Як українці адаптуються до життя в Норвегії: враження чернігівки

Воскресенье, 25 Июня 2023 16:28 | Просмотров: 12170

Норвегія - країна фіордів і неймовірно мальовничої природи, полярної ночі та високих стандартів життя. Це одна з європейських країн, що підтримують українців, у тому числі і через надання прихистку для біженців з України. За офіційними даними, упродовж 2022 року до Норвегії прибули понад 30 тис. українських біженців. Чернігівка Людмила Буленок торік виїхала до Норвегії разом із 16-річним сином Артемом. Зараз вони проживають у місті Тромсе на півночі Норвегії. Чернігівка поділилася своїми враженнями про життя в цій північній країні.

Умови проживання і міський простір

Перший крок для біженців з України після прибуття в Норвегію - це отримання спеціальних документів, які видають у поліції. Людмила говорить, що коли вони з сином прилетіли до країни, то документи можна було отримати в трьох містах, зараз тільки в столиці - місті Осло.

«Усіх поселяли у готель, де маєш день-два чекати на свої документи», - говорить чернігівка. Після цього українських біженців спрямовують до спеціального табору, що норвезькою мовою називається «мутак». У таборі Людмила з сином перебували місяць, мешкали в окремому будиночку, мали триразове харчування. Якщо біженців не забезпечують повністю харчуванням, то видають кошти, щоб була можливість поїсти.

Крім цього, вони вже в таборі почали вивчати норвезьку мову. Раз на тиждень були поїздки до міста.
Загалом у таборі для біженців українці можуть перебувати від 3 до 6 місяців. За цей час потрібно знайти муніципалітет (комуну), що згодиться поселити людину в себе.

Людмила написала запит в комуну Тромсе, де мешкає її подруга. Комуна погодилася прийняти жінку з дитиною. Вони отримали житло, оренду якого оплачує муніципалітет. Оскільки їхня квартира була не мебльована, то місцева влада також виділила кошти на придбання всього необхідного. Також для українців виділяли кошти на придбання зимового одягу, оскільки погодні умови настільки суворі, що не будь-який верхній одяг захистить від морозу з вітром.

Коли жінка пішла до школи вивчати мову, то муніципалітет виділив кошти на придбання ноутбука. Крім цього, місцева влада оплачує українцям активності - відвідування спортзалу, приміром. Син Людмили відвідує спортивні тренування.

Тромсе - прибережне місто з дво- та триповерховими будинками. Зазвичай власники перший поверх намагаються здати в оренду, а інші використовують для проживання своєї сім’ї. У місті - сучасні заклади освіти, розваг, спорту - величезна бібліотека, басейн, кінотеатри, спортзали тощо. Окремі заклади, як приміром, солярії працюють без обслуговуючого персоналу - все автоматизовано з використанням сучасних технологій.

Погодні умови як найбільша проблема

«У Норвегії з боку місцевої влади ми зустрічаємо ставлення до українців, як до місцевих громадян. Все добре, але найбільша складність - погодні умови», - розповідає Людмила Буленок. Взимку -20 морозу, то це не дуже низька температура для норвежців. З кінця грудня до початку січня тривала полярна ніч, десь 40 днів взагалі було темно. Зараз на півночі Норвегії триває полярний день - цілодобово не темніє. Місцеві жителі вночі можуть загоряти на сонці, а зранку йти на роботу, що дивно для тих, хто приїхав до країни.

В Осло, за прогнозом погоди - тепло й сонячно, а ось на півночі - абсолютно інакше. До речі, більшість українських біженців розселяють саме в північну частину Норвегії.

Чернігівка говорить, що на початку червня справжнього тепла ще не було, погода прохолодна, але на її настрій це особливо не впливає. «Коли ти в безпеці та комфорті - це важливіше. Але не кожен може перебудуватися», - вважає Людмила.

Серед її знайомих є українки, яким достатньо складно пристосовуються до погодних умов.
Та й місцеве населення часто страждає від депресій і має високий рівень самогубств.

«Тромсе - місто, що розташоване на острові та материковій частині. Ми живемо на острові, що сполучений з іншою частиною міста двома величезними мостами. На цих мостах норвежці часом зводять рахунки з життям», - ділиться українка.

Освіта

Син Людмили Артем відвідує місцеву школу. Зараз усі українські діти навчаються в одному класі. Раз на тиждень їх «змішують» з норвезькими однолітками. Учні нічого не пишуть в зошитах чи будь-де, тільки використовують комп’ютер. З 15 років норвезькі діти мають право частково працювати, а з 16-ти років - жити окремо від батьків.

Мова достатньо складна, тому хлопець хоче піти на літо на роботу, аби краще спілкуватися норвезькою. Адже з осені йому потрібно йти до старшої школи.

Як говорить Людмила Буленок, навчання у старшій школі триває три роки і має спеціалізацію. Після її закінчення можна йти працювати та отримувати заробітну плату. До університетів вступають далеко не всі випускники. Робочі спеціальності, праця руками в Норвегії цінується. Артем хоче отримати ІТ-спеціалізацію.

Українські біженці обов’язково вивчають норвезьку мову. Так, Людмила чекала кілька місяців, доки з’явиться вільне місце. Мовні курси тривають щодня по 5 годин упродовж трьох місяців. Потім студентів відправляють на мовну практику за спеціальністю, Людмила, зважаючи на її професію, хоче потрапити до медичного закладу.

Медицина

За спостереженнями Людмили Буленок, у Норвегії медицина на високому рівні, якщо йдеться про серйозні захворювання. Лікарні сучасні, мають новітнє обладнання, зручні палати. Але в країні дуже мало дбають про профілактику хвороб, лікування простих захворювань як застуда завершується рекомендацією приймати парацетамол й побути вдома. На консультацію вузького спеціаліста, як і в більшості країн Європи, потрібно чекати певний час.

Харчування

Норвежці уважні до харчування, з одного боку: ніколи не їдять страви, що залишилися з учора. З іншого боку, в країні серед молоді занадто популярний фастфуд. Українці традиційно надають перевагу приготуванню вдома. «В Норвегії дуже смачні молочні продукти - йогурти, сири, сметана тощо. Багато риби, але за ціною вона не дуже доступна, оскільки рибалки дешевше продають на переробні підприємства, а вони потім вже реалізують значно дорожче», - ділиться своїми враженнями Людмила. Крім цього, навіть упродовж зими в маркетах дуже багато овочів та фруктів (полуниця, манго, цитрусові, виноград). За ціною вони доступні.

Алкоголь у супермаркетах не продається. У місті є лише два спеціалізовані магазини, які продають алкогольні напої. Цю сферу контролює держава, тому фальсифікованого алкоголю взагалі немає.
Ціни, як на продукти і різні товари, значно вищі, аніж в Україні. Але й заробітні плати в Норвегії високі, як і податки. Усі працюють тільки легально.

У неділю жодний магазин не працює. Якщо забув чи не встиг придбати продукти, то є ризик лишитися голодним, оскільки у вихідний всі відпочивають.

Транспорт та екологія

Норвегія - країна з відповідальним ставленням до природи і чистим довкіллям.
«Навіть у місті повітря дуже чисте. Мій син має проблеми з органами дихання, але тут вони не відчуваються», - зазначає чернігівка.

У країні налагоджений роздільний збір сміття. Українці теж сортують. Найчастіше відокремлюють папір, пластик, метал, органіку, скло тощо.

Дуже поширене використання електромобілів, для цього створена спеціальна інфраструктура. Навіть за використання платних доріг для власників електромобілів є суттєва знижка - у розмірі 50%. Так держава заохочує людей більше купувати саме електромобілі та турбуватися про екологію.
Громадський транспорт у місті, де мешкає Людмила, дуже комфортний. Проїзний квиток на місяць коштує 50 євро.

«Часом їдучи в автобусі я замислююся, ось чому в українських містах немає такого транспорту?», - ділиться своїми спостереженнями вона.

Ставлення до українців

Ставлення до українців у Норвегії позитивне, але й росіяни там є. Крім того, особливо ніхто з місцевих мешканців не звик занадто перейматися чужими проблемами. «Звісно, вам поспівчувають, якщо ви згадаєте про війну в Україні, але за кілька хвилин будуть зайняті своїми справами», - зауважує українка. Хоча є винятки: чоловік однієї із норвезьких знайомих Людмили має серйозний бізнес. Так він розірвав контракт із російськими партнерами, втратив кошти, не отримавши запланований прибуток, але заявив, що не хоче мати нічого спільного з представниками держави, яка є терористом і загарбником.

Норвежці уважні до жінок і дітей, але ніхто не буде триматися за стосунки, що себе вичерпали, виправдовуючи, що ми живемо разом заради дітей.

«Тут інше ставлення до життя. Люди живуть легко, без стресу. Можливо, і через це високий рівень самогубств. Зіткнувшись із проблемами норвежці не знають, як їх вирішити, як подолати труднощі та опускають руки. У цьому плані, вважаю, українці значно краще загартовані та підготовлені. Ми боремося за будь-яких обставин», - підкреслює чернігівка Людмила Буленок.

Gorod.cn.ua