Майстриня з Донецька презентує виставку «З нами Бог і Україна!»
16 серпня у Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» відкрилася оригінальна виставка майстрині з Донеччини Людмили Огнєвої «З нами Бог і Україна!». Експозицію приурочено до 25-ї річниці проголошення незалежності України.
Пані Людмила після вимушеного переселення з рідного Донецька до Києва продовжує активну творчу діяльність. Вона розшукує, вивчає та власноруч відтворює на полотні вишиті мініатюри, узори рушників та вишиванок видатних українців.
– Колекція ця в основному створювалась коли я вже не жила в Донецьку, але її початок щільно пов’язаний з періодом життя на Донеччині. Коли я поїхала звідти, то в ній було двадцять орнаментів. Я не збиралась їхати , але патріотична молодь, яка постійно приходила до мене, наполягала, щоб я виїхала. І фраза однієї дівчини: «Розповісти про нас українців поза межами Донеччини, краще ніж ми, це зможете зробити ви», остаточно переконала мене. Я зрозуміла, що зі своїм досвідом я зможу це зробити, і мене вивезли волонтери, – розказує Людмила Огнєва.
В експозиції презентована лише частина її вишиваних робіт – те, що друзям Огнєвої вдалося врятувати й вивезти з окупованої території. Кожен цикл робіт – чудове знаряддя просвітництва. Розповіді майстрині про них можна слухати без кінця – вони вражають глибиною знань, пронизані любов’ю до материнського національного ремесла, батьківської землі.
Вишиття стало її життям, спасінням, ниточкою, яка невидимою пуповиною пов’язує її з багатостраждальним Донбасом. Невтомно працюючи, скромна й невибаглива в побуті жінка знаходить сили допомагати колегам-союзянкам та українським патріотам, які залишилися на окупованій ворогом землі, і щиро переймається їхніми проблемами.
Не полишає Людмила Огнєва й журналістську та видавничу діяльність. Вона активно співпрацює з газетою «Україна козацька», продовжує досліджувати життя і творчість українських патріотів-шістдесятників. Видавництво «Смолоскип» нині готує до друку впорядковану нею книгу «Алла Горська. Душа українського шістдесятництва».
Більш світлин тут
Володимир Коваль
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.