Гімн рідному селу в світлинах Ольги Шеремет

Головна героїня виставки світлин, яка нещодавно відкрилась у Новгороді-Сіверському, вже давно живе в Чернігові. От тільки її душа, вщерть переповнена яскравими споминами шкільних років, досі рветься на край землі української. До Грем’яча, де рідне коріння, школа, друзі,... цвинтар.



Ольга Шеремет з фотоапаратом з дитинства. Натомість, термін перебування в елітному колі професійної зйомки - від 2012 року. Коли, за її словами, познайомилась з відомим на Чернігівщині майстром світлини Валерієм Шайго-родським. Саме він розгледів у знімках пані Ольги рівень зрілості та готовності до участі у авторитетних виставках. Що й започаткувалось з «легкої руки» майстра.

Серед професіоналів

Спочатку був «Кращий пейзаж 2012 року» у Чернігові, який не обійшовся без кольорових світлин Ольги Шеремет. Запам’ятався поціновувачам і наступний 2013-й. Тоді талановита жінка виставляла фотографії в міській бібліотеці ім. Михайла Коцюбинського на тематичному показі «Світ очима фотографа». І шану її майстерності на цьому заході було виявлено не тільки дипломом, а й запрошенням до авторитетного клубу «Прекрасне поруч» - об’єднання майстрів-однодумців, дякуючи якому, наша землячка ще активніше долучається до трендових виставок в обласному центрі. Не забарилася як з перемогами, так і з публічним визнанням на професійному рівні. Чернігівка здобула першість у онлайн-голосуванні фотоконкурсу «Симфонія зими». А далі - переломний для України 2014 рік, коли Ольга Шеремет зробила першу у своїй кар’єрі персональну виставку в Чернігові.

Приймає «Княжа скарбниця»

І ось пані майстриня долає вже четверту «сходинку» - підкорює Новгород-Сіверський! Місто, яке для дівчинки з Грем’яча назавжди залишилось великою панорамою кольорових та чорно-білих світлин з безтурботної юності, розчинених суб’єктивними спостереженнями зі щорічних відвідин. Отож, про участь у «знакових» фотовернісажах Чернігова 2012-2014 років Ольга Шеремет і розповіла невеличкому гурту земляків, які зібралися під дахом виставкової зали Новгород-Сіверського районного аматорського народного клубу «Княжа скарбниця» під час відкриття виставки.

До речі, життя маленької зали двоповерхового особняка зі 150-річним життєписом останніми роками нагадує потужне джерело цілющої водиці. Знайти зацікавленість у дотику до прекрасного сюди приходять свідомі містяни та гості «городка». А завідувачка клубу - Ольга Луговська, яка і на відкритті виставки добре впоралася із завданням модератора події, особистою наполегливістю вже кілька років дарує прадавньому краю на півночі України можливість змістовно жити під аурою потужних променів духовного енергетичного поля. Ось і сьогодні гостю з Чернігова сердечно вітають земляки: виконавча влада району, музейники, друзі. А директорка Грем’яцького Будинку культури Тетяна Суседько присвятила пані Ользі кілька пісень.

Філософія світлин

Але сьогодні у центрі уваги заходу - світлини. їх - 64. Змістовні твори, якими майстриня прагне донести до глядача власне бачення життя у найріднішому закутку Сіверщини. Як на мене, талановитій сіверянці вдається втілити творчий задум, бо відвідувачі прекрасно орієнтуються у просторі й часі, миттєвості яких зафіксувала камера пані Шеремет. Кольорові знімки позбавлені втручання фотомайстра в сюжет, спійманий оптикою. Реальні картинки, форми, природні обставини, а значить, і людське єство. Все у первісному вигляді. Немає «домальовки». Експозиція виглядає зрозумілою та ідентичною часові, у якому живемо. Тому й відчуваємо, як дивиться на нас потужний пласт минулого Чернігово-Сіверщини, який повільно відходить у небуття, віддаляється від нас. А прадавня колиска української історії - село - прямо на очах нинішніх поколінь розчиняється, немов у тумані. Невипадково, що деякі деталі на світлинах, які можна розгледіти, вперто нагадують нам про незворотність цього сумного процесу. Словом, якраз подібні виставки фотомайстрів і не полишають місця для байдужості у свідомості глядача, бо набувають ознак справжніх «вчителів» з головної науки суспільства - про життя. З його обов’язковим початком та незворотнім фіналом.



Замість епілогу

А ще пані Ольга сподівається, що і в рідному селі, яке полишила юнкою, вступивши після Грем’яцької середньої школи до педагогічного інституту в Чернігові, на її світлинах публіка зможе угледіти красу того, що поруч. За парканом, під ногами у турботливому щоденні, на розкішному лузі, який збігає до чарівної Судості, обіч польової доріжки, котра прямує крізь старезний дерев’яний місток на маленькій річечці Рогозні... І що люди, силою та духом яких у століттях жило та й наразі живе найбільше село Новгород-Сіверщи-ни Грем’яч, отримають теплі відчуття. Бо їм - нині сущим та тим, що відійшли у засвіти, - і присвятила свою виставку пані Ольга Шеремет - педагог за фахом, фотомайстер за покликом душі, свідома українка, життєлюб, славна дочка села Грем’яч, за обійстями якого - крайня північна географічна точка Батьківщини.

Борис Домоцький, «Деснянка» №3 (738) від 17 січня 2019

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.