Микола Норець із Срібного знає про взуття все

Кожен з нас при купівлі нового взуття намагається вибрати собі якомога зручніше і комфортніше. Вза­галі майстри радять купувати шкіряне взуття тому, що воно довше носиться, корисніше для ноги і, до того ж, його краще можна відремонтувати. Та ціни на якісне взуття кусаються, тому багато хто при виборі обновки звертає увагу, в першу чергу, на ціну, а вже потім - на якість. Але, придбавши дерматинове взуття за низь­кою ціною, доведеться бути готовим до того, що скоро потрібно буде або знову купувати нове, або ремонту­вати свої нещодавно придбані черевички. Правда і в першому, і в другому випадку без ремонту не обійтися. Раніше чи пізніше, але ваші черевички все одно “по­просять” ремонту. Микола Григорович Норець із Срібного знає про взуття все. Він і підремонтує ваші старенькі кросівочки, і пораду дасть, як за ними краще доглядати.



Народився Микола на Сумщині, а незабаром його родина переїхала до Срібного, тут минуло його дитин­ство. За характером він був непосидючою дитиною. Постійно намагався зайняти себе якоюсь справою. Та і в будинку завжди панував дитячий сміх, бо в родині у нього були ще два брати і молодша сестра.

Після Срібнянської школи вступив до Сокиринського ліцею та після здобуття професії тракториста-машиніста не пішов працювати за фахом, бо не покида­ло його дитяче захоплення. Дитяче - бо перша спроба підшити свої власні кросівки була в нього ще у п'ятому класі.

- Дуже добре пам'ятаю той час, коли батьки придбали мені нові кросівки. Вони були мої улюблені і як було образливо, коли вони порвалися. Мама заспокоюва­ла, що засмучуватися не варто - придбають нові, але я вперто наполягав на своєму і говорив, що не хочу нових, мені потрібні ці, найкращі. За допомогою вирі­шив звернутися до свого сусіда дяді Колі. Він добре знався на ремонті взуття, не одну пару повернув до життя, тож я точно знав, хто мені допоможе.

Але замість того, щоб просто взяти і підшити кросів­ки, він запропонував зробити це власноруч. І я пого­дився. Завжди усміхнений і добрий дядько Микола, якого всі любили ще й за почуття гумору, ніколи нікому не відмовляв у допомозі.

Поспілкуєшся з таким — і на душі розгодиниться! Він лише погодився показати, як тримати у руках га­чок, куди тягнути нитку.
Розібравшись що до чого, я приступив до роботи. Відразу ж примудрився проко­лоти пальця. Боліло дуже, та це не відбило бажання опанувати секрети чоботаря. Не знаю гарно вийшло, чи ні, але дядько Микола мене похвалив, і відтоді, відчуваючи його підтримку, я почав підшивати взуття рідним, а згодом і друзям, - розповідає Микола Григо­рович.

Ось уже 15 років, як Микола Норець ремонтує взуття. Сміється і каже, що немає для нього нічого милішого, ніж запах шкіри і спеціального клею.

Спочатку Микола працював у майстерні «Чобіток», потім у майстерні терцентру. Хоч він і самоучка, не закінчував навчальних закладів з цієї спеціальності, та по роботі цього не скажеш. Свою спеціальність він знає і роботу виконує на відмінно.

Зараз Микола займається власною справою, як ка­жуть, сам собі господар. Його невеличка майстерня знаходиться на першому поверсі будівлі райспоживтовариства, куди кожного дня звертаються жителі нашої громади. Комусь потрібно змінити стару підо­шву на нову, комусь перешити замок, а типовий ре­монт жіночого взуття - заміна каблуків чи набійок.
Взагалі з ремонтом майстер радить не зволікати, якщо зробити його вчасно, то і роботи буде менше, і коштуватимуть послуги дешевше, та ще й взуття кра­ще виглядатиме.

- Дермантинове взуття дуже важко відремонтувати, - каже Микола Норець. - Воно раптом може тріснути в іншому місці, його не розтягнеш.

- Якщо шов на взутті тільки-но почав розриватися, таке взуття потрібно одразу нести в ремонт, - радить майстер.

- Намагайтеся не допускати, щоб після дощу брудне, мокре взуття стояло в кутку недоглянутим. Одразу обітріть його від бруду і просушіть, вклавши колодку чи напхайте папером, щоб зберегти форму. Коли висохне, змастіть кремом. І робіть Це регулярно.

Кожному, хто приносить до Миколи на реставрацію своє взуття, він радить, як доглядати за ним, щоб воно прослужило довше: «Легше запобігти, ніж потім робити серйозний ремонт. Далі скільки не ремонтуй - вже буде не те».

Не відмовляється майстер брати в ремонт взуття і з штучних матеріалів, синтетики, розуміє, що далеко не всі мають рівень доходів, щоб дозволити собі купу­вати якісне, а значить дороге. Тож доводиться давати лад і такому дешевому добру.
- Нещодавно довелося звернутись до Миколи Нор­ця. Цього разу попросила, щоб підклеїв підошву, а коли прийшла забирати, то зовсім не впізнала своє взуття. Він не тільки виконав моє прохання, а й під­латав черевички всередині, замінив старі устілки на нові. Робить на совість - хоч печатку «Знак якості» став! Тож, якщо потрібно - обов'язково скористайтеся послугами саме цього майстра-чоботаря. Не пошко­дуєте, - розповідає одна з його постійних клієнток.

- Важко порахувати, скільки пар взуття я вже відре­монтував, - розповідає Микола Григорович. - Серед моїх клієнтів люди літнього віку, приносять і дитяче взуття. Замовлень, вистачає. Буває, що ніколи і вгору глянути, але мені це подобається.

Цінувати кожного клієнта Микола Норець навчився, коли розпочинав опановувати секрети чоботарської справи. Тоді ж навчився відповідальності, акурат­ності, творчого підходу до роботи.

“Зробили, як нові, дякую!”, - такі відгуки приносять справжнє задоволення від роботи і впевненість, що на полицях міні-майстерні завжди чекатиме своєї черги взуття від нових замовників.

Е. КУДЕЛЯ, газета “Срібнянщина”

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.