Блог Inshe_misto
-
Я вернувся домів
Всьо. Добрався правдами-неправдами додому. Відхекався трохи після дороги і, поки до роботи в редакції не припрягли хочу «падвєсті ітогі».
Залишати Чернігів страшно не хотілося. Через це проспав електричку на Київ, що в 6:10 ранку відправляється. Довелось автобусом їхати від «України». Добрався до Кийова на «Лісову» і надибав сусіда свого колишнього. Він там точку з телефонами тримає. Взяли по балсанці пива і теревенили годину. Попивши пивка стрільнув п’ятдесятку в нього і пішов сестру та племінника навідати. Вони в Києві живуть.
З грішми в мене зовсім сутужно, тому мусив клянчити в сестри сотеньку-другу. Часу до відправки потяга лишалось все менше, тому вирішив рухати на вокзал. Дорогою зустрів друга з котрим в унівєрі вчилися і поїзд «Москва - Софія» поїхав без мене. З нагоди зустрічі ми з товаришем влашт ...
-
На прийом до чернігівського голови
Завдання таке було в нас – на прийом до мера міста піти. Так сказать, перевірити міську владу на доступність. Поперся я зранку до чернігівського очільника Олександра Соколова.
Заходжу в мерію, питаю в чергового охоронця, чи можна з міським головою поспілкуватися. Так, мол, і так – я турист з Чернівців, маю важливу інфу для голови, пропоную залишити документи, щоб пропустив. А він каже
- Та, я тебе по тєліку бачив. Знаю, шо ти з Чернівців.
Ну, “ніжданчика” не вийшло. Пропустив охоронець, але Олександра Володимировича в той момент не застав. Як пояснив один з його підлеглих, він тоді саме мав зустріч важливу. Кажуть, щоб почекав хвилин сорок. Пішов я погуляти трохи містом.
Погуляв, покурив. Потім знов – погуляв, покурив. Вдосталь нагулявшись і накурившись знову ішов до ратуші (ратуша – то міська рада західноукраїнською). ...
-
Чернігів -місто храмів
Сьогодні треба було п"ять святинь Чернігова відвідати. Їх тут значно більше, але, щоб відвідати більше, одного дня б не вистачило.
Спочатку їду до ринку "Нива", дивитись на Храм Всіх святих в Чернігові, будівництво котрого розпочалось у 2000-му році. Це - одна із найновіших святинь міста. Її, щоправда, поки до кінця не добудували. Це - духовно-просвітницький центр. Щоправда, комплекс досі не добудовано до кінця. При духовно-просвітницькому центрі діють гуртки та бібліотека. Щоправда, інформації про історію храму там немає.
Якщо дивитися на Храм і не помічати ринку неподалік, то здається, що дивишся на картину
Наступним я відвідав кафедральний Свято-троїцький Собор.
- Будівництво комплексу розпочалося 1677 року з ініціативи архієрєпископа Лазара Барановича. - розповідає Віталій Осипенко, чернігівський краєзнавець ...
-
Мір - труд - апрєль
Сьогодні зранку в Чернігові загальноміський суботник був. То така традиція прибирання від радянського часу лишилася. Хто з охотою, а хто - не дуже, але всі мусять іти прибирати міський парк культури. Користь від цього є. Працівники бюджетних установ міста вийшли на прибирання міського парку. Чиновники теж побрали граблі в руки і почали старанно громадити лист. Я теж не впустив можливості попіаритись і причепився до одного з колективів, котрий вийшов на загальноміську толоку. То колектив 17 школи був. Вони люб"язно надали мені в користування граблі і дозволили погребтися в листі.
А тим часом у
Полтаві: //kolo.poltava.ua/blogi
Рівному: //blog.ogo.ua/inshemisto.html
Чернівцях: //www.molbuk.com/blogi/blog_denis/
...
-
Найвідомішими чернігівцями горожани вважають Коцюбинського та Молодчого
Методом опитування визначав кого чернігівці вважають найвидатнішим земляком. Більшість опитаних назвали ім"я Михайла Коцюбинського. Він беззаперечний авторитет для мешканців міста.
Про Коцюбинського в Чернігові інформації більш, ніж достатньо. Зокрема, в місті є його музейний комплекс до якого входить і будинок, у якому Михайло Михайлович проживав. На подвір"ї росте ялинка, власноруч посаджена літератором. До речі, знайти музей досить просто - на вулиці висять таблички з навігацією українською та англійською мовами.
В самому будинку Коцюбинського повністю відтворено його побут. Там і його робочий кабінет і кухня, де він із родичами трапези проводив. І олдовий такий патифон. Він, щоправда, не працює, бо там голки нема, але комплексно з іншою старовиною, що присутня в будинку це справляє досить сильне враження на відвідувача. Здається, що будинком тебе ск ...
-
Свобідний доступ до нету в Чернігові не проблема. Хочиш - вайфай, а не хош - дріт шукай
Проблеми вільного доступу до інтернету в Чернігові немає. В тому я вже давно пересвідчився, через що почав рідко з”являтися в офісі.
А навіщо йти на роботу, якщо є безліч кафешок в центрі міста, де можна спокійно юзати нет, сьорбаючи каву чи пиво. То я б назвав однією з приємних особливостей міста. Наприклад, заходжу в кав”ярню неподалік Красної площі, дістаю з торби все своє барахло, розкладаю на столі і спокійно собі працюю.
А! Замовити щось обов”язково треба. Беру найдешевше, що є. Наприклад, американо без молока. За витрачених 15 гривень сижу годину. Наприкінці сеансу починаю помічати на собі невдоволені погляди офіціантів. Ну, думають, мудак, взяв каву одну і сидить годину. Але останні вміло приховують своє незадоволення за тренованими посмішками. Тоді я розраховуюсь і тихенько “катаю вату” з кахветерію.
Блін, забув дещо до по ...
-
В Чернігові найбільше більярдних клубів і навіть 5D є. Щоправда, де то 5 - я так і не зрозумів
Розважальних закладів в Чернігові є достатньо.Можна в кіносходити, в боулінг чи більярд пограти.
Враження найбільшого розважального закладу справив "Світлофор". Там все комплексно - і боулінг і більярд і аерохокей.
Всього ткт є шість боулінгових доріжок. Вартість - від 69 гривень за годину до 150.
В залежності від часу. коли ви його відвідаєте. Найвигідніше, звісно, йти в будній день, при чому - в робочий час. Також там є більярд та аерохокей. Ну, і дискотеки та караоке, звісно. Шість доріжок - досить небагато. Там за грою почуваєшся затишно, проте, в той же час, здається, що всі "палять" твої промахи. Тут краще йти на боулінг, де більше десятка доріжок. Тоді губишся серед таких самих "мазіл" і не так соромно за невміння грати.
В розважальному закладі "Diamond" цікавиною є спортивний ...
-
Рекреаційні зони міста і цікаве туристичне місто в області
Вчора зони рекреаційні зони в місті треба було дослідити, а також з”їздити до якогось цікавого міста в межах області. Пост виклав тільки зараз, бо дорога по області трохи часу з"їла.
Зранку вирішив піти на Десну, бо відколи в Чернігові – жодного разу пішохідний міст не переходив. Здавалося б, в центрі міста знаходжусь. Десять хвилин пішки - і я вже на природі. З моста відкривається зовсім інший вигляд на річку, ніж з Валу.
Вона тут ширшою здається і, подивившись вниз, можна побачити, що течія досить швидка. Більше п”яти секунд дивитись вниз не можна, бо починає кортіти стрибнути вниз. Ну його – йду далі. О! На мосту залізне серце із навісних замків.
То певно в закоханих традиція є їх туди чіпляти. В Одесі схожий звичай є на “Тещиному” мосту.
На річці з самого ранку вже махають веслами активісти груп ...
-
Чернігівські служби таксі готові надати оглядові автоекскурсії містом
В Чернігові є біля семи служб радіо-таксі. Так таксисти місцеві розповідають. Що здивувало, то це те, що тариф за кілометр визначається незрозумілим шляхом. Ніби й лічильники в машинах є, а тобі наперед кажуть, скільки це коштуватиме. Наприклад, від вулиці Преображенської до вокзалу таксист впевнено заявляє, що це коштуватиме двадцятку. В загальному ж, ціни тримаються в межах від півтори до двох гривень. Посадка – від шести до десяти.
Спробую проїхати одну й ту ж відстань на машинах кількох різних служб. Спочатку дзвоню на “Армаду”. Через десять хвилин під”їжджає фара – “Ланос” зелений. В салоні чисто. Прошу відвезти мене з Красної площі до 14-го будинку на Преображенській. Дарма, що тут пішки п”ять хвилин іти, але я ж не знаю, тіпа – не місцевий. Водій довозить мене найкоротшим шляхом і за це просить червонця.
- А чек мо ...
-
Культурно відпочив сходивши в театр, на концерти та в арт-майстерню.
Про культурне проводження часу на вихідних треба написати. Безпосередньо на вихідних обійти кілька міроприємств - нереально, тому розтягнув це діло на кілька днів. Першим заходом, що в Чернігові проводився - концерт співачки Йолки в драмтеатрі. На початку концерту неозброєним вухом було чути лажу зі звуком. але десь на третій пісні за допомоги самої виконавиці його таки настроїли. Зал на відсотків вісімдесят заповнений був. Серед слухачів були і дядьки пузаті, і тітки гламурні і дітки маленькі.
На концерт люди йдуть.
Траплялися й люди поважного віку. Проте, найбільше було саме дітлахів. Ох і попили вони крові співачці своєю любов"ю до неї. Як почали квітки на другій пісні носити, так цілий концерт засипали кумирку букетами. Беручи квіти вона дивилась із широкою посмішкою в очі дітлахів і думала "Краще б грішми дали". Квіток їй дійсно нанесли мінімум на дві тисячі гривень. Вона вже навіть зауваження діт ...