Оксана Литвиненко вміє робити торти від звичайного «Медовика» до екзотичного «Естерхазі»

Добавить новость

Среда, 23 Февраля 2022 12:54  |  Просмотров: 12309

Не можна не погодитися з цитатою, яка належить головному герою кінофільму «Форрест Гамп»: «Життя - як коробка шоколадних цукерок: ніколи не знаєш, яка трапиться начинка». А ось 40-річна Оксана Литвиненко з Куликівки знає: і яким буде її наступний день, бо ж усі вони достоту однакові, і якою буде начинка у прямому сенсі цього слова.



Оксана Віталіївна - кондитер-самоучка, без участі якої не обходиться, мабуть, жодна урочистість у житті мешканців громади. Дні народження, весілля, річниці, хрестини, дівич-вечори, державні свята - замовлення на солодощі надходять чи не щодня. Усього за три роки кондитерка виготовила понад тисячу тортів, еклерів, рулетів, капкейків, імбирних пряників, тістечок макарун, і навіть весільних короваїв. І це далеко не ввесь список її кулінарних здобутків, кожен з яких неповторний.

НУДЬГА - ЯК ОСНОВНИЙ РУШІЙ

Оксана, як і її мама, завжди любила поратися на кухні, хоча у якості куховарки чи тим більше кондитера, себе ніколи не бачила. мріяла рятувати життя, хотіла вступити у медичний, але скласти екзамени їй завадила любов, чи скоріше, надмірне захоплення нею. Трохи менше року провчилася на бухгалтера, а тоді пішла на курси перукаря від районного центру зайнятості.

Довгий час разом з чоловіком євгеном тримали кіоск, але торгівля не приносила ні суттєвого прибутку, ні задоволення. Зрештою, родинний бізнес довелося закрити. І ось, єдиний фах Оксани (окрім материнства та обов’язків дружини), за яким вона працює вже кілька років, - домогосподарка. Але нудні домашні клопоти не дають змоги розкрити себе, хоча і мають перевагу - чимало вільного часу.

Якось у переддень власного дня народження жінка вирішила пригадати материні рецепти та спекти торт. Попросила чоловіка у якості подарунка придбати дещо з необхідного кухонного приладдя. Кілька кулінарних годин - і випічка вийшла такою смачною, що її нахваляли всі гості. А вже за кілька тижнів її попросили зробити перший торт на замовлення.



Жодної реклами Оксана Литвиненко собі не робила, але краща реклама - то «народне радіо». Слава про вмілу кон-дитерку розлетілася селищем доволі швидко. І ось, замовлення посипалися, як сніг, наявного обладнання вже почало не вистачати. Так на кухні господині з’явилися тістоміс, електродуховка, міксер, фарбопульт, аерограф та ще багато іншого приладдя. Здебільшого, все необхідне дарував чоловік (на щастя, менеджеру-експедитору СФГ «Колос» платять доволі непогано), дещо брали в кредит.

Тепер у майстра солодощів замовлень стільки, що іноді немає часу на відпочинок, тим більше - сон. Поступово хобі перетворилося на основний вид діяльності, яким ку-ликівчанка із задоволенням займається вже четвертий рік.

ЗВОРОТНІЙ БІК «СОЛОДКОГО БІЗНЕСУ»

Попри те, що Оксана навчилася готувати кілька десятків видів різних солодощів, най-популярнішим смаколиком серед замовлень залишається саме торт. Хоча, як зізналася сама кондитерка, останнім часом замовлень поменшало, бо в Куликівці зросла конкуренція.

Спочатку це були класичні торти - «Медовик», «Наполеон», «Спартак», пізніше почала готувати вишукані з декором із крему, цукрової мастики, вафель тощо. Трапляються у її практиці і двоярусні торти, які часто замовляють молодята.

Як виявилося, найбільша проблема у цій справі зовсім не процес приготування, а пошук інгредієнтів, адже ні в Куликівці, ні в Чернігові немає профільного магазину кондитерських товарів. Часто необхідне доводиться закуповувати через інтернет. Молочні вершки чоловік закуповує в Ічні на місцевому молочному заводі, масло - на куликівському.

При випіканні солодкого шедевру Оксана не робить акцент на чомусь одному - смаку чи зовнішньому вигляді. Завжди готує, як для себе, тому вироби виходять дуже насичені, ніжні, смачні та напрочуд красиві.

Іноді під час приготування жінка дозволяє собі поекспериментувати: додає домашнє безе, фрукти, згущене молоко, шар шоколадної начинки чи щось інше. Саме тому у неї немає якогось конкретного рецепту того чи іншого торту - все вирішує смак кулінарки.

Сама ж кондитерка, хоч і полюбляє солодощі, вже півтора роки сидить на правильному харчуванні. Через те, що під час приготування потрібно постійно все дегустувати, почала набирати вагу, тому вирішила перейти на здорову їжу та спорт. Жінка не лише стала почуватися краще, а й за цей час втратила майже 15 кілограмів, чим дуже пишається.

ЖОДНИХ ПЛАІВ - ЛИШЕ ФАНТАЗІЯ

Окремої уваги заслуговує декор солодощів. Всі свої вміння та навички Оксана надбала самотужки, переглядаючи відео та майстер-класи в інтернеті.

Спочатку прикрашала торти за допомогою масляного крему. Пізніше почала замовляти готові їстівні картинки та топери, які зазвичай встановлюють на маківці торту. Тепер же кондитерка має власний харчовий принтер, за допомогою якого може прикрасити будь-яку страву. Часто у роботі використовує і цукрову мастику, яка нагадує пластилін - з неї можна виліпити будь-що.

Майже завжди декор тортів - плід уяви «солодкої» майстрині. Іноді їй присилають фото готового варіанту, та, здебільшого, покладаються на її фантазію та кулінарне чуття.

Буває, Оксана ніч не спить, придумуючи майбутній дизайн: шукає ідеї в інтернеті, запозичує в інших майстринь, дещо підглядає в природі. Але торт завжди виходить не по плану, тому що більшість елементів додаються вже у процесі прикрашання.

У цієї краси та солодкої розкоші також є свої недоліки. Через дорожнечу складників, після приготування деяких тортів господиня навіть лишається «в мінусі». Через це з початку року мусила трохи підняти розцінки - не заради вигоди (бо головне для неї не гроші, а задоволення), а щоб виходити хоча б «в нуль».

Кілограм смакоти коштує 300 гривень.

Та й прибутку від улюбленої справи жінка в руках не тримає. Гроші завжди знаходяться в обороті, бо ж потрібно гасити кредити на купівлю необхідного обладнання, закуповувати інгредієнти, фарби тощо.

П’ЯТІРКА ОСОБЛИВИХ ТОРТІВ



Оксана Віталіївна, спілкуючись із журналістами «Полісянки» спробувала визначитися із п’ятіркою тортів категорії «най-». І ось що із цього вийшло.

Найперший торт. Першою клієнткою Оксани стала її знайома куликівчанка Валентина Бойко, яка відтоді стала постійною замовницею. Для неї кондитерка приготувала бісквітний торт на масляному кремі зі згущеним молоком. На той час вона ще боялася проводити експерименти, тож декор смаколика вийшов доволі простеньким.

Найменший торт. Мінімальна вага солодкого пирога з усіх, які жінці доводилося готувати, - півтора кілограми. Це дійсно найменший тортик, який, проте, має солідну вагу, через важкі бісквітні коржі, крем та пропитки. Такий Оксана зазвичай готує для своєї родини.

Найбільший торт. Це був весільний торт «Снікерс» вагою понад сім кілограмів. На ньому було багато соковитих свіжих ягід та квіткового декору. Флористичні елементи кондитерка виготовляє із мастики або масляного крему, бо ж використання живих квітів вважає тут недоречним.

Найекзотичніший торт. До цієї категорії відносяться, мабуть, всі смаколики, для приготування яких використовується мигдалеве борошно. Одним із таких став нещодавно приготований торт «Естерхазі», який відноситься й до категорії найдорожчих.

Найскладніший торт. За тривалістю приготування всі торти складні, адже кожен готується протягом трьох днів: коржі випікаються і вистигають, потім змащуються кремом і насичуються, а вже тоді декоруються. Але є один, з яким господиня так і не може впоратися - звичайнісінький «Наполеон». Не те, щоб він був складний у приготуванні, просто у його смаку чогось не вистачає, а чого -кондитерка так і не зрозуміла.

МРІЇ ТА ПЛАНИ

Всю свою продукцію Оксана пропонує через інтернет, тому її тортики спробували не лише у громаді, а й у Вертіївці, Чернігові, Києві, Ірпені. Реклами не робить, просто ділиться фотографіями шедеврів. Покупці самі знаходять її, при чому доволі активно: лише протягом жовтня-грудня у кондитерки було стільки замовлень, що не змогла відпочити навіть на Новий рік.

У середньому за місяць доводиться випікати кілька десятків тортів. Бувало, що доводилося готувати по три-чотири за один день. Навіть тепер у неї черга розписана майже на місяць уперед.

Але Оксані не шкода витраченого часу, навпаки - не може без роботи ні дня. У кондитерській справі вона нарешті знайшла себе і почувається на своєму місці.

Та от питання про мрії застало її зненацька. Подумавши, відповіла, що мріє більше часу проводити з родиною. Раніше разом з чоловіком та сином часто їздили на відпочинок до моря, в санаторії, відпочивали з наметами біля річки, рибалили (риболовля - то її дитяча пристрасть). Тепер спілкуються мало, бо чоловік постійно на роботі, а син став студентом, багато вчиться дистанційно, а скоро має поїхати на навчання. Крім того, минулого року влаштували ремонт, тож про відпочинок довелося тимчасово забути.

Є у серці Оксани ще одна маленька мрія - затишна кав’ярня в Куликівці. Хочеться відкрити невеличкий заклад, де не буде безкінечного алкоголю, цигарок та іншої бридоти. Тут будуть лише торти, усілякі солодощі і запашний чай або кава.

Якщо є бажання творити і діяти, то і мрії збудуться. Це лише питання часу...

Газета Куликівщини «Поліська правда» №3 (8791) від 20 січня 2022, Марина Іваненко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: