Цьогоріч наша талановита землячка з Новгорода-Сіверського Оксана Косова взяла участь у кількох презентабельних столичних виставках. Нещодавно художниця з задоволенням поділилась думками від першого «підкорення» Києва.
Дебюти
- Виставка в Києві закінчилася, роботи вже вдома. Але враження від цієї події залишатимуться довго. - розповідає майстриня. - Не кожного дня випадає нагода показати творчий доробок примхливій столичній публіці, та ще й в одній з найкращих галерей. У самісінькому центрі Києва! Рівень митців, які виставляли роботи. аматорський, за деяким винятком. Здебільшого були представлені роботи учнів художніх студій. Побачили й досить знаних художників. Рівень пристойної значущості події оцінюю за постатями, що були присутніми на відкритті виставки. Зокрема завітав визнаний український метр живопису Іван Марчук! Він у цій галереї й сам неодноразово виставлявся. Мені вдалося змістовно поспілкуватися з ним. чим дуже пишаюся!
На виставку наша землячка, на противагу колегам, що представляли роботи, виконані акрилом та олійними фарбами, привезла акварелі. Адже з усіх технік художниця виділяє цю, як найскладнішу. бо акварельні роботи вимагають швидкості у виконанні, виваженості у виборі палітри. збереження прозорості й легкості, не втрачаючи при цьому насиченості кольору і реалістичності зображення. Отож і рушила підкорювати місто над Дніпром з найповажнішою технікою та серйозним власним доробком! І Бог допоміг. Все склалося успішно, а роботам майстрині з Новгорода-Сіверського було виділено навіть окремий стінний простір. Гарно освітлений та чималенький, що, на думку пані Оксани, певною мірою було противагою занадто яскравій палітрі робіт інших колег. Це не лише суб'єктивна думка авторки. Відгуки відвідувачів - тому підтвердження.
І нещодавно креативна містянка повернулася з виставки, яка відкрилась у першій декаді серпня в столиці до Дня Незалежності. Там в одній з галерей експонувались роботи сучасних українських митців. Оксана познайомилася з яскравими вітчизняними художниками. Особливу повагу вона засвідчила знаному майстрові Валерію Франчуку. Казала. що знайомство з ним вважає великою честю, а його поради - безцінними!
Що ж, можна тільки радгги за успішні столичні дебюти національно свідомої українки з Новгорода-Сіверського - неперевершено» майстрині пензля Оксани Косової. А ще - сподіватися, що якраз таким, як вона, симпатичним і талановитим жінкам, яких на правому березі Десни надійно оберігають та спонукають до творчості Музи, написано на роду уславити Новгород-Сіверщину в XXI столітті!
Знайомство
Років два тому на одному з міських вернісажів я вперше побачив роботи досі незнайомої мені авторки. Кілька творів у акварельній техніці захопили не тільки майстерним виконанням, а й сміливим рішенням - повести глядача відносно простими, доволі знайомими, але водночас і таємними закутками, якими з Божоі ласки опікується матінка природа. В яких іноді все буденне, що в метушні часу ми не помічаємо, у штрихах пензля полісянки оживає настільки привабливо. що й очі не відвести!
- На моїх роботах здебільшого зображені старі будиночки, невиразна та звична для нашого ока природа, квгги, якими так рясно прикрашають садиби місцеві господині, сільські краєвиди та будівлі - те. що зачіпає задушу тих, хто хоч раз відвідував бабусю в селі, пас курей чи босоніж наввипередки бігав по м'якій травичці. - каже Оксана Косова. - Ці сюжети народжуються з пам'яті, над цими роботами було дуже приємно працювати.
Отож і здається мені, що неймовірні за змістом та глибиною композиції, народжені палітрою акварельних фарб, (а саме ім віддає перевагу мисткиня), примушують забути про буденне й поринути «з головою» у світ, де панує прекрасне. Звичайно, се є правдою, зрозуміти яку вдається тільки поціновувачам непідробної краси!
Пензель, який впевнено тримають ще з дитинства ніжні та красиві руки Оксани Косовоі, «був навчений» створювати змістовні сюжети. Чому з дитинства? Та тому, що у Сновську, де народилася й де живуть її батьки, почала малювати.
- Перші малюнки. - Оксана, посміхаючись, показує мені аркуші трішки пожовклого паперу, - ще, напевно, з дитячого садочка. Хотілося, як татко художник-аматор. Його акварелі викликають захоплення у маститих художників. Але життя його склалося так. що малював дуже рідко і частіше, навчаючи мене з сестрою. Не маючи можливості самому виставляти свої роботи. він і мама невимовно раді сьогоднішнім моїм успіхам. Загалом уся моя родина: чоловік, діти, батьки - завжди підтримують мене і радіють кожній події в моєму творчому житті.
Вихід на люди
На стезю відкриття Божого дарунку публіці Оксана вийшла нещодавно. В усякому разі - не більше 2-3 років тому.
- Завжди вважала, що художником бути важко. - зазначає пані Оксана. - Навкруги забагато фахівців, які точно знають, як треба малювати. Дехто, якщо в дитинстві тримав у руці кольорового олівця частіше, ніж ложку, вважає себе трохи митцем і певною мірою експертом з живопису.
Ось так! Хіба не занадто критичний підхід до себе? А вона така, наша містянка. Вельми самокритична й доволі стримана жінка. Можливо, навіть з якоюсь пересторогою до пересічної публіки і затримувала на роки чи навіть на десятиліття свій прем'єрний вихід на «велику сцену»?
Оксана малює розкішні квіти. Та стільки багато, що мені як людині, яка відвідала численні виставки в різних містах України. ніколи не доводилось бачити подібного в акварельному виконанні інших майстрів! Що й казати, кожна деталь дихає закоханістю у чудовий світ квіткового розмаїття.
- Ці квіти зводили мене з розуму. Неможливість їх намалювати. Безліч зіпсованого паперу і вщент знищена самооцінка. Завжди прагну найкращого варіанту. - зізнається художниця
Так принципово вона міркує над кожним закінченим варіантом, який. бува. може після годин невтомної праці опинитися в сміттєвому кошику. Скільки сил, скільки енергії вкладено в народжений черговий твір душі та серця!
Самовдосконалення
- Є такі події, враження від яких формується згодом, - каже мисткиня. - Спочатку від захвату не вистачає повітря, губишся серед досконалої краси. а потім взагалі не віриш, що це було в житті. І тільки охолонувши від мандрівки. переглядаючи збільшені фото, заздриш самій собі. Такі відчуття залишила по собі галерея старих майстрів у Дрездені. Концентрація краси, таланту. витонченості і кропіткої роботи просто шалена!
Оксана Косова прагне збагачуватися завдяки відвідуванням художніх скарбів не тільки українського спадку під дахом галерей. а й зібрань європейського штибу. Слава Богові, що для людей із внутрішнім світом, як у новгород-сіверської художниці, наразі так щедро відкриваються духовні осередки Європи! І це прекрасно, що глибина творінь кількох поколінь різних художніх шкіл різних країн, які вже другий рік відкриті для українців, поставатимуть все більш широкій публіці на Батьківщині в симпатичних роботах.
Окрім акварельних робіт, у доробку пані «прикордонний» Оксани Косової є прекрасно виконана графіка, творіння в техніці пастель тощо. А взагалі, коли зроблене вимірювати кількістю творінь, то їх в арсеналі художниці вже сотні.
Наразі пані Оксана активно працює над шляхетним завданням - донести до покоління, яке вже досить міцно своєю свідомістю «осіло» на урбаністичній культурі, важливі джерела сільського життя. І їй це вдається. Як вдається паралельно зі всіма справами тримати навіть під набігаючими вітрами з неспокійного простору життя ватру родинного осередку! З коханим чоловіком - паном Юрієм та дітьми - Марією і Дмитром.
Тож нехай Господь і надалі тримає свої обереги над тим простором, у якому живе та творить прекрасне для людей чудова талановита людина Оксана Косова!
Борис Домоцький, "Деснянка" №7 (692) від 15 лютого 2018
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.