Кухарі та педагоги Чернігівщини розповіли, як привчають дітей їсти продукти без солі і цукру з меню Клопотенка

Добавить новость

Пятница, 1 Ноября 2024 11:16  |  Просмотров: 1316

У 2020 році стартува­ла реформа шкільно­го харчування. Її ме­та — зміна всієї систе­ми: від норм споживан­ня, технологій приготу­вання страв, підходів до закупівлі продуктів, обладнання їдалень до формування новиххар­чових звичок учнів. Іні­ціаторкою цих змін є Олена Зеленська. Іде­олог проєкту — відо­мий український шефкухар Євген Клопотенко. Перший розробле­ний ним збірник рецеп­тів для закладів осві­ти містив 180 рецеп­тів. В оновленому, який Клопотенко презенту­вав цієї весни, описа­на технологія приготу­вання 621 страви, вка­зані алергени до кож­ної з них тощо. Серед запропонованих бага­то страв як української національної — банош (кукурудзяна ка­ша, зварена на верш­ках або сметані), шпундра (тушкована з буря­ком свинина), куліш із курячим м’ясом, пол­тавський борщ, львів­ський сирник, так і кух­ні народів світу.

— Готуємо і ті, й інші, — каже директорка Холминської школи (Корюківщина) Віта Кулик.

У закладі — 279 учнів. 200 з них харчуються безко­штовно — як діти пільгових категорій. Витрати взяла на себе громада. Вартість обіду — 20 грн.

У день нашого спілку­вання в меню, крім класич­них гречки та рисового супу, були нагетси (страва амери­канської кухні з курячого фі­ле) і запіканка з кисломолоч­ного сиру із фруктовим кюлі (соус французького похо­дження).

Кухарі кажуть: перехо­дити на розроблене Клопотенком меню було неваж­ко, адже готували, як і рані­ше, зі звичайних продуктів — змінилися тільки рецептура і технологія приготування. До того ж одні вже пройшли, ін­ші саме проходять спеціаль­ні курси на базах навчально-практичних центрів — кулі­нарних хабів. Один із них — у Сновському вищому учи­лищі лісового господар­ства, де серед інших можна здобути і спеціальність кухаря-кондитера.
Приємним бонусом для працівників шкільних кухонь стали, як і було передбачено реформою, ремонти харчо­блоків, нове обладнання, ме­блі, посуд.

Згідно з оновленими, за­твердженими МОЗ норма­ми харчування, у меню учнів стало менше хлібобулочних виробів, зникла солодка ви­пічка. Ковбаси і сосиски Клопотенко рекомендував замі­нити м’ясом, а консервовані овочі — квашеними або сві­жими. Їх, як і фруктів, мало бути більше, ніж до цього.

Каменем спотикання на шляху новацій стали страви, приготовані без солі та цукру.

У своїх численних інтер­в’ю шеф-кухар наголошував, що пропонував відмовляти­ся від них поступово — скажі­мо, спочатку замінюючи сіль спеціями (кропом, петруш­кою, паприкою). Проте в дея­ких їдальнях цукор і сіль при­брали зі страв зразу.

— Вважали, що краще бу­де не розтягувати процес. Адже мова не про одноразо­ву акцію, а про Національну стратегію щодо здорового харчування (вона була роз­роблена у 2022 році. — Авт.), — пояснює директор Городнянського ліцею №1 Юрій Гриценко.

Не приховує: спочатку діти відмовлялися їсти такі страви — покопирсаються в тарілках і відсувають. Навіть рідна племінниця, якій він ба­гато розказував про рефор­му і яка, за великим рахун­ком, мала б стати прикладом для інших, не сприймала ні прісної їжі, ні непідсолоджених напоїв.

— І її повністю підтри­мувала мама — моя сестра.

Обурювалася, як таке мож­на їсти, — згадує Юрій Ми­хайлович.

Каже: це — свої. Що тоді говорити про інших? Обурю­валися й учні, й батьки. Осо­бливо ті, чиї діти не відноси­лися до пільгових категорій (сироти, позбавлені батьків­ського піклування, інвалі­ди, з багатодітних та мало­забезпечених родин, діти за­хисників вітчизни — учасни­ків бойових дій і т.д.), тож ма­ли платити за харчування з власного гаманця. Вартість обіду в ліцеї — 30 грн. Вихо­дило, що викидали гроші на вітер.

Незадоволені були й батьки сільських учнів — із 698 ліцеїстів «на підвозі» 187 — із 19-ти (!) населе­них пунктів громади. Ті, хто живе в найбільш віддале­них, потрапляли додому тіль­ки під вечір. Щоб не залиша­тися голодним після їдальні, хтось брав перекус із дому, когось виручав шкільний бу­фет. Хтось терпів.

— У чому виражалося це незадоволення?
— Кулаком по столу ні­хто не стукав, але словесних претензій вистачало. А що ми могли зробити?

— Зараз ситуація змі­нилася?
— Так. На краще. На сьо­годні із майже 700 наших учнів харчуються 500.

— Це означає, що діти звикли до нового меню?
— Повністю ще ні, але звикають. Наші кухарі дуже стараються, щоб це стало­ся якомога швидше. Завдяки співпраці з Програмою роз­витку ООН у нас з’явилася можливість додати більше фруктів, соків.

— Як вважаєте, коли буде досягнуто мети ре­форми щодо формування в учнів нових харчових зви­чок і поза школою?
— Думаю, на це піде ще не один рік.

Стратегію реформуван­ня системи шкільного харчу­вання в Україні затверджено на період до 2027 року. Ре­форма, підкреслюють її ініці­атори, зосереджена на тому, аби сформувати дитину, «яка на випуску з навчання буде адвокатувати впровадження правильного харчування й у себе в родині».

— До правильного харчу­вання треба привчати змал­ку, — переконана очільниця Менської гімназії Тетя­на Хоменко. Каже: власних дітей так і виховувала — ви­росли без чипсів та чупа-чупсів. Такі правила тепер і в їх­ніх сім’ях.

У закладі, який очо­лює Тетяна Олексіївна, 540 учнів. Харчується половина. Вартість обіду — 30 грн. Сіль і цукор теж прибрали зразу.

— Страви без них стар­шокласники їли краще, ніж учні середніх класів, бо не хотіли залишатися голодни­ми. Обід о 12.10, а вони у школі нерідко і після 15-ї: в одних — автосправа, в інших — факультативи.

Щоб привчити дітей до нового харчування, куха­рі в межах встановлених ви­мог (меню затверджує Держпродспоживслужба. — Авт.) видозмінювали страви, класні керівники оголошува­ли, що буде в меню наступ­ного дня.

Від батьків особливих обурень не було. Багато хто з них давав дітям у школу до­машню їжу. У ланч бокси кла­ли і сосиски, і здобу, і соло­дощі. Навіть цукор, щоб ниш­ком підсолоджувати в їдаль­ні чай чи какао. Дехто робить це й зараз, — не приховує директорка, разом із тим за­значаючи, що учні все більше й більше звикають до здоро­вого харчування.

Достукатися до батьків (нездорові харчові звички, згідно з оприлюдненою ін­формацією, мають дві тре­тини дорослих українців) ре­форматори планують через дітей.

— Шкільне харчування — це середовище, яке з по­чатку життя формує здоро­вий вибір майбутніх дорос­лих людей. Якщо вони, приходячи в школу, будуть ба­чити і їсти лише здорові про­дукти, вони впливатимуть і на своїх батьків, а отже зможуть змінити ситуацію вдома, — переконаний голова Асоці­ації дієтологів України Олег Швець.

Завдання ускладнюється тим, що інновації впроваджу­ються під час війни. Але про­цес триває.

Джерело: газета “Гарт”, Марія Ісаченко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: