Я вернувся домів
19 Апреля 2011 15:00
Просмотров: 5669
Метки:
Метки:
Всьо. Добрався правдами-неправдами додому. Відхекався трохи після дороги і, поки до роботи в редакції не припрягли хочу «падвєсті ітогі».
Залишати Чернігів страшно не хотілося. Через це проспав електричку на Київ, що в 6:10 ранку відправляється. Довелось автобусом їхати від «України». Добрався до Кийова на «Лісову» і надибав сусіда свого колишнього. Він там точку з телефонами тримає. Взяли по балсанці пива і теревенили годину. Попивши пивка стрільнув п’ятдесятку в нього і пішов сестру та племінника навідати. Вони в Києві живуть.
З грішми в мене зовсім сутужно, тому мусив клянчити в сестри сотеньку-другу. Часу до відправки потяга лишалось все менше, тому вирішив рухати на вокзал. Дорогою зустрів друга з котрим в унівєрі вчилися і поїзд «Москва - Софія» поїхав без мене. З нагоди зустрічі ми з товаришем влаштували алко-імпрезу і перебування в столиці затягнулось. Сьогодні непомітно перейшло в завтра і моя дорога додому тривала від неділі до вівторка.
Виставляю з Києва пост про мера
Вчора на останній автобус ледве встиг. Їхав і все згадував собі про минулі три тижні в Чернігові. Щиро полюбив це місто. Вулиці стали знайомими і рідними. Під кінець проекту я перестав помічати чернігівські недоліки. Тепер в моїй географії зявилось ще одне місце, куди я обов’язково прагнутиму повернутись.
Трохи приколихало в автобусі і я задрімав. Наснилося, що я знову в Чернігові і сижу жебраю гроші на дорогу під П’ятницькою церквою. Скоро їхати треба, а в мене ще ні копійки в кепці. Тут дивлюсь такий - натовп туристів іде. Придивляюсь ближче – а то знайомі всі мої чернігівські і ти серед них. Ви мені протягом проекту всі дуже помагали. І зараз, коли в мене фінансовий колапс, підходите і по червонцеві кожен кидає. Ого… та тут уже можна квиток на літак брати. Я дякую Тобі за все.
Тут автобус труснуло на ямці і я прокинувся десь між Вінницею і Хмельницьким.
Е-е-е… наснилося… Але така теплота в душі залишилась після згадки про тебе і про твоє місто. Дякую.
Зараз вже засинаю з думками, що завтра на роботу прийдеться йти і лохматити інформаційний простір Буковини. Ну, до праці…
Тобі ж: щастя-здоров’я і всіляких гараздів! Дасть Бог – зустрінемось ще
А тим часом у
Полтаві: //kolo.poltava.ua/blogi
Рівному: //blog.ogo.ua/inshemisto.html
Чернівцях: //www.molbuk.com/blogi/blog_denis/
Залишати Чернігів страшно не хотілося. Через це проспав електричку на Київ, що в 6:10 ранку відправляється. Довелось автобусом їхати від «України». Добрався до Кийова на «Лісову» і надибав сусіда свого колишнього. Він там точку з телефонами тримає. Взяли по балсанці пива і теревенили годину. Попивши пивка стрільнув п’ятдесятку в нього і пішов сестру та племінника навідати. Вони в Києві живуть.
З грішми в мене зовсім сутужно, тому мусив клянчити в сестри сотеньку-другу. Часу до відправки потяга лишалось все менше, тому вирішив рухати на вокзал. Дорогою зустрів друга з котрим в унівєрі вчилися і поїзд «Москва - Софія» поїхав без мене. З нагоди зустрічі ми з товаришем влаштували алко-імпрезу і перебування в столиці затягнулось. Сьогодні непомітно перейшло в завтра і моя дорога додому тривала від неділі до вівторка.
Виставляю з Києва пост про мера
Вчора на останній автобус ледве встиг. Їхав і все згадував собі про минулі три тижні в Чернігові. Щиро полюбив це місто. Вулиці стали знайомими і рідними. Під кінець проекту я перестав помічати чернігівські недоліки. Тепер в моїй географії зявилось ще одне місце, куди я обов’язково прагнутиму повернутись.
Трохи приколихало в автобусі і я задрімав. Наснилося, що я знову в Чернігові і сижу жебраю гроші на дорогу під П’ятницькою церквою. Скоро їхати треба, а в мене ще ні копійки в кепці. Тут дивлюсь такий - натовп туристів іде. Придивляюсь ближче – а то знайомі всі мої чернігівські і ти серед них. Ви мені протягом проекту всі дуже помагали. І зараз, коли в мене фінансовий колапс, підходите і по червонцеві кожен кидає. Ого… та тут уже можна квиток на літак брати. Я дякую Тобі за все.
Тут автобус труснуло на ямці і я прокинувся десь між Вінницею і Хмельницьким.
Е-е-е… наснилося… Але така теплота в душі залишилась після згадки про тебе і про твоє місто. Дякую.
Зараз вже засинаю з думками, що завтра на роботу прийдеться йти і лохматити інформаційний простір Буковини. Ну, до праці…
Тобі ж: щастя-здоров’я і всіляких гараздів! Дасть Бог – зустрінемось ще
А тим часом у
Полтаві: //kolo.poltava.ua/blogi
Рівному: //blog.ogo.ua/inshemisto.html
Чернівцях: //www.molbuk.com/blogi/blog_denis/