школа
-
Чернігів – місто без роботи?
Часом складається враження, що у нашому славетному Чернігові ніхто або майже ніхто не працює навіть до 17 години. Чому я так думаю?
Моя дитина ходить до 2 класу. Обоє з чоловіком працюємо, тому донька відвідує групу подовженого дня. А оскільки дорога додому полягає через Бєлова із досить інтенсивним рухом – то сама її поки що не переходить, чекає нас у школі.
І що мене щоразу дивує – уже о 17 годині вона лишається одна-однісінька з вчителькою! І так не лише у нашому класі. Коли о 17.20 я влітаю до школи, там уже нікого немає, крім прибиральниці.
Щоразу мені співчувають – ой-ой, як же важко, що вам доводиться ТАК довго працювати!
Даруйте, але куди ж менше?
Ну, припустимо, третина дітей може розходитися додому сама (дорогу переходити не треба). Ще третину – забирають бабусі-дідусі.
Але інші? Де можна працювати до 15, максимум до 16 години? На базарі? Чи сидіти вдома?
...
-
За битого двох небитих дають?
Вона була схожа на велетенську тропічну хижу квітку. Така ж зубаста, м’ясиста і… смердюча.
Вона ще тільки підходила до класу, а запах уже летів попереду коридором. Ні, вона була чистоплотна і певно що слідкувала за собою. Тільки тепер я розумію, що від неї пахло молодою недолюбленою жінкою. Так пахнуть підлітки, у яких буяють гормони.
Казали – чоловіка у неї немає, а донечка часто хворіє. Тому нібито вона і зла.
Але нам у наші 10 років було байдуже до її особистих проблем. Власне, коли ми її бачили, нам уже ставало все байдуже, усі почуття глушив страх.
Школярі часів перебудови, ми не знали фільмів про монстрів. Якщо снилося щось жахливе – то була саме вона, наша вчителька математики.
Її звали Катерина, проте одразу перейменували у Катюшу. "Катюша" – то було не "виходила на берег", то страшна радянська зброя.
Катюша була висока, з могутніми плечима і грудьми. З ...
-
У Чернігівській школі ввели посаду… стукача
Історія ця відбулася у школі Чернігова, яка вважається однією з престижних – третій.
Діти перейшли до 5-го класу і, відповідно, отримали нового класного керівника.
Вона одразу ж почала з розподілу посад серед дітей, як у старі добрі часи. Той – відповідає за полив квітів, той – слідкує за підручниками і так далі.
Все б нічого, але вчителька підійшла до підбору обов’язків учнів дуже креативно.
Вона ввела посаду, яка називається "Ябеда-корябеда". Обраний нею хлопчик мав доносити їй, хто погано поводиться на уроці, хто списує, а хто й уроки зриває.
Як вам такий креатив?
Батьки хлопчика, які й розповіли мені цю веселу історію, того ж дня порадили дитині відмовитися від "почесної посади" і провели вдома виховну бесіду.
Але ж обов’язки стукача у класі залишилися, і хтось із дітей, на думку класного керівника, повинен їх виконувати.
І найцікавіше. Думаєте, таку по ...