Вікторія Малашенко сама вишила собі долю
Среда, 16 Июня 2010 13:15 | Просмотров: 2733
Вікторія Малашенко
Людина і праця, людина і пісня, людина і мистецтво - це все вічне, своєрідне і глибоко вражаюче. Якщо працювати - то до сьомого поту, якщо співати - то дзвінко, розложисто, якщо
творити щось - то неповторно і з душею.
Саме так відноситься до свого захоплення звичайне дівча з невеличкого містечка Щорс, що на Чернігівщині,
Вікторія Малашенко. Дівчина з дитинства вишиває. Любов до цього традиційного ремесла привила їй бабуся. І хоча, як розповідає Вікторія, це мистецтво довгий час вважалося не модним - улюблену справу не залишала.
- Ми не маємо права забувати і цуратися того, чим жили наші предки, - наголосила
Вікторія. - Я досить вибаглива вишивальниця, і щоб вишити якусь картину довго вибираю, думаю... Вишивка для мене - це не просто захоплення, це найкращий відпочинок, який заспокоює і врівноважує...
У цій творчості дівчина чудово поєднує традиційне й сучасне.
- Вишиваю тих, хто подобається. Бо, думаю, якщо людина не до душі, то й вишитий портрет вийде не гарний.
З вишиванням у Вікторії пов'язані життя і доля. Якось, вирішила вишити собі весільного рушника. Вишивала його вкладаючи всю душу. Як тільки закінчила клопітку роботу, коханий хлопець запропонував їй одружитися. Хоча на той час і не здогадувався, що вона робить пізніми вечорами.
- Вже й ревнувати почав, - сміється Віка.
Про рушники майстриня говорить з особливим почуттям:
- Вишитий весільний рушник немов би «програмує» майбутнє життя сім'ї, несе в собі певні побажання щодо майбутнього. Звідси випливає основне правило: весільні рушники кожна дівчина має вишивати власноруч. Замовляючи його у когось, майбутня дружина ризикує внести в майбутнє свого подружнього життя чужі думки та бажання, які можуть бути і недобрими. Та й вишиваючи власноруч, слід пильнувати за власним настроєм, вишивати рушник у доброму гуморі, не допускаючи поганих думок.
Вікторія впевнена, що вишивання збагачує уяву, образну пам'ять, спостережливість, зосередженість.
Рукоділля дає насолоду для душі. Вона вважає, що кожна дитина має опанувати якесь ремесло. Тоді і вільний час вона проводитиме корисно.
- Вишивання, без сумніву, «приведе» людей до великого добра, поваги, гармонії душі, допоможе повернутися до прадавніх духовних джерел, стане поштовхом до творчої праці задля народу, - стверджує Вікторія Малашенко.
Сніжана Божок, тижневик «Деснянська Правда – вільна»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.