Шлях до краси. «Народилася — не було ні носика, ні губки». Заячу губу прооперували, треба ще усунути вовчу пащу

Середа, 25 березня 2020 13:41 | Переглядів: 3173

«Раніше їжа вилітала. Могла і захлинутися»

— Як справи? — звертаюся до Марійки, доньки 45-річної Лариси Тимченко із села Савинки Корюківського району. Дівчинка спішить у клас на урок.

— Нормально, — трохи соромиться.

У шість місяців дитину прооперували з приводу вродженої вади, яку у народі називають заяча губа.

— Народилася — не було ні носика, ні губки, — розказує Лариса Тимченко. — Не могла смоктати. Годувала з піпетки, а потім зі шприца без голки.

Зараз про заячу губу нагадує хіба що тонкий шрам і нерівні ніздрі.

Та дівчинці потрібна ще одна операція. З приводу ще однієї вади. Так званої вовчої пащі. Це коли розщеплене піднебіння.

Дитина на прохання мами розкриває ротика — уздовж піднебіння щілина.

— Як же їсть?

— Раніше, як не було носика, їжа вилітала. Могла і захлинутися. Тепер нормально. Після їжі водички набрала, сполоснула, виплюнула. Раніше їла зі вставною щелепою (вставним піднебінням). Закріпляли корегою, спеціальним кремом для фіксації. Казала: «Мені погано». Відмовилися. Головне, під час їжі не спішити.

Вовчу пащу теж можна усунути.

На другу операцію потрібні кошти.

Лариса Тимченко із села Савинки на Корюківщині поруч із донькою Марійкою. Дівчинка народилася із тяжкими щелепно-лицевими вадами. Заячої губи, після вчасно зробленої операції, майже не помітно.

А в цей час у десятирічної дівчинки, при тому що вроджена вада з народження, навіть не оформлена інвалідність!

Статус дитини з інвалідністю дав би можливість щомісяця отримувати соціальну допомогу порядка двох тисяч гривень. (її розмір міняється залежно від розміру прожиткового мінімуму та віку дитини.) Була б складена індивідуальна програма реабілітації. Документ, який передбачає реабілітаційні, оздоровчі заходи. Логопедичні заняття, масаж, вітамінну терапію і т. д. У тому числі безплатну реабілітацію у чернігівському центрі «Відродження». У який платно (бо інша область) приїздять лікувати своїх дітей навіть кияни.

«Я залишати не буду. Я її під серцем носила»»

— Що дитина народиться з вадами, знала ще під час вагітності, — розказує Лариса Тимченко. — Після УЗД. Сказали, що могло вплинути ОРЗ у перші тижні вагітності. Або спадковість (вливає також алкоголізм. — Авт.). Все одно дитину чекала.

Народжувала у Корюківці. Троє гінекологів було біля мене і практиканти. Важко народжувала. Простирадлами видавлювали.

Побачила дитинку. Обличчя було зкойожене повністю.

— Не пропонували залишити?

— Пропонували. Лікарка Наталія Васянович запитала: «Може, залишите?» Я кажу: «Наталіє Михайлівно, а ви б змогли? Я залишати не буду. Я її під серцем носила». Мама подзвонила мені: «Вітаю». Кажу: «Вітать ні з чим...» Мама каже: «Де чотирьом є миска, там і п’ятому буде». Чоловік прийшов: «Наше дитя. Яке б не було, але воно наше».

У роддомі дали адресу, куди їхати у Києві для консультації. І я з тим папірцем приїхала (на кафедру хірургічної стоматології та щелепно-лицьової хірургії дитячого віку Національного медичного університету ім. О. Богомольця). Нас подивилися, назначили аналізи і коли приїхати на планову операцію. їй зробили носик, губку. Після носика дало ускладнення на зір. Сказали, що мине. Почали їздити на обстеження, проходили курсами лікування.

Нашу професорку звуть Ірина Чехова. Вона мені сказала, що операція буде безкоштовна. Тоді нас запросила анестезіолог. Додала, що за наркоз треба заплатить тисячу доларів. Це на той час було 8 тисяч гривень.

Зробили носик і губку, дякувати моєму дядьку. Він раніше у Верховній Раді працював, возив депутата Симоненка. Микола Сидорович Чиренко. А тепер на пенсії.

Оперували в 2010 році, коли дитині було шість місяців. Потім ще їздили, думали робити піднебіння — були погані аналізи. Нас вернули додому. Ще раз думали їхати. Але подзвонили, сказали, не приїздіть.

І ми вже п’ять років нікуди не звертаємося. За здоров’ям дитяти слідкую, вибираю момент, щоб їхати. Але за що їхати? Казали, що операція дуже недешева. Навіть називали суму близько 100 тисяч гривень. Тільки в Київ з’їздити з дитиною і назад — у тисячу не вкладешся.

«Чула, що з плаценти можна зробити дитині піднебіння. Хотіла цього»

У Лариси Тимченко — 7 дітей. Сину Андрію — 25, працює у Києві. Роман служить, йому 20. Владиславу — 16, у 9 клас ходить. Миша — у 7. Маша — у 4. Єгорка — у 2. Настуся — в перший.

У Насті — проблеми з серцем. Не закрилося овальне вікно. Отвір у міжпередсердній перетинці. Це спричиняє не такий, як треба, кровообіг. Найвірогідніше, теж буде операція.

Народила Настусю шестимісячною, кесаревим розтином. Було неправильне розташування плаценти. Майже весь термін вагітності лежала у Чернігові на збереженні. Ця дитина теж була бажаною. Навіть наївно сподівалася, що дитяче місце зможе використати для лікування Марійки:

— Чула, що з плаценти можна зробити дитині піднебіння. Щоб не штучне, не силікон. Хотіла цього. Згодом мені пояснили, що треба холодильна блок-камера, представник лікарні. Сьогодні народила, забрали плаценту, повезли дитину на операцію.

У всіх дітей — один батько. З ним нерозписані. У господарстві кінь, корова, поросята, качки, гуси, індики.

Я у сільраді роблю, що скаже начальниця. Чоловік працює — кому що помогти. Одержую 5500 — на усіх дітей. Як багатодітна мати, як малозабезпечена, як мати-одиначка.

«Досі не оформлена інвалідність?»

Ірина Чехова, кандидат медичних наук, доцент кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії дитячого віку НМУ ім. О. О. Богомольця:

— Досі не оформлена інвалідність? Як таке може бути? Потрібен, у першу чергу, консультаційний висновок. Консультуємо в понеділок, четвер, 6 поверх, 114 кабінет.

Світлана Лещенко, головна лікарка Корюківського центру первинної соціально-медичної допомоги:

— Я розберуся в цій ситуації. Допоможемо. Хай мама прийде до нас.

Лідія Ігнатьєва, стоматолог-хірург Чернігівської обласної лікарні:

— Інвалідність показана стовідсотково. Якщо досі не оформлена, це упущення і мами, і лікарів. Коли дитина народжується, зазвичай ще педіатри це розказують. Зазвичай усі мами це знають. Це інвалідність з дитинства. Ми раніше такі дефекти оперували. Зараз оперує кафедра щелепно-лицьової хірургії Богомольця. Операція виконується поетапно. Спочатку — верхня губа, а потім піднебіння. Губа оперується у віці 5-6 місяців, а піднебіння у 6 років. Зараз змінена тактика, терміни можуть мінятися. А колись були абсолютно чіткі строки. Якщо дитина прооперована вчасно, вона зможе у подальшому жити нормальним життям Потрібно займатися з логопедом, щоб навчитися гарно вимовляти звуки, ортодонтом, щоб змінити розташування зубів. Успіх залежить і від ефекту операцій, і від працелюбства дитини і мами.

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №10 (1764), 5 березня 2020 року