перше, що треба робити - це благоустрій.

Особливу увагу приділила кладовищам. У Монастирищі цвинтар у центрі села, над центральною дорогою. Тож ми до самого літа щодня наводи­ли там лад. До речі, люди на­шого округу завжди виходять на суботники, за це їм велика вдячність. Щомісяця працюють люди, які перебувають на обліку в центрі зайнятості, на оплачувальних суспільно корисних роботах. Це дуже велика допо­мога з благоуст­рою.

- В Монастирищі вдалося спиляти три аварійні дерева. Це, маю сказати, досить не­проста справа. Одне дерево стояло на розі кладовища, було обгоріле, я дуже пере­живала, що воно впаде на пам’ятники і розіб’є їх. Два аварійні дерева росли біля автобусної зупинки. Сильний вітер точно наробив би лиха.

Парк біля магазину ми теж розчистили, бо все було в чагарниках.

У Заудайці влітку облаштували місце відпочинку для молоді біля ставу. У сезон там було дуже гучно. Я подбала про гойдалку, волейбольний майданчик, подарувала во­лейбольну сітку, щоби дітла­хи відпочивали активно. І туди приїжджали хлопці та дівча­та з Монастирища і Хаєнок. Принагідно хочу подякувати Михайлу Миколайовичу Бон­дарю, генеральному дирек­тору СТОВ «Інтер», депутато­ві міської ради, за допомогу в заміні огорожі на кладовищі в Монастирищі. Сподіваюся, що наступного року ми цю роботу продовжимо. Також завдяки його сприянню що­місяця безкоштовно виво­зиться сміття від населення в Монастирищі. Звертаємося до цього підприємства за до­помогою постійно, і нам ніко­ли не відмовляють.

- Як допомагаєте ЗСУ?
- У нас розвинений волон­терський рух. Ми постійно збираємо продукти харчу­вання, плетемо маскувальні сітки, виготовляємо окопні свічки, на прохання військо­вих надсилаємо адресні по­силки «Новою поштою» або передаємо через волонте­рів. Неодноразово ми із чо­ловіком Валентином відво­зили допомогу на Донецькій напрямок, відвідували наших захисників-односельців на Запорізькому напрямку, були у шпиталях у Покровську, Гри- горівці. Нещодавно побували на Сумському напрямку, воз­или продукти харчування, ма­скувальну сітку на прохання нашого капелана о. Дмитрія. Я не маю статусу волонтера, але з перших днів війни ми з чоловіком дуже допомагає­мо. Валентин сам зварював для хлопців пічки-буржуйки, поштою їх надсилав, також відвозив на Харківський та Донецький напрямки. Чоло­вік, проживши в селі, вміє ба­гато чого робити.

У Монастирищі завдяки Наталії Малиш, її син нині захищає Україну на фронті, організована потужна во­лонтерська робота. Більше двадцяти жінок щодня пле­туть сітки, роблять кікімори, окопні свічки, навіть шиють білизну для хлопців. Щира їм вдячність.

Ми брали участь у бла­годійному ярмарку, прово­дили благодійний концерт за участю колективу художньої самодіяльності села Хає­нок під керівництвом Гали­ни Саченко. Зібрані кошти і з благодійного ярмарку, і з благодійного концерту були передані волонтерам на по­треби ЗСУ. За активну гро­мадянську позицію отрима­ли дві подяки від військових та одну від волонтерів. Пра­цюємо на Перемогу!

- Як добираєтеся до сіл у своєму старостинському окрузі?
- По-різному, коли чоловік підвозить, коли автобусом.

- Ви дуже активна й за­взята староста. А хто вам удома з усім господарст­вом допомагає?
- Раніше у нас було вели­ке господарство. Тепер уже ні. А як стала старостою, взагалі нічого не встигаю. Буває, зайнята навіть у суб­оту й неділю старостинськими справами. З нами живуть менший син Дмитро із ро­диною - дружиною Марією і донькою Анечкою, нашою маленькою онучкою. Вони нам допомагають. Старший син Олександр із дружи­ною Тетяною і двома дітка­ми - Веронікою та Артемом - мешкають в Ічні.

Часу на відпочинок у мене не вистачає. Я мрію про мир і перемогу, щоб наші діти та внуки жили в мирній країні. Тому як у мене є вільна хви­лина, я стараюсь зробити щось корисне, щоби набли­зити Перемогу. Загалом завжди маю бути в курсі всіх справ свого округу і бра­ти в усьому безпосередню участь. Моя родина мене ро­зуміє і підтримує.

- З вашого старостинського округу служать воїни в ЗСУ?
- Так, 35 хлопців стали на захист країни. На жаль, має­мо шестеро загиблих і ше­стеро безвісти зниклих...

- Коли закінчиться війна, що би ви хотіли зробити найперше у своєму окрузі?
- Роботи в окрузі дуже ба­гато. Це спилювання аварій­них дерев, заміна огорожі на кладовищі, біля зупинки в Заудайці, ямкові ремонти доріг та ще багато різного.

На завершення хочу подя­кувати керівництву громади за довіру та підтримку. Також щира вдячність генерально­му директорові СТОВ «Інтер», депутату міської ради Михайлу Миколайовичу Бон­дарю за постійну допомогу. Сподіваємося на подальшу співпрацю. Безмежно вдячна директору Монастирищенської гімназії Світлані Шингирій та її дружному, згуртованому колективу, учням, батькам, загалом кожному небайдужому жителю нашо­го старостинського округу, які завжди підставляють пле­че допомоги. Дякую всім за небайдужість, розуміння та підтримку. Миру нам та Пе­ремоги.

Джерело: "Трудова слава", Людмила Забаровська, Віра Солодка

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: