Куди віддати непотрібний одяг у Чернігові?

Добавить новость

Четверг, 28 Марта 2024 16:12  |  Просмотров: 11643

Таким запитанням нерідко задаються жителі обласного центру. Тож ми підготували список місць, де приймають речі, що були у вжитку.



Одразу підкреслимо те, на чому наголошують в усіх таких організаціях: одяг має бути у пристойному стані — недірявий, не брудний, без пошкоджень. Щоб не було так: «На тобі, небоже, що мені негоже». Поважайте труд людей, які приймають одяг, і тих, хто його потім носитиме.

Чернігівський центр со­ціальної адаптації бездо­мних і безпритульних, вул. Святомиколаївська, 33: тел: (0462) 938-306.

— Приймаємо чоловічий, жіночий і дитячий одяг, а також постільну білизну, посуд, іграшки, книги тощо, — пере­лічує директор Центру Ми­кола Романов. — Приносити можна в будь-який зручний час — наш заклад працює ці­лодобово (подзвонити у дзві­нок, і хтось вийде забере). Отримані речі ми сортуємо і роздаємо тим, хто потребує. Як правило, про дні розда­чі повідомляємо в наших соцмережах. У кого немає мож­ливості прочитати там, хай дізнаються в самому Центрі. Зараз готуємося і, думаю, у квітні почнемо роздавати.

«Гончаренко центр Чер­нігів» — освітньо-культурний і волонтерський простір, вул. Шевченка, 9 (книгарня «Інтермеццо»), вул. Борисоглібська, 10; тел.: (067) 276-17-15.

— Працюємо з понеділ­ка до суботи з 10.00 до 18.00, — уточнює адміні­страторка простору Наталія Астаф’єва.
Раніше одяг можна було ще віднести в безкоштов­ний магазин «ДякуЮ» і Чер­нігівську обласну організа­цію Товариства Червоного Хреста України. Нині вони мають усього вдосталь, тому поки що не приймають, лише видають.

ГРУПИ У ФЕЙСБУЦІ

«Хочу подарувати | Чернігів» — приватна група, яка позиціонується як «міс­це, де можна віддати непо­трібні речі або взяти їх со­бі. Тільки БЕЗКОШТОВНО». Там можна створити допис, у якому зазначити, що відда­єте, де можна це забрати, як зв’язатися з вами. Детально ці та інші правила — на сто­рінці групи.

«Свій за свого — допо­мога одне одному Чернігів та область»

— Цю групу я створи­ла в день повномасштабного вторгнення, — говорить чернігівка Олеся Порохняч. — Тоді була така ситу­ація, що в когось закінчили­ся ліки, у когось —дитяча су­міш, підгузки, сірники, їжа. А хтось усе це або щось із цього мав поряд. Тому в гру­пі я закликала консолідувати наші сили, допомагати од­не одному.

І група живе й досі. Хтось віддає речі, хтось оголошує про свої збори, хтось шукає те, що загубив. Це такий про­стір для взаємодопомоги. Можна щось просити і щось давати.

Якщо є чим поділитися, то це має бути з радістю та за­доволенням від цього. І речі можуть знаходити«нове жит­тя» саме там, де вони потріб­ні. Наприклад, днями ми їз­дили до геріатричного пансі­онату, де перебувають також і дорослі люди з інвалідністю. У них є потреба в одязі, й во­ни були б дуже вдячні за до­помогу. При тому, що це по­треба в білизні, спортивному костюмі чи звичайному взут­ті, а також у картинах для ви­шивання чи алмазній мозаїці.

ВОЛОНТЕРИ

Оксана Дегтярьова на­зиває себе «незалежним во­лонтером, яка на своєму подвір’ї зробила гуманітар­ний центр допомоги».

— Ми допомагаємо вій­ськовим, цивільним усіх ка­тегорій — кожному, хто цього потребує. Пріоритет — люди, які втратили житло, лікарні, психоневрологічні інтернати, інтернати для діток, полого­ві будинки, школи, дитсадки.
Адреси Оксани не називаємо з міркувань безпеки, адже буває й таке, що бук­вально перелазять через
паркан і вимагають: «Дайте що-небудь!» Кому потрібно — пишіть їй в особисті пові­домлення у фейсбуці («Окса­на Дегтярёва») і домовляй­тесь.

Вікторія Ступак, мікрорайон ЗАЗ, приватний сектор, тел: 093-639-29-41.

- Допомагаю тимчасо­во переміщеним особам, ба­гатодітним, матерям-оди­начкам. Є група у фейсбуці «Хатка допомоги», створе­на у Львові. Дівчата пишуть, кому що треба. У нашому міс­ті є добрі матусі, які мені при­возять одяг, іграшки, іноді я сама їжджу забираю. Скла­даю посилки і відправляю Укрпоштою. Це теж час - пе­ребрати, попрати (якщо тре­ба), відправити. Людям ніко­ли цим займатися: складати, пакувати, іти на пошту. Бага­тьом легше привезти мені чи іншому волонтеру, а ми вже відправимо. Дзвонити мені краще після 16.00, бо доти я на роботі, або в суботу й не­ділю, коли у мене вихідні.

Закінчу словами Олесі Порохняч:
— Як пише моя улюблена Ліна Костенко: «Віддай лю­дині крихітку себе. За це душа поповнюється світ­лом». Я в це щиро вірю. До­помагати легко, і в єдності наша сила — сила українців!

Джерело: газета “Гарт”, Аліна Ковальова

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: