Антон Юрченко: «Моя душа в картинах»
Кожна людина має своє захоплення. Один любить співати, інший - колекціонувати якісь речі. Хтось знаходить свою улюблену справу і своє покликання ще в дитинстві, а комусь для цього потрібний час. Саме таким, неспішним і поступовим, народжувалось захоплення малюванням у юного художника з Гриціївки Антона Юрченка.
Народився він у простій сільській сім'ї. Мама Галина - перукар, тато Володимир - працював у полі, на тракторі. Тож маленький Антон багато часу проводив з бабусею Ганною. Родина в нього була велика, пам'ятає навіть свою прабабусю Соню, від якої можна було почути багато ікавих історій з минулого. Йому подобалися ці історії, бо то були не вигадки, а справжні історії з життя. З великим захопленням він слухав і розпитував подробиці у бабусі, вникаючи в усі деталі давніх подій. Антон ріс допитливим хлопчиком, якому хотілося знати все і навіть більше, а дорослі відповідали взаємністю, розмовляли з ним на рівних, нічого не спрощуючи і не приховуючи.
Навчався в Гриціївській, а потім у Срібнянській школі. Зараз - студент Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, здобуває професію географа.
Саме в стінах Гриціївської школи він і почав малювати картини, які нікого не залишають байдужим. До цього часу намагався знайти себе в різних сферах творчості.
У дитинстві це було складання конструкторів Lego.
- Ще маленьким хлопчиком Антон охоче брався до всіх дитячих ігор. Вчився він усьому на диво швидко. Пам'ятаю, як на день народження купили йому конструктор. До школи тоді Антон ще не ходив. Але з якою швидкістю і цікавістю він його зібрав! Потім не раз на різні свята купували йому конструктори. Бо окрім них його не цікавили жодні подарунки, - пригадує мама Галина Юрченко. Згодом, у старшому віці, навчився плести з бісеру різних тваринок. У школі навіть навчав однокласників цій справі. Потім було інше захоплення - ліплення з модуліну героїв мультфільмів.
У спілкуванні з Антоном з перших слів помічаєш, який він розумний, різносто- ронньо розвинутий юнак. Більшість однолітків у його віці віддають перевагу різним розвагам з друзями, а для нього кращим відпочинком є читання книги чи малювання картини. Хоча і про друзів теж не забуває. Також полюбляє мандрувати. Нема такого села на Срібнянщині, куди б він не сходив чи не з'їздив велосипедом. Не у справах, а просто так, аби подивитися на красу кожного села в нашім краї, адже кожне село по своєму неповторне і гарне. Недарма він обрав професію географа.
- Точно не пам'ятаю, в якому віці я почав малювати, але це десь був клас сьомий-восьмий. Навіть не пригадаю, що саме тоді малював. Хотілося щось незвичайне, з пам'яті, з уяви, а не те, що загадували в школі на уроках малювання. Намалював - сподобалось, і з того часу почав прикрашати свою кімнату картинами. Малюю зазвичай акварельними та акриловими фарбами. Це вже зараз використовую у своїх роботах лінер - різновид капілярної ручки, яка за своїми властивостями і зовнішнім виглядом нагадує щось середнє між фломастером, ручкою і пером разом узятими. Але лінер більше підходить для створення графічних робіт, а от для пейзажів чи натюрмортів краще використовувати пензлик. Хоча нерідко в моїх руках для створення картини опиняються і ватні палички, і зубочистки, все, чим зручно буде намалювати потрібний сюжет.
Я довго не наважувався презентувати свої роботи на широкий загал, боявся критики, але потім таки наважився. Це вже друга моя виставка в Срібнянській бібліотеці. Більшість робіт, які я приніс на виставку, були створені під час війни, але з війною вони не пов'язані, навпаки, коли малював, хотілось відволіктись від важких думок, поринути в інший, мирний, довоєнний світ. Творчість заспокоює та надихає, - розповідає Антон.
І справді, картини, які представлені на виставці у читальній залі Срібнянської бібліотеки, не залишають байдужим жодного, хто приходить ознайомитись з творчістю Антона. У кожній з них можна побачити щось особливе, подумати, що саме мав на увазі юний художник, коли створював картину, що саме хотів показати іншим. А вдале поєднання кольорів, створює настрій картини, підкреслює талант Антона. У його творчому доробку вже півсотні картин, і у кожну з них вкладено частинку душі художника.
Та хлопець не вважає своє захоплення чимось особливим. Для нього це просто хоббі, тому і не обрав малювання своїм фахом.
Сюжети для картин бере як з уяви, так і з реальності. Іноді може поєднати кілька сюжетів картин відомих художників для написання власної. Обрав професію географа, бо вважає її більш престижнішою. Географію почав любити ще зі школи, гарно її вивчав, вступав у різні дискусії і обговорення з учителями.
Свою майбутню професію вважає найцікавішою серед інших. Як розповів Антон, географія передбачає близько 55 різних напрямків. Спеціалісти займаються вивченням грунту, змін земної кори, водних ресурсів (океанологи), вулканічної діяльності, міграції населення і багатьма іншими напрямками.
У період перших відкриттів дослідники переважно описували побачене. їх робота часто була небезпечною, так як експедиції в незвідані землі були пов'язані з ризиками для життя. Сучасні географи займаються не тільки описом процесів, а й виявленням причин, прогнозуванням.
- На уроках географії Антон завжди вирізнявся від своїх однокласників. Завжди старанно готувався до уроку. Багато читав по темі додатково, поза уроком. Не знаю, що його підштовхнуло обрати таку професію, але впевнена, що з нього буде гарний спеціаліст у цій сфері. Добрий, талановитий і чуйний хлопчина з першого дня у нашій школі припав усім до душі. Завжди усміхнений, високий, чорнявий юнак залишив слід у серці кожного вчителя. Ніколи не забудуться його подарунки учителям - портрети з підписом кожному з шкільних наставників. Я дуже пишаюся тим, що Антон був моїм учнем,- розповідає його вчителька Любов Ковальова.
Окрім таланту до малювання, Антон пише вірші. Можливо, у майбутньому ми будемо колись читати його книгу з поезіями і власними ілюстраціями до них. А ще він дуже цікавиться своїм родоводом. У школі в нього було чи не найбільше серед однокласників родине дерево. Йому дуже хочеться знати історію своїх предків, тому у всієї рідні збирає інформацію про них.
Тож побажаємо юному таланту натхнення, удачі на життєвому шляху, який він для себе обрав, миру, здоров'я, злагоди та успіхів і творчих злетів.
Джерело: “Газета "Срібнянщина” від 19.01.2023, Е. КУДЕЛЯ
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.