Як вибудовують українці своє життя в Нідерландах - досвід чернігівки

У країнах Європи понад 5 млн українців зареєстровані в статусі тимчасового захисту або в аналогічних національних системах захисту. Такі дані озвучили в Управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців. Загалом можна припустити, що кількість тих, хто залишив Україну через війну, постійно коливається: хтось повертається, хтось, навпаки - виїжджає. Найбільше українців виїхали в перші місяці війни, тоді ця цифра, за офіційними даними, сягала понад 14 млн осіб. Найбільше українців прийняли Польща, Німеччина і Чехія.

У Нідерландах тимчасовий захист мають до 100 тис. українців.

Про свій досвід проживання в Нідерландах розповіла чернігівка Олена Приходьон - викладачка Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, кандидатка історичних наук. До Європи вона виїхала з дітьми віком 6 і 3 років та мамою.







Чернігів - Люблін - Гаага

У день початку повномасштабного вторгнення Олена разом з чоловіком збиралися їхати у відрядження до Білої Церкви. Саме він і повідомив про початок війни, про що дізнався рано на АЗС та зателефонував дружині, що відрядження скасовується. «Я ніколи не могла повірити, що війна можливо в ХХІ ст. у центрі Європи», - зазначає вона. І саме в той момент, за її словами, сталася переоцінка всього - на перший план вийшли життя, здоровʼя дітей та рідних. Перший тиждень бойових дій родина Приходьонів залишалася в Чернігові. Облаштували в погребі укриття і там ховалися з дітьми. Олена згадує, що найстрашніше стало тоді, коли в старшого сина після сидіння у вологому погребі почалося загострення хронічної хвороби, а ліків дістати було неможливо. Чоловік із друзями тричі намагалися записатися до тероборони, але їх повертали назад. Робили коктейлі Молотова, зносили шини, готуючись і до негативного розвитку подій, про ймовірність якого попереджало керівництво міста.









Але подальше погіршання стану здоров’я дитини спонукало батьків залишити Чернігів. Родина виїхала до Рівного, де їх приймали представники протестантської громади. Олена Приходьон зауважує, що уявлення не мала, що буде далі, чим займатися, але напевно знала, що хоче продовжувати працювати та не залежати від зовнішніх обставин.

Від часу виїзду з Чернігова все відбулося наче у супроводі вищих сил»: колега з Польщі, з яким вона спілкувалася кілька разів на наукових конференціях, запропонував зустріти в Любліні та влаштувати до студентського гуртожитку.
Олена говорить, що з її родини почалася муніципальна програма підтримки українців у цьому польському місті. В Польщі вони прожили три тижні. «Чудова країна, чудові люди, підтримка українців, але я хотіла бути самостійною. А відтак, потрібна була робота», - зазначає чернігівка.

Ринок праці Польщі був достатньо напруженим, натомість далі на захід Європи відкритих вакансій було більше. Й Олені абсолютно несподівано написала віддалено знайома жінка з Нідерландів і запропонувала прийняти її з родиною в Гаазі. «Мій приклад не є показовим для українців у Нідерландах, бо ми не жили в соціальному житлі. Я приїхала до цієї країни, бо мала можливість там працювати», - наголошує вона.
Жінка працює вчителькою у нідерландській школі для українських дітей-переселенців.

Особливості проживання

Гаага є мегаполісом, третім за населенням містом у Нідерландах. Водночас Олена Приходьон за атмосферою і способом життя порівнює його з Черніговом. «Спокійне і врівноважене місто, звісно, трохи динамічніше, аніж наше рідне, проте абсолютно комфортне. Серед мешканців більше пенсіонерів, ніж молоді. Дуже підходить для родин із дітьми», - розповідає українка.
За її словами, Нідерланди, як і Польща, безпрецедентно підтримують українців. Всі незадіяні приміщення використовують для потреб людей, які рятуються від війни. Для розміщення біженців з України використовують різні локації, крім звичних готелів та гуртожитків, навіть пристосували монастирі і колишні вʼязниці. «Викладаючи в школі я спілкуюся з різними дітьми, і можу сказати, що комусь з їхніх родин пощастило більше, а комусь менше. Хтось мешкає в готелі і має харчування, а хтось - у кімнаті гуртожитка, а хтось - разом із кількома незнайомими людьми мешкає в кімнаті хостелу», - ділиться Олена. За її спостереженнями, нідерландці доволі суворі й емоційно стримані як до себе, так і до інших. Щодо українців, то головне для них - люди перебувають у безпеці, мають дах над головою. Якщо хтось хоче покращити свої житлові умови, то найкращий варіант - оренда. Крім цього, час від часу зʼявляються нововведення, що фінансово не спрощують життя українців. Зараз якщо хтось в родині працює, то інші члени сімʼї соціальних виплат не отримуватимуть, навіть діти.









Освітня система

Шукаючи роботу, Олена Приходьон отримала запрошення на співбесіду з кількох шкіл. Хвиля українських біженців, серед яких здебільшого - жінки з дітьми, спонукала владу Нідерландів відкрити українські школи. Олена зауважує, що в процесі працевлаштування знання нідерландської було другорядним, але наразі знання нідерландської мови є обов'язковою вимогою для такої роботи. З травня 2022 року вона викладає мистецтво. Школу, де вона працює, відвідують 230 українських дітей. На подивування чернігівської викладачки більшість дітей є російськомовними. Українську мову в школі теж викладають, але частина дітей вважають, що ці знання вже їм не потрібні.

Водночас громадяни Нідерландів мають особливе ставлення до рідної мови - майже всі дуже добре знають англійську, але спілкуються нею лише у виняткових випадках, бо завжди надають перевагу нідерландській. «Нам варто повчитися такому шанобливому ставленню до рідної мови», - говорить чернігівка. Тимчасові переселенці теж вивчають нідерландську, яка є доволі складною, оскільки розуміють, що без знання мови країни перебування комфортно себе почуватися в ній, або влаштуватися на роботу доволі складно. Загалом освітня система, за словами Олени, суттєво відрізняється, хоча є позитивні і не дуже моменти. Найбільший позитив, на її думку, - і у вчителів, і в дітей є дуже багато свободи. До школи діти йдуть у 4 роки, причому навчання розпочинається наступного дня після уродин. Час року не має жодного значення. Дитина може піти і у 5 років, але батьки мають це обґрунтувати і мати відповідні підстави. Перші два класи школи нагадують останні роки дитсадка - це навчання з елементами гри. До 6-7 років учні не сидять за партами. Список уроків є, однак він для вчителів. Учнів зацікавлюють процесом навчання, пізнання нового, розвивають їхні здібності, соціалізують. Домашні завдання відсутні.

Проте діти проводять у школі три дні з 8.30 до 15.00 і два - з 8.30 до 12.00. Харчування в школі не передбачено, як і денний відпочинок, що наразі є в українських дитсадках та початковій школі для першокласників. У Нідерландах кожній дитині батьки дають ланчбокс до школи - бутерброди, фрукти чи овочі. І порівняно з українськими школами, харчування проблемне, адже діти звикають їсти поспішаючи. Уроки тривають 45 хвилин, але перерв між ними немає. Упродовж навчального дня є тільки дві перерви - 15 і 25 хвилин.

Залишати учня ще на один рік - доволі поширена практика в нідерландських школах, і вчителі пояснюють це виключно інтересами дитини. «Тому в одному класі можна зустріти учнів 6 років і поряд 8-9 років», - зауважує Олена. У дітей насамперед прагнуть виховати самостійність, відповідальність.

У 12 років учні складають перший серйозний тест. Нідерландці жартують, що «їхні діти щасливі до 12 років». Цей тест визначає перспективи дитини, скільки років триватиме її подальше навчання - 4,5 чи 6.

Чотирічне навчання у старшій школі розвиває здібності і нахили, що потрібні для робітничих спеціальностей у подальшому, професій, де потрібно працювати руками.
Пʼятирічне навчання в старшій школі дозволить вступати до навчального закладу рівня технікуму й отримати фах медсестри чи помічника фармацевта, приміром.
І тільки шестирічне навчання в старшій школі відкриває шлях до університетської освіти. Її здобувають далеко не всі випускники.
Кожен напрям старшої школи має свої особливості та робить акцент на розвитку різних здібностей.





Медицина

Медична система в Нідерландах - страхова. Українці теж мають страхові поліси, і рівень їх забезпечення - максимальний, покриває майже всі випадки. Водночас, за словами Олени Приходьон, найбільш розвинена в країні екстрена допомога. Поблизу школи, де жінка працює, розташований госпіталь, і вона часто бачить, як на дах медзакладу приземляються медичні вертольоти. Якщо трапляється ДТП, то приїздить не тільки бригада «швидкої», але й вертоліт, який може приземлитися найчастіше на дах найближчої держустанови, де обладнані необхідні майданчики. І медики на місці вирішують чи потрібна термінова евакуація чи карета «швидкої» зможе забезпечити необхідну допомогу.

Усі інші звернення за медичною допомогою починаються з походу до сімейного лікаря. Черги великі, бо медичного персоналу в країні не вистачає. Рекомендації часто зводяться до більшого часу перебування на свіжому повітрі та фізичної активності, ще можуть виписати парацетамол. Нежить і невисока температура не вважаються захворюванням для більшості нідерландців, всі в такому стані ходять на роботу чи до школи. Вважається, якщо навіть хвора дитина прийшла до школи, то вона може навчатися (вона ж дійшла!).

Транспортна система

Як в окремих містах Нідерландів, так і в країні в цілому дуже продумана система доріг, транспортних розвʼязок. ДТП мало, хоча трафік є достатньо насиченим.

«Я не бачила такої продуманої і логічної системи транспорту в місті, як у Нідерландах. Це та сфера, де українцям точно варто запозичувати досвід», - ділиться враженнями чернігівка.

Приватний транспорт не заважає громадському. Все продумано, навіть не маючи авта, можна дістатися за 2 години до будь-якої точки Нідерландів. Звісно, це країна маленька. Проїзд у міському транспорті - трамваях, автобусах – дорогий: мінімальна вартість проїзду - від 1,08 євро, і далі залежить від довжини маршруту. Громадський транспорт не буває переповненим, адже рухається чітко з дотриманням графіків, з інтервалом 10-15 хвилин.

Дуже значна увага приділяється розвитку велотранспорту, це всіляко популяризується та заохочується. Іноді може бути так, що велосипедом доїхати до найближчої крамниці можна за 3 хвилини, а автомобілем обʼїжджати - 20. Майже у кожній родині є автомобіль, іноді два, але велосипеди - теж обовʼязково.

Нідерландці користуються велосипедами незалежно від пори року і погоди - чи шторм, чи сонячно.
Держава підтримує використання електротранспорту. Електрокари, наприклад, «Тесли», не оподатковуються, як звичайні автомобілі.

Традиції харчування

У супермаркетах Нідерландів продаються продукти дуже високої якості. А ще продукти маркують залежно від їхньої користі чи екопоходження. До речі, позначення А і В вказують на корисність продуктів, С - вже є застереженням, D і E – не корисні. Таке маркування можна зустріти на шоколаді, печиві, що означає: продукт містить цукор, що не є корисним для вашого здоровʼя. Овочі та фрукти продаються незалежно від сезону в однакову ціну.

Найбільш улюблені страви нідерландців, за словами Олена Приходьон, це бутерброди (ймовірно, залишається звичка зі шкільних років). Зранку традиційно їдять бутерброди і пʼють каву. З десертів поширені яблучний і морквяний пиріг, шоколадний торт. Такий вибір десертів запропонують у будь-якій міській кавʼярні, які працюють тільки до 16.00.
На обід у нідерландців може бути перекус з оселедцем, це теж традиційно - придбати в кіоску оселедець з хлібом і цибулею.

Полюбляють у країні і супи, але це крем-супи. Гречки немає, як гарнір популярні рис, кус-кус тощо.

Олена як історикиня вважає, що нідерландці багато зробили гастрономічних запозичень у країнах, що колись були їхніми колоніями, саме тому популярні африканські, азійські страви. А ще є мода на італійські ресторани, страви італійської кухні.

«В Нідерландах прийнято їсти вдома. Однак якщо ви підете в місто, то побачите заповнені ресторани. А це означає, що люди там щось святкують. Для походу в ресторан має бути привід», - розповідає вона.

Ставлення до українців

Уряд Нідерландів підтримує Україну у війні проти Росії, але в суспільстві присутні проросійські настрої. Вони виражаються насамперед у захопленні російською культурою, мистецтвом. Представники старшого покоління можуть знати російську мову.

«Якщо ви будете шукати заняття танцями для своєї дитини в Гаазі, то обовʼязково натрапите на оголошення про заняття «російським балетом», - зауважує Олена. Балет можуть викладати росіяни, які емігрували з РФ.

Нідерландці пишаються спільною історією з Росією, починаючи з часів Петра І. Крім того, російська пропаганда активно працює в Нідерландах, - окремі російські ЗМІ виходять там нідерландською.

«Україна для більшості нідерландців - це щось далеке і невідоме, про що люди дізналися тільки після початку повномасштабної війни. У сприйнятті нідерландців - це «майже Росія», і «мова в них спільна». Дуже дивуються, що ми інші», - ділиться своїми враженнями чернігівка. Навіть її колеги - нідерландці можуть цитувати російську поезію в перекладі, захоплюватися російським балетом і цікавитися… «чому українці не можуть віддати Росії Донбас та Крим?».

Тому напевно, Україні варто більше уваги приділяти формуванню своєї репутації на міжнародній арені, більше знайомити іноземців зі своєю історією та традиціями, що дозволить їм глибше зрозуміти причини російсько-української війни і допоможе протистояти російській пропаганді за кордоном.

Gorod.cn.ua

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.