війна

  • Про війну. І тих, хто не став ветераном 0'R

    27 Апреля 2010 12:45 22 2992
    Вони зустрілися у 1932-му.
    Її батько був "куркулем". Мав корову і коня. Троє її братів працювали зранку до смеркання і падали знесилені на дерев’яні топчани.

    Батько навідріз відмовився іти у колгосп. Віддати годувальницю-корову він просто не міг.
    Тому зранку всю родину посадили на воза і вивезли. Казали – до Сибіру. Можливо, Сибір був у сусідньому яру, бо більше про них ніхто не чув.

    А вона заховалася у клуні на іншому кутку села. Чомусь її не шукали. Господарський хлопець почув, як хтось тихо скиглить. Мо’ собака перечепився? А то була вона.
    Вони бачились до того, але ніколи не дружили. Він був молодшим на 2 роки, а у 17 це здається прірвою.
    Виніс хліба. Вночі вона пішла до далеких родичів.

    Зустрілися знову лише за два роки. Ще за рік, у 1935 у них народилася перша донечка, Шурка. Вони вже були самостійні і мріяли про власну хату. Потроху будувалися. Деревини навколо – хоч греблю ...