Знак гетьману українському віднині стоятиме у Новгороді-Сіверському

Добавить новость

Среда, 19 Декабря 2018 15:08  |  Просмотров: 2167

У козацькому Новгороді-Сіверському, чий життєпис від Княжої Доби змістовно доповнений 130 роками у складі Гетьманщини, відбулися заходи з нагоди 350-ї річниці обрання гетьманом Лівобережної України Дем’яна Ігнатовича.



14 грудня, ближче до полудня, поруч з будівлею Новгород-Сіверського музею-за-повідника «Слово о полку Ігоревім» відкрили меморіальний знак на честь події, яку вітчизняні джерела зафіксували під 1668 роком, коли у Новгороді-Сіверському Дем’ян Ігнато-вич (більш відомий як Многогрішний) отримав булаву гетьманства на Лівому березі Дніпра.

Кам’яну брилу з дошкою встановли як символ поваги до української історії та її постатей. За словами директорки музею-заповідника Олени Матюк, виконання матеріально-технічних робіт стало можливим за сприяння депутата Чернігівської обласної ради Сергія Сер-гієнка, Новгород-Сіверської міської ради та її депутата Віталія Рожка, очільника юнацького спортивного клубу «Горислав» Ігоря Подоляка та музейних працівників.

До Новгорода-Сіверського на урочисту подію, яка проходила на території історико-архітектурного заповідника «Слово о полку Ігоревім», прибули гості з Чернігова, Батурина, Глухова, Ніжина. Серед запрошених: директор Чернігівського науково-навчального інституту історії та соціогуманітарних дисциплін ім. О. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Тараса Шевченка Олександр Коваленко, генеральний директор Національного історико-культурно-го заповідника «Гетьманська столиця (м. Батурин) Наталка Реброва, генеральний директор Національного заповідника «Глухів» Ірина Мошик. Прийшли місцеві краєзнавці, шанувальники історії Козаччини, представники ЗМІ. Міську владу на церемонії відкриття знаку представляв голова міста та Новгород-Сіверської об’єднаної територіальної громади Олег Бондаренко. У Петропавлів-ській церкві відбулась панахида за гетьманом.

Потім у конференц-залі готелю зібрались науковці та краєзнавці. Початок заходу ознаменувався публічним підписанням Договору про гуманітарне співробітництво і партнерство між Новгород-Сіверським музеєм-заповідником «Слово о полку Ігоревім» та Чернігівським науково-навчальним інститутом історії та соціогуманітарних дисциплін ім. О. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка. Поставили підписи та потисли одне одному руки очільники інституцій Олександр Коваленко та Олена Матюк.

- Ми повертаємо на Новгород-Сіверську землю традицію спільних наукових заходів, що мали місце на початку 80-х років XX ст., коли місто готувалось до відзначення 1000-літнього ювілею і коли на його теренах вперше в історії відбувались потужні археологічні дослідження, - наголосив професор Олександр Коваленко.

Звичайно, можна сперечатись про доцільність обраного місця під пам’ятний знак, оскільки інформації з натяком на проведення козацької ради у Спасо-Преображенському монастирі як такої немає. Але, як висловився у Фейсбуці відомий український дослідник Козаччини -кандидат історичних наук Олександр Алфьоров - «...Не варто продовжувати курс, вдало випробуваний совком щодо «непомічання» місць у Новгороді-Сіверському, які пов’язані з українськими символами державності часів Гетьманщини. А вони - у серці міста! Як от Успенський собор з навколишньою місциною!

Ну і, звичайно, не варто перевантажувати той же монастирський простір подібними знаками. їх потрібно сміливо виносити на серед-містя, оскільки ся практика применшує перспективу ідентифікації Новгорода-Сіверського з наймодерновішою епохою України. Хоча, враховуючи, що монастир на території заповідника поки московський, такий тренд - «по дєлу»!

Водночас подія заслуговує на увагу, оскільки, за словами модератора «круглого столу» - відомого вченого з Чернігова Олександра Коваленка - «сим кроком ми повертаємо традицію спільних наукових заходів щодо поважних подій вітчизняної історії».

Неабияк цікаво виглядав сьогодні і чи не перший крок музейних працівників до принципового утвердження державності та українського чинника на просторі! Йдеться про Прапор України - він вперше піднявся над установою.

Отож сподіваймось, що і знак гетьману українському стоятиме, і Знамено Державне зустрічатиме щоденно не тільки гостей та співробітників, а й тих, хто молиться.

Борис Домоцький, «Деснянка» №49 (734) від 20 грудня 2018

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: