Чернігів – місто без роботи?

Часом складається враження, що у нашому славетному Чернігові ніхто або майже ніхто не працює навіть до 17 години. Чому я так думаю?

Моя дитина ходить до 2 класу. Обоє з чоловіком працюємо, тому донька відвідує групу подовженого дня. А оскільки дорога додому полягає через Бєлова із досить інтенсивним рухом – то сама її поки що не переходить, чекає нас у школі.

І що мене щоразу дивує – уже о 17 годині вона лишається одна-однісінька з вчителькою! І так не лише у нашому класі. Коли о 17.20 я влітаю до школи, там уже нікого немає, крім прибиральниці.

Щоразу мені співчувають – ой-ой, як же важко, що вам доводиться ТАК довго працювати!

Даруйте, але куди ж менше?

Ну, припустимо, третина дітей може розходитися додому сама (дорогу переходити не треба). Ще третину – забирають бабусі-дідусі.

Але інші? Де можна працювати до 15, максимум до 16 години? На базарі? Чи сидіти вдома?

Що, у Чернігові зовсім не лишилося підприємств, де працюють звичайний робочий день, хоча б до 5 вечора? Чи у продавців, аптекарів, працівників банків дітей немає? Просвітіть мене, будь ласка.