19-річна Анастасія вивчає три мови, пече короваї і розводить гусей

Добавить новость

Суббота, 7 Января 2023 17:45  |  Просмотров: 12473

Є такі люди, які дивують, надихають і захоплюють. Наше знайомство з корюківчанкою Анастасією викликало саме такі емоції і ми захотіли познайомити своїх читачів з нею. Вона - особистість. Має наполегливий характер, декілька захоплень і свій власний рецепт червоного борщу.



ВИКОРИСТОВУВАЛА 30 ЯЄЦЬ ЗА ДЕНЬ

Анастасія проживає в Корюківці. Там хо­дила до школи, добре вчилась і вигравала олімпіади. А ще в шкільні роки захопилась готуванням смаколиків.
- Нормальні люди колекціонують кни­ги, фотографії, одяг, взуття. Я колекціо­ную все, що пов’язано з кулінарією: цікаві рецепти, глиняні й кришталеві миски, де­рев’яні ложки й лопатки і звичайно, тек­стиль - старовинні скатертини й рушники.
У цьому плані дійсно якийсь божевільний інтерес, - жартома розповідає Анастасія про себе на своїй сторінці в фейсбук. - Вчилася не як усі, що рецепти з покоління в покоління. Це був не той випадок, коли вдома смачно готувала мама. Це був той випадок, що смачно почала готувати я.

Стрічка в ютубі рясніла рецептами від по­пулярних на той час фуд-блогерів. Але це тільки онлайн.
А на практиці вперше я якось спробу­вала приготувати пиріжки разом з сусід­ською бабусею, яка все своє життя працювала на пекарні. Було мені тоді років 13 може. Перше, що я помітила, що вона .... нууу якось не так працює з тістом, і воно в неї таке слухняне....Те, що тісто треба ви­мішувати в олії, а не в борошні, також ста­ло відкриттям. Та й пиріжки - змасти жовтком, то вони й підрум’яняться. По-іншому ніяк.

А оскільки, кури добряче неслися, особливо влітку, то поле для експериментів було, як розумієте, великим. Півень точно знав, за чим я йду, і ховався подалі, бо боявся мене, як сокири на Різдво. Я могла перевести в день до 30-ти яєць на торти, безе та креми.

В шкільні роки на свій день народження дівчина сама спекла торт і пригостила сво­їх однокласників. Цікавість тільки зроста­ла. Якщо однолітки на побачення з друзя­ми, то вона на кухню «ворожити». Рецепти частенько вдосконалює - щось замінить, чо­гось додасть.

ВИБРАЛА МОВИ

Як школу закінчила, постав вибір: з одні­єї сторони мовні здібності, з іншої кулінарні. Обрала мови і вступила до Ніжинського дер­жавного університету ім. М.Гоголя, де зараз вивчає англійську, німецьку і польську мови.

Пекти пиріжки в гуртожитку ніде. Але є мультиварка, де готує для себе улюблену страву - червоний борщ за сво­їм особистим рецептом. Всі інгредієнти закладає в муль­тиварку, а ось червоний буряк кладе зверху на сітку, яку можна встановити для приготування на пару. А тоді го­товий на пару буряк додає до борщу. Колір страви вихо­дить насичено червоний. І подає його обов’язково з чор­ним хлібом і паштетом.

У 15 років Анастасія сама готувала паски на Великдень і з того часу щороку це тільки її справа. Мама довірила, адже досвід з пиріжками, пирогами був. Сусідка Галина Сергієнко, що жила поряд, навчила працювати зі здобою. Жінка - переселенка з Донецької області, все життя пра­цювала на пекарні і залюбки відкривала секрети успіху сусідській дівчині. А ще свої перші паски вона оформи­ла незвичним декором - бісквітним мохом (молекуляр­ний бісквіт). В нього додають мед, різні барвники за ба­жанням. Готують в склянках в мікрохвильовці. Зверзу юна майстриня притрусила цукровою пудрою і прикра­сила ягодами журавлини. Дріжджі використовує пресо­вані, а не сухі - з них випічка краще виходить. А ще, щоб тісто порадувало, вимішує його руками, змащеними олі­єю, як вчила сусідка. Любить використовувати цедру ли­мона - тоді певний виріб набуває аромату. Все смачно виходить, адже це саме той випадок, коли фантазія і ба­жання тісно переплелися між собою.

КОРОВАЙ ЗА ТРЕТІМ РАЗОМ

У вересні побачила оголошення, де люди шукали майстриню, яка спече коровай на замовлення для цер­кви. Подумала, що треба спробувати і собі навчитися. Коровай - це святість! Він завжди благословляє собою особливі події: весілля, родини, хрестини або шанування дорогих гостей. Перша спроба вийшла смачна, але вигляд не задовольнив Анастасію. Верх сплив на боки. Вдома рідні оцінили, що вийшов смачний, але дівчину це не задовольнило. «Я думала, що коровай - це легко, це ­ ж як паски. Але все зовсім не так. Рецепт взяла у відомої блогерки Лілії Цвіт. Друга спроба вийшла краща, але не те. Третім разом коровай спікся саме такий, як я хо­тіла. Важливо прикрасити коровай. І в цьому теж є свої секрети. Квіти роблю з борошна. Спочатку ви­пікається коровай, а тоді на клей з білка і борош­на клеяться квіти і знову в духовку, щоб добре за­фіксувались і самі квіти теж запеклись», - розпо­віла дівчина.



І хліб родина років два смакує свій. Тільки пече його виключно мама. Робить його один, коли два рази на тиждень, на заквасці. Рецептом заква­ски поділилась знайома. Біле, житнє борошно і воду змішують і ставлять в холо­дильник на десяток днів. А тоді поло­вину цієї суміші використовують для тіста, і до залише­ної ча­стини до­дають ту ж кіль­кість, яку забрали.

Підходить такий хліб значно довше, ніж дріжджовий, але значно корисніший. Все, що готує донька, мама фотографує і показує родичам. Ті в захва­ті. А особливо здивувалися короваю, адже зазвичай його готують досвідчені господині.

- Рідні частенько просять, щоб спекла щось борошня­не, а я вже сама вирішую, що це буде. Свої рецепти за­писую в свою книгу. Там вже понад 60 рецептів. А ще в інстаграмі створила свій канал і показую весь процес при­готування. Тільки в інтернеті я під псевдонімом Олена Ольжич. Зараз в мене понад 500 підписників, але споді­ваюсь, що кількість моїх прихильників зросте, - розпові­дає Анастасія.



ПИРІЖКИ З ЯБЛУКАМИ
Тісто:
- молоко - 200 мл
- дріжджі - 25 гр
- цукор - 100 гр
- яйця - 2 шт
- ванільний цукор - 1 пакетик 16 гр
- сіль - 1 щіпка
- борошно - 550 гр
- олія - 3 ст.л.
- лимонна цедра

Начинка:
- Яблука - кислі або кисло солодкі - 5 крупних штук або 700-1000 гр., залежно від соковитості цукор - 4 ст.л.; лим. сік — 2 ст.л. ; кориця - 2 ч.л.
Знадобиться: 2 жовтки; 2 ч.л. води; 30 г вершкового масла.
1. Для начинки яблука помити, почистити від кісточок та шкірки, покришити кубиками невеликого розміру. Полити лимонним соком, додати цукор, корицю. Поставити на середній вогонь, тушкувати, помішуючи.
2. Для тіста покришити дріжджі у тепле молоко. Додати цукор, ванільний цукор, сіль і свіжу лимонну цедру з по­ловини лимона. Перемішати вінчиком. Додати яйця і пе­ремішати все до однорідності. Поступово додаємо бо­рошно, у 2 - 3 етапи. Коли тісто стає густішим, пере­класти на стіл. Додаємо соняшникову олію, щоб воно не липло до рук і стало більш еластичним. Миска, у якій підходитиме тісто, і саме тісто також змастити олією. Накриваємо рушником або харчовою плівкою і відправ­ляємо у тепле місце на 1-1,5 години.
3. Коли тісто збільшилося щонайменше в 2,5 рази, можна ліпити. Тісто вийняти з миски, обім’яти, поділити на 20 рівних частин, скатати кожну в кульки і залишити на 10-15 хвилин «відпочити».
4. Кожну кульку розкачати у тонкий кружечок, поклас­ти 1 ч.л. начинки з гіркою. Добре заліпити краї, сформу­вати овальний пиріжок з гострими краями. Можна зро­бити плетіння зверху, ліплячи пиріжки так, як вареники, коли тоненькі краї підгортають один на один, виходить «косичка».
5. Після 20 хвилин розстоювання покрити пиріжки жовтками, розведеними водою. Відправити у розігріту до 180 градусів духовку на 20-25 хвилин. Для того, щоб пи­ріжки не зліпилися між собою під час випічки, потрібно залишити між ними якомога більше місця.
6. Гарячі пиріжки зверху змастити вершковим маслом.
7. Смачного!

СІРІ ГУСИ

А ще любителька готувати любить птахів і розводить гусей з 9 класу. Раніше на подвір’ї жили гуси білої поро­ди. Та батьки їх продали. Наступного року влітку Настя тихцем взяла свої кишенькові гроші, пішла на базар і ку­пила трійко маленьких гусенят. Вдома від малечі були не в захваті. Та Настя до справи поставилась по-серйозному. Друзі гуляти, а вона гусеняток няньчила. Кожному дала ім’я - гусак Стейк, гуски Моцарела і Фуагра. А во­сени Фуагра виявився гусаком. А тоді докупила ще одну гуску, але і та згодом виявилась чоловічого роду. Довелось продати новобранця.

Весною Моцарела знес­ла 13 яєць, а пухнастої малечі на світ з’явилося тільки 11. До осені залишилося 9. Гусенята цієї породи «Велика сіра» бояться холодів, тому двійко пропало. Частину вже дорослих пернатих восени господиня продала і на вес­ну три гуски нанесли яєць. Тільки ось дві пернаті мами сіли на кубло висиджувати яйця, а одна ні. Поклали її яйця до інкубатора. А тоді зникло світло, зникло аж на 14 годин. Стався переполох, що яйця охолонуть. Тато зняв з машини, з трактора акумулятори і таким чином жив­лення дали до інкубатора. Зараз на подвір’ї п’ять гусей: Стейк, Моцарела, Уляна, Умка і Грета. За весь час виро­щування жодного гуся «Великої сірої» породи не заріза­ли. «Ми не їмо гусячого м’яса, гусей просто люблю і ви­рощую для продажу. Знаю, що мої гуси всі в селах непо­далік Корюківки. До речі гуску Уляну я купила в однієї жін­ки вже з ім’ям. Вона, як і я, теж любить гусей і дає їм іме­на. Гуси дуже розумні. В нас за городом луг і річка, тому є де розгулятися. Але без нагляду ніколи їх не залишаємо. Влітку я дома, тому пасу. А коли їду на навчання, то брат і батьки дивляться за ними. В нас садок за будинком, там є канава, куди вода тече з водовідведення з будинку. Там вони завжди, якщо не на паші. Яблука, що впали, негай­но з’їдять. А якщо долі нема, то дзьобом беруть гілочки і трусять їх, щоб яблука падали, - з посмішкою розпові­дає Настя.

Попри те, що дівчина вчиться на перекладача і вивчає мови, її мрією є відкрити міні-пекарню, де буде готувати різне, випустити книгу власних рецептів і вести кулінар­ні блоги. За ці роки власне хобі набуло великого досві­ду: паски, пиріжки, тістечка, рулети, короваї, торти, пиро­ги, зефіри, пряникові будиночки і так далі. Та найголов­ніше - це цілеспрямованість і бажання йти до поставле­них цілей. Впевнені, що її мрії здійсняться. Хай щастить.

Джерело: газета “Вісті Сосничини”, від 01.12.2022, Наталія МАТВІЄНКО

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: