Григорій Маньковський побував у Китаї

Бачив Мао в мавзолеї, Велику стіну і китайських комуністів

Григорій Маньковський — народний депутат, голова обласної організації Партії регіонів. З 21 листопада по 2 грудня був у Китаї. Летів з Борисполя (аеропорт у Києві) до Шанхая, з пересадкою в Гельсінкі, дев'ять годин.

— Я був у складі делегації Партії регіонів, — розповідає Григорій Володимирович. — Укладено угоду про співпрацю між Партією регіонів (її підписав Микола Азаров) та Компартією Китаю. Це відбулося після візиту до Китаю нашого Президента Віктора Януковича. У делегації було тринадцять чоловік — голови обласних організацій Партії регіонів або заступники голів. Від Чернігівщини був тільки я.

— Що вам показували, що розповідали?
— П'ять днів ми перебували в Шанхаї, ходили на лекції в академію управлінських кадрів.

— Ви теж слухали лекції?
— І навіть записував. За останні 30 років Китай зробив потужний стрибок уперед, бурхливо розвивається. У своїй країні всіх нагодували. Китайці розповідали, як вдалося досягти таких результатів, і це було цікаво слухати. Також ми побували у містах Сучжоу, Гуян, у столиці Пекіні. Нас водили у мавзолей Мао, показували Велику Китайську стіну. Була зустріч у міжнародному відділі Компартії Китаю. Ми розповідали про Україну і свої регіони. Пропонували розвивати тут бізнес, вносити інвестиції. Я говорив про кварцові піски, глину, крейду, ліси Чернігівщини.

— Китайці дадуть інвестиції, а що вони хочуть за це? Територію для проживання?
— Я думаю, боятися цього не треба. Якщо бізнес кудись заходить, ризики прораховуються. Угоди повинні бути взаємовигідними для співпраці.

— Ви родом з Новгорода-Сіверського. Добре знаєте, які красиві там місця — в озерах біля Узруя, Ключів карасів ловлять руками, в Стахорщині на ставок біля хати прилітають білі лебеді, біля Десни вигодовує дитинчат сіра чапля. Ліси там повні ягід, грибів, а Десна така, що розумієш, чому Довженко назвав її зачарованою. Це батьківщина другого президента України Леоніда Кучми і ще багатьох визначних осіб — Юрія Мірошниченка, приміром. І от знову почали говорити, що саме там треба будувати цементний завод, бо є поклади глини і крейди. Що китайці завод побудують. Тим самим поруйнується унікальна екосистема, полетять хмари пилу. Що скажете? У нас цементних заводів мало?
— З одного боку, завод дасть робочі місця, можливо, для жителів Шостки, стотисячного міста за 30 кілометрів від Новгорода-Сіверського. З іншого — економічні вигоди можуть виявитись скороминущими. З точки зору екології, історії — треба все добре зважити. Приймаючи остаточне рішення, влада повинна порадитись з громадськістю, пройти через громадське обговорення. Поспішати з цим питанням не треба, добре прорахувати «за» і «проти».
Напрямків для китайських інвестицій чимало. Можливі прямі вкладення у сільське господарство, скажімо, у вирощування і переробку льону. На Чернігівщині ця галузь загублена, не витримали конкуренції з Китаєм.

— Що вам сподобалось під час поїздки? Що вразило?
— Китай і Україна — це різні масштаби. Вони дуже багато будують: житло, дороги, мости, тунелі, багаторівневі дорожні розв'язки. В робочий день людей на вулицях не видно — усі працюють.
Вони розвиваються за рахунок інвестицій з усього світу. Китай — один із світових фінансових центрів. Товарообіг між Україною і Китаєм зростає, в тому числі експорт з Чернігівщини, імпорт товарів. Це взаємовигідна співпраця, і вона триватиме.

Розмовляла Ольга Макуха, тижневик «Вісник Ч» №49 (1335)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.