Ольга Довженко з Березни – вчителька, яка пише казки і не тільки

Добавить новость

Среда, 30 Декабря 2020 09:11  |  Просмотров: 2846 | Обновлено 30 Июня 2021 08:33

https://susidy.city

Березнянська вчителька початкових класів 31-річна Ольга Довженко у вільний від занять і перевіряння зошитів час пише для діток казки, оповідання та вірші. Її вихованці навіть не здогадуються, що вчителька читає їм свої твори. А вони цікаві, добрі, повчальні і дітлахам дуже подобаються. Також Ольга Довженко вже досвідчений і затребуваний копірайтер (людина, що пише тексти). Розповіла, як опановувала цю справу та скільки нового дізналася, пишучи замовні статті на різну тематику.



Знала, що буде вчителькою

Народилася Ольга в Березні. Після закінчення школи вступила до Чернігівського педагогічного університету імені Тараса Шевченка на спеціальність «Початкова освіта». Оскільки після закінчення навчання місця молодій вчительці в березнянських школах не знайшлося, спочатку працювала в контакт-центрі банку в Чернігові, потім – контролером енергозбуту Березнянської дільниці Менського РЕМу, рік – у комплект-класі Миколаївської школи.

І нарешті влаштувалася до рідної школи, де наразі вже майже сім років навчає і виховує діток

– Навіть коли ще сама була дитиною, завжди подобалося спілкуватися з дітьми. Не знала ще, ким стану, чи вдасться, чи ні, але хотіла працювати саме з дітками. Няньчила і племінника, якому нині вже 19 років, і з сусідськими дітьми грали в школу. Любов до дітей і повела до педагогічної освіти. У старших класах визначатися не треба було, бо знала напевне, куди хочу, – розповідає Ольга. – Дівчата, з якими дружила, вступили до медичного училища, а я крові боюся, до медицини душа не лежала.

Не криком, а тишею

Якщо в класі немає дисципліни, Ольга Іванівна не кричить на дітей, навіть голос не підвищує, а просто замовкає. І цей метод діє не гірше. Хвилина цілковитої тиші з боку вчительки – і в класі знову порядок. Діти заспокоюються, заняття продовжується.

Подобається жінці взаємодія з дітьми, можливість не тільки навчати, але й у них вчитися. Навіть новий мультик, про який ще не знає, а діти із захватом про нього розповідають і кажуть вчительці, що вона схожа на героїню, треба швидше подивитися.


Удома Ольга виховує донечку Софію та синочка Максима

Бути вчителькою – відповідально, складно і приємно водночас. Чого варті зацікавлені дитячі очі! А радісне щире очікування, з яким зустрічають вчительку вранці. Якби довелося знову обирати, чи йти цим шляхом, Ольга Довженко зовсім не сумнівалася б. Бо любить дітей і свою роботу.

– Діти дарують мені листівки, аплікації, портрети малюють. Колись заміняла вчительку групи подовженого дня, після виконаного домашнього завдання діти малювали або розфарбовували роздруковані розмальовки. Першокласник Толя розфарбовував собачку-дівчинку. Її довге волосся він забарвив яскраво-синім кольором. І сказав мені, що то – я, й порадив перефарбувати волосся у такий колір, – сміється Ольга. – А влітку по дорозі з їдальні діти збирають мені гарні букети. З глухої кропиви, курячої сліпоти, різних квіточок, а то й з реп’яху. Щиро, від душі. Головне – увага. З ними завжди весело і цікаво, почуваєшся молодою і затребуваною. І ніде на жодній роботі ніхто так не чекає, як вони мене.

Опанувала копірайтинг

Удома її чекають донечка Софійка, якій вже скоро 12 років, синочок Максим, йому два з половиною рочки. Мама Ольги, Галина Олексіївна, доглядає онука, поки батьки на роботі. Чоловік Роман у цій же школі викладає хімію та біологію.

– Коли пішла в другу декретну відпустку, впоравшись з домашніми справами, не знала, чим себе зайняти. Люблю вишивати бісером, та сказали, що вагітним не можна. Тож шукала щось інше, цікаве і корисне. Колега порадила зайнятися копірайтингом. Я тоді навіть слова такого не знала, – ділиться Ольга Довженко.

На біржі фрилансу дізналася, що «Новини УНІАН» шукають для свого штату віддалених співробітників – копірайтерів та рерайтерів, тих, хто переписує новини, але не копіює, а подає інакше. Був конкурсний відбір, жінка дійшла до останнього туру. Але оскільки все це розтяглося на тривалий час, то пора їй було до пологового. А повернулася до цієї справи, коли малюку було декілька місяців.


Дитина спала, а мама на біржі знайшла свою першу копірайтерську роботу

– Я описувала вишиванки, великодні рушники, ікони для сайту «БісерАРТ», на якому є все для вишивки. Надсилають зображення вишивки, ключові слова, які треба використовувати в тексті. Поради, як треба писати, як ні. А далі вже підключаєш свою фантазію, описуєш кольори, квіти та інше. Робота творча, – розповідає жінка. – Заробіток доволі приємний. Виходило приблизно дві з половиною тисячі гривень на місяць. Десь за 100 невеликих описів. Бувало, що за день жодного не було змоги написати, наверстувала наступного дня. Коли сайт завантажили, постійна робота там закінчилася.

Знаходила й інші замовлення. Описувала жіночий одяг для інтернет-магазину, давала назви за зовнішнім виглядом моделі, наприклад, світшот «Співаючий ангел». Згодом замовники самі знаходили її як відповідальну авторку.
Тому якщо хочете щоб і у вас були такі замовлення, радимо почитати ось цю статтю: https://danbuzan.com/verified-sites-for-freelancing-and-remote-work/

Були й психологічні тексти про взаємостосунки з підлітками, як обрати професію, про арт-терапію для дітей

Навіть про зерновози довелось писати, хоча зізнається, що ця тема не була їй до вподоби. Але роботу треба виконати. Тож писала й про басейни під ключ, і про правильне харчування, і про «розумний дім». Певну інформацію надавав замовник, все інше знаходила в інтернеті.

Цікавим досвідом стало описування шуб. Навчилася у них розбиратися. Та сприймала доволі спокійно: так, шуби розкішні, з одного боку хотілось би мати таку річ, але Ольга людина практична, віддає перевагу пуховикам – легким, теплим і зручним.

Учителька, що пише казки

А ще Ольга Іванівна пише віршики, оповідання та казки. Читає їх своїм дітям та вихованцям у класі. Школярики навіть не знають, що це вона написала, слухають із задоволенням, хочуть продовження.

Вони її надихають, та інколи не вистачає часу, не завжди фантазується. А потім у одну мить з’являється ідея, вимальовується сюжет і ось, коли зроблені справи, а родина спить, тоді рядок за рядком створюється нова казка. Одну з них подарувала групі в інстаграмі «Казкозвук», яку озвучуватимуть для глухонімих діток.

А загалом така творчість для дітей, як вірші та казки, нині не дуже затребувана. Тож поки пані Ольга збирає свої твори та мріє видати книжечку. І сподівається, що герої її казок та оповідань подобатимуться дітлахам.

Поліна Назаренко, Сусіди.City

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: