Бунт в Атюші – через пошту!

Соціальний експеримент під назвою «Реформа «Укрпошти» на Чернігівщині викликає все більше обурення в селян та керівників громад. Дійшло до фізичного протистояння. В Атюші, що на Коропщині, селяни заблокували пересувне відділення, відмовившись від обслуговування поштою на колесах. Вимоги жителів – не закривати відділення в селах та залишити працювати поштарів – підтримали сільський староста та керівник Коропської громади. Обурені нахабством поштових реформаторів люди поспіхом розпочали збір підписів та пригрозили перекрити міжнародну трасу. Чим закінчилося протистояння і чи вдалося вберегти сільську пошту?



Найлегше – скоротити

Найбагатолюдніше село на Коропщині – Атюша – повстало проти поштової реформи. Більше сотні тутешніх мешканців самоорганізувалися в бурхливий мітинг. Люди заблокували автомобіль «Укрпошти», який привіз в село періодику та пенсії, категорично відмовившись від обслуговування, доки їхніх вимог не почує керівництво структури. На адресу працівників так званого пересувного відділення лунали звинувачення в тому, що в результаті реформи селяни можуть залишитися без вчасної преси, пенсій і можливості оплатити платежі. Найбільше ж не хочуть, аби закривали сільське поштове відділення та скорочували листонош.

Так звана поштова реформа, яка має на меті замінити сільських поштарів та стаціонарні відділення пошти в селах на пересувні, набирає обертів. Минуло трохи більше місяця після крайнього скандалу в Куликівському районі, як тут – черговий скандал на Коропщині. Нагадаємо, генеральна дирекція «Укрпошти» з якогось дива обрала Чернігівщину як експериментальну область, а Куликівський, Чернігівський і Ріпкинський райони стали першими в списку, де розпочали впроваджувати експеримент. Майже всюди – невдоволені люди. Іноді їхній гнів переходить у відкрите протистояння. Так трапилося в Атюші наприкінці минулого тижня. Впроваджуючи реформу, її ініціатори чомусь не взяли до уваги дещо важливе. Не врахували, що поряд із маленькими віддаленими селами, куди поштарі добиралися велосипедами чи пішки, і де транспорт дійсно був необхідний, є великі населені пункти в понад тисячу жителів, із налагодженою роботою місцевих поштарів, які обслуговують і довколишні села. І замінити наявних 5 працівників двома, які працюватимуть кілька годин на день три рази на тиждень, не вийде.

На жаль, під час старту реформи не було такого необхідного контакту із місцевими жителями, місцевою владою, які писали і зверталися: приїдьте, розгляньте специфіку кожного села, проаналізуйте, врахуйте… І наслідки цього не змусили довго чекати. У результаті – такий-от атюшівський бунт, що «прогримів» на всю область.

Хтозна, чим би все закінчилося, якби на стихійний мітинг вчасно не прибули місцевий староста та голова громади.

Газети і пенсії приходять із запізненням, платіжки не оплачені

Селищний голова Віктор Журавель, який прибув одразу, як почув про зібрання, повідомив, що разом із головою райради вони раніше ініціювали зустрічі із керівницею Чернігівської обласної дирекції «Укрпошти» Оленою Дорошенко, і для того, щоб не дати виходу людському гніву, сам спробував вкотре запросити її телефоном. Але від зустрічі вона відмовилася.



Не заспокоїли людей і пояснення начальниці пересувного відділення поштового зв’язку Наталії Корнієнко, яка намагалася донести інформацію про те, як планує працювати пересувна пошта. Зрештою, це лише слова, адже на ділі все виглядає інакше: суботню районну газету селяни не отримали й досі, пенсії, які мали принести ще 4 серпня, нема і дотепер. У сусідню Пусту Греблю автомобіль заїжджає лише раз на тиждень, тому про вчасну доставку пенсій і періодики варто забути. І як буде з оплатою квитанцій за газ, електроенергію? Говорилося й про те, що раніше старостинський округ обслуговували 4 листоноші і керівник відділення. Мова йде не лише про Атюшу, але й довколишні села: Пусту Греблю та Лубенець. Замість п’ятьох листонош реформатори запропонували залишити двох, а начальниці відділення зв’язку запропонували перевестись на роботу сортувальницею. Куди б ви думали? Аж у Чернігів! І це при тому, що в Атюшу приїдуть працівники з Мени, до того ж, не фахівці галузі.

Емоції часом лилися через край. Люди згадали і закриття сільського відділення «Ощадбанку», і невиконані у зв’язку з цим обіцянки, запевняли, що проти реформи поштової системи виступлять відмовою від передплати періодики і навіть вийдуть перекривати трасу «Київ-Москва». Врешті взялися блокувати авто «Укрпошти». На меті було одне – будь-якою ціною добитися приїзду Олени Дорошенко.

Вгамувати народний гнів намагалися селищний голова Віктор Журавель та староста Станіслав Пилипець. Разом переконували, що радикальними методами та протестом важко буде досягти порозуміння із поштовим керівництвом, та й продуктивного діалогу на підвищених тонах не вийде. Тут же, на місці, телефоном була запланована зустріч керівниці Чернігівської дирекції «Укрпошти» і старост, керівництва району та ОТГ, делегатів із сіл. Люди, хоч і не одразу, але погодилися, відпустивши з миром поштовий «Сітроен».

Наступного дня в приміщенні Коропської селищної ради відбулася зустріч керівника Чернігівської обласної дирекції «Укрпошти» Олени Дорошенко з делегацією селян, сільських старост та керівництвом громади.



Думки вголос:

Селищний голова Коропа Віктор Журавель:

«Ми дискутували впродовж чотирьох годин, пройшовшись по кожному старостинському округові, по кожній сільській раді. Наприклад, у Понорицькій зоні більш гориста місцевість і погане покриття. На багатьох напрямках асфальту взагалі немає і глиною не завжди проїде не те що новий «Сітроен», а й трактор. Як керівник, Олена Дорошенко дослухалась до пропозицій. У ході діалогу вона змінювала позицію і записувала проблематику по кожному населеному пункту. З Атюші була присутня ціла делегація. Спільно обговоривши ситуацію, вирішили додати до наявних двох ще одну посаду сільського листоноші. Дискусія була емоційною, але конструктивною. І я переконаний, що це треба було зробити перед впровадженням реформи. Сьогодні в Атюші буде три повноцінні ставки місцевим листоношам, а до того 5 працівників ділили між собою 1,95 ставки. Ще одне важливе рішення – поштове відділення в селі залишається. Справедливості заради скажу, що це питання навіть не порушували. Пані Дорошенко, навпаки, звернулася до сільських голів і старост, щоб ті по можливості залишали поштові приміщення, де приїжджі працівники могли б працювати. На моє тверде переконання, поштовий експеримент треба продовжити до наступного літа. Подивитися, як будуть працювати пересувні відділення взимку та восени. Щоб не вийшло так, що спочатку скоротять поштарів, а через рік будуть знову їх шукати. Олена Дорошенко як керівник чернігівської обласної дирекції «Укрпошти» сприйняла це з розумінням і пообіцяла розглянути мою пропозицію. Дійшли згоди щодо того, що питання скорочення працівників пошти не буде нагальним. Але є такі села, де поштарі відмовляються працювати на повну ставку. Це пов’язано з тим, що люди тримають господарства і їх влаштовував такий графік. Наразі в нашій громаді є два села, де сільські старости шукають поштарів, тобто ставки є, а людей немає. Такий діалог треба було запускати по кожному району, тоді б не було невдоволення».

Екс-керівник Чернігівської дирекції «Укрпошти» Олег Обушний:

«До економії за рахунок масового закриття сільських відділень ставлюсь дуже негативно. Бо до цього ми провели кропітку роботу з органами місцевого самоврядування, які виділили в оренду поштовим відділенням приміщення за символічну плату в 1 гривню і були зацікавлені в їхній роботі. Тому відмовлятися від цих приміщень немає сенсу.

Більше того, треба враховувати стан наших доріг, вартість пального та інші обставини. Головну причину збитків вбачаю не в роботі сільських відділень, а у відсутності кваліфікації і, відповідно, неефективній роботі керівництва «Укрпошти». Взагалі таке враження, що на пошті проводиться такий собі соціальний експеримент. Адже видатки на заробітну плату керівникам захмарні, а операторам, сортувальникам, вантажникам, тобто людям, які приносять підприємству дохід, – копійчані».

Голова Чернігівської обласної ради Ігор Вдовенко:

«Адаптувати до умов сьогодення систему надання поштових послуг дійсно необхідно. Проте, здійснюючи будь-які зміни, потрібно перш за все провести ґрунтовну підготовчу роботу, детально проаналізувати всі можливі ризики, які ці перетворення можуть викликати, і обов’язково враховувати специфіку регіону, особливості існуючої інфраструктури та реальні потреби його населення. Реформи мають приносити людям користь і робити їхнє життя більш комфортним, а не створювати додаткові незручності. Неприпустимою є ситуація, коли жителі сіл через довжелезні черги та недосконалий графік роботи мобільних поштових відділень не можуть вчасно отримати пенсію, сплатити за комунальні послуги чи отримати актуальний номер улюбленої газети. Хочеться вірити, що з часом «Укрпошта» все ж таки відпрацює оптимальний алгоритм роботи та виправить усі ті недоліки, які виявились у перші тижні реалізації пілотного проекту. Водночас запевняю, що обласна рада буде і надалі пильно слідкувати за реалізацією проекту «Сільське відділення» і оперативно реагувати у випадку виникнення будь-яких проблем».

Як бачимо, стосовно поштової реформи існують практично ідентичні точки зору – в селян, сільських голів, керівників громад, звичайних поштарів, газетярів і обласного керівництва – реалізація проекту «Сільське відділення» викликає пересторогу та невдоволення і вже завдала збитків періодичним виданням, у яких впали тиражі. Але там, де повстають люди, їм вдається відстояти своїх поштарів і свою пошту. Цього разу так трапилося в Атюші! Хто наступний?

Віталій Назаренко, "Чернігівщина" №2 (663) від 11 січня 2018

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: соціальний експеримент під назвою «Реформа «Укрпошти», с.Атюша, Коропщина, Віталій Назаренко, "Чернігівщина"

Добавить в: