Оксана Хвостенко: розум + скромність
Багато чула про скромність, простоту і повагу до оточуючих нашої біатлоністки Оксани Хвостенко. Нарешті випало познайомитися і поспілкуватися. Відтепер і надовго – я її прихильниця і любитель біатлону!
Оксану запросили на зустріч із учнями 16 школи, тепер уже ліцею. Тут нею пишаються як однією зі знаменитих випускниць.
Підлітки на зустріч ішли неохоче, як то кажуть, з-під палки. Вчителі щось бубоніли про підготовку запитань та дисципліну.
Перші пару питань задали або педагоги, або учні "правильними підготовленими" голосами.
Але почувши, наскільки щиро, просто і з повагою Оксана відповідає – діти уже хвилин через 5 стали зовсім іншими.
Питання посипалися як з мішка. Інколи смішні, часто неочікувані. Наприклад, що ви собі ламали, коли падали? Що ви будете робити, коли станете старою і не зможете бігати? Чи сидите ви на дієті (запитання від дівчинки, звичайно)? Коли ви вже покинете спорт і станете тренером (судячи із зацікавлення, діти явно збираються піти до Оксани тренуватися).
Біатлоністка відповідала на всі однаково спокійно і стримано. Навіть коли деякі підлітки вели себе відверто по-хамськи (що, ви тільки одну німецьку знаєте? Тю…).
Зустріч тривала годину. Жодних тобі порушень дисципліни – діти сиділи як мишки. А ще кажуть, що підлітків нічим не зацікавиш!
А після того дітей неможливо було розігнати. Обліпили Оксану, просили автографи, сфотографуватися. Так само – жодної відмови, всі бажаючі отримали листівку з підписом.
Оскільки це не стаття, дозволю собі виказати оціночне судження.
Для мене особисто Оксана Хвостенко ще раз підтвердила: розумна, мудра людина, яка досягає свого, ніколи не буде принижувати, ображати і "зафукувати". Цьому варто повчитися. Чи навіть не так: цьому варто вчитися весь час.
Давно я не знайомилася з людиною настільки позитивною та приємною. Оксана, я ваша навеки!
Оксану запросили на зустріч із учнями 16 школи, тепер уже ліцею. Тут нею пишаються як однією зі знаменитих випускниць.
Підлітки на зустріч ішли неохоче, як то кажуть, з-під палки. Вчителі щось бубоніли про підготовку запитань та дисципліну.
Перші пару питань задали або педагоги, або учні "правильними підготовленими" голосами.
Але почувши, наскільки щиро, просто і з повагою Оксана відповідає – діти уже хвилин через 5 стали зовсім іншими.
Питання посипалися як з мішка. Інколи смішні, часто неочікувані. Наприклад, що ви собі ламали, коли падали? Що ви будете робити, коли станете старою і не зможете бігати? Чи сидите ви на дієті (запитання від дівчинки, звичайно)? Коли ви вже покинете спорт і станете тренером (судячи із зацікавлення, діти явно збираються піти до Оксани тренуватися).
Біатлоністка відповідала на всі однаково спокійно і стримано. Навіть коли деякі підлітки вели себе відверто по-хамськи (що, ви тільки одну німецьку знаєте? Тю…).
Зустріч тривала годину. Жодних тобі порушень дисципліни – діти сиділи як мишки. А ще кажуть, що підлітків нічим не зацікавиш!
А після того дітей неможливо було розігнати. Обліпили Оксану, просили автографи, сфотографуватися. Так само – жодної відмови, всі бажаючі отримали листівку з підписом.
Оскільки це не стаття, дозволю собі виказати оціночне судження.
Для мене особисто Оксана Хвостенко ще раз підтвердила: розумна, мудра людина, яка досягає свого, ніколи не буде принижувати, ображати і "зафукувати". Цьому варто повчитися. Чи навіть не так: цьому варто вчитися весь час.
Давно я не знайомилася з людиною настільки позитивною та приємною. Оксана, я ваша навеки!