Стіна проти російських танків перекрила коровам дорогу до ставка

Стіна, що збудували біля Сєньківки Городнянського району, не дає 27 коровам уволю напитися води. Сеньківка — село у прикордонні.

64 дворів, 200 мешканців. Межує з Росією і Білоруссю. Стіна — піщаний насип висотою з людський зріст. За насипом, уздовж нього — рівчак з водою. Його вирили, зводячи стіну. За ним і за деревами є ставок.

З нього місцева череда пила воду. Стіна зведена на пасовищі, на землях запасу.

На протитанкову стіну запросто можна залізти без допомоги рук. Навряд чи вона зупинить сучасну техніку. Але для корів — зависока.



«Пасемо на голитьбі»

— Стіна тягнеться до самої Липівки (село Гірської сільради Сновського району), — киває у бік насипу 51-річна Тамара Дудко. — За стіною — наша земля, паї. Ставок був хороший. З нього корови пили. Тепер там пасти — не можна, пити худобі — не можна. Не перейдеш. Погранці та митники обіцяли: зробимо прогін, щоб люди корів ганяли. Ждемо досі. Пасемо на голитьбі. Замість ставка весною цього року зробили нам канавку маленьку: поїть.

Тамара Дудко, бухгалтер за освітою, їде велосипедом на пасовище доїти свою корову Чирву. 7 липня у череді було 24 корови. Пас чоловік Тамари, 54-річний Михайло, ветеринар за фахом. Він теж переживає, що худоба не напивається води.

— Вони ж відрізали у нас і пасовище, гектарів 20 точно, і ставок, — ображається. — Ставок хороший. Самі рили. Потім дорожники двома тракторами допомогли. Зробили добре. Але туди тепер — зась. Викопали взамін таке озерце, що з нього попити можуть корів 5, ну 7, і вода там мутна.

Чухає шию Чирві, яка дивиться, здається, з докором і образою на людей.

П'ють жижу

— Корови п’ють жижу, — розповідає сільський голова Юрій Голован. У нього самого чотири корови, найбільше з усіх сеньківців.

— Було зібрання села за участю заступника начальника прикордонної застави у Гірську Сергія Сапунова. Казав людям, якщо буде вказівка зробити перехід до водопою, зроблять.

Проблему із землею ми вирішили. Я на днях збирав пайовиків, їх 34 чоловіки. Землю, що була виділена за ровом, за згодою людей перенесли (тобто її виділення перенесли) в інше місце. Тільки документально це ще не оформлено. Отже, ми землі резерву поміняли. За ровом були сіножаті і пасовища, від 48 до 52 соток на кожного пайовика, а тепер землі резерву у нас — за селом. Там можна косити. Там можна б і корів пасти. Але, знову ж таки, звідти далеко до водопою.

Коли будували стіну, про водопій не думали.

— Яценюк такі рови наделав, — каже 43-річна Світлана Маталижонок, працює прибиральницею у барі «Взльот» на митниці. — Людські паї пририли. Рів далі дротом опутаний: піщаний насип, а зверху дріт.

Стіна зводилась проти танків, іншої військової техніки і диверсантів.

— Вам не здається, що стіна смішна?

Селяни у відповідь сміються.

— Промовчу, — говорить Юрій Голован.

— Проект не завершений, — повідомив начальник прес-служби Чернігівського прикордонного загону Олександр Дудко. — Розрахований до 2017 року.

Танки у Чуравичах стояли

— Зараз, кажуть, російські танки у Клинцях, — говорить Світлана Маталижонок. — їх звідси не видно. Та й то сказати, кілометрів 50 — не мала відстань для неозброєного ока. Кордон поряд. Вишка наша. Погранці. З вишки, може, російські танки й видно. Раніше вони у Нуровичах Климовського району Брянської області стояли, далекобійники розказували. (Від Чуровичів до Сеньківки 18 кілометрів по прямій, по автошляху — 24 кілометри. — Авт). Українські танки у 2014 році у Сеньківці стояли, де ферма.

— Я на фермі навантажив шалівку, чую — щось гуде. Аж то танк пече, — згадує Михайло Дудко. — Глядь наверх — прапор український.

Спочатку боялися.

— Кому ж було не страшно, коли дзвонять з Городні і кажуть: «У бік Сеньківки стільки танків тягнуть!», — говорить Юрій Голован.

* * *

«Стіна» — проект, який має підвищити рівень безпеки на кордоні України і Росії. Представлений Арсеніем Яценюком З вересня 2014 року. Планувалося впродовж 6 місяців об-лаштувати оборонні споруди, системи спостереження, рокади (об’їзні дороги) на всій ділянці кордону.

12 вересня Кабмін виділив перші 100 мільйонів гривень на «Стіну».

У травні 2015 року Арсеній Яценюк був у Сеньківці. Сказав, що на проект в цілому вже витрачено 160 мільйонів гривень, що загальна вартість облаштування кордону становить 4 мільярди гривень.

Опоненти Яценюка у «Стіні» бачили засіб для відмивання державних коштів.

Протяжність кордону України з Росією на Чернігівщині 183 кілометри, з них 171,2 кілометра суходолу.

— Яка вартість спорудження «Стіни» на Чернігівщині?

— Нема даних, — говорить Олександр Дудко. — Підрядник — окремий відділ капітального будівництва державної прикордонної служби України.

Тамара Кравченко, Аліна Сіренко, "Вісник Ч" №28 (1575) від 14 липня 2016

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.