Медики продовжують боротися за руку Івана Шостака

Держись, Доберман, ещо поганяєм беса на маталыгах» (мотолигами називають МТЛБ — плавучий бронетранспортер. — Авт.), — написав у соцмережі боєць Сергій Ворон. Так він звертається до бійця 81 аеромобільної бригади 32-річного Івана Шостака родом із Малої Загорівки Борзнянського району. На фронті чоловіка називали Доберманом. Він возив необхідне кіборгам у саме пекло, під час боїв за Донецький аеропорт, вивозив звідти поранених і загиблих.

Під час однієї з таких поїздок машину, якою керував Шостак, розстріляли сепаратисти. Напарник загинув. Зранений Іван біля трьох діб пролежав під завалами. Найбільше постраждала ліва рука, чоловік втратив багато крові. 20 січня знесилений боєць потрапив у полон. Його відвезли до Донецького шпиталю, де прооперували досвідчені хірурги. Саме це, вважає чоловік, допомогло зберегти руку. Там же, у лікарні, Шостака буквально допитувало російське телебачення «Лайф-ньюз». Іван поводив себе сміливо, як справжній герой — жодного зайвого слова ворогу. Саме через це відео Іван став знаменитим не лише в Україні, а й далеко за її межами.



5 лютого Івана Шостака вдалося звільнити з полону. А вже за кілька днів чоловіка перевезли до Київського військового шпиталю.

11 лютого «Вісник» вітав героя з 32-им днем народження, який Іван зустрів у колі рідних. Привітати його приїхали батьки Валентина та Микола Шостаки, рідна сестра Олена Шостак. Дружина Наталя того дня дістатися до столиці не змогла, вітала телефоном. Адже подружжя виховує двох діток. Меншенькому Миколці усього два роки. Живуть Шостаки у Гречаниках Переяслав-Хмельницького району на Київщині. Звідти до столиці понад 100 кілометрів.

Найбільше бажання бійця та його рідних того дня було, аби лікарям вдалося зберегти ліву руку. Шанси на це були 50 на 50.3 того часу минуло більше місяця.

— Лікарі кажуть, що будуть боротися до останнього, — розповідає мати Шостака Валентина Петрівна. У суботу, 14 березня, жінка відвідувала сина у столиці. — Перед, Восьмим березня Іван переніс три операції. Йому зробили пересадку шкіри під рукою, що найбільше постраждала. Брали, розповідали мені, м'язи на ребрах і пересаджували під руку. Тепер уже потроху шви знімають, гоїться. Лопнула штучна судина, тож довелося кілька разів оперувати. Та це не кінець. Будуть ще оперувати. І не раз.

— Деякі волонтери пропонували перевезти Івана до іншої лікарні.
— Лікарям у шпиталі ми довіряємо. До того ж вони консультуються з німецькими колегами.

Щодня сину роблять перев'язку, що триває близько двох годин. Останні кілька днів уже міг терпіти біль, не довелося колоти знеболювальне. Капають багато.

Нога, де було подерте, вже загоїлась, як і місця, де запеклася кров. Тож після крапельниць, хоч лікарі і сварять, помалу виходить покурити.

— Руку хоч трохи почав відчувати?
— Пальцями поки не ворушить. Потрібна штучна судина, казав мені. Тоді повинен заворушити пальцями. Я торкалася руки. Вона тепла, жива.

— Іван тримається?
— Останнім часом дуже задумливий став, говорить мало. Сказав: «Аби одразу одрізали, то уже вдома був би». Та ми такі думки відганяємо. Разом з лікарями будемо боротися до останнього.

Люди нас підтримують, вірять і моляться за сина, допомагають. Нас знайшов однофамілець з Німеччини Лев Шостак, переказував гроші, родина з Італії допомагає. Не полишають і волонтери.

У Київському військовому шпиталі Іван Шостак пробуде ще зо два місяці.

Матеріали по темі:

«Донецькі хірурги вибивали у бойовиків ліки для нас»

Сестра киборга Ивана Шостака просит черниговцев помочь брату

Через крутий норов терористи не поспішають відпускати з полону Івана Шостака

Іван Шостак тримається мужньо і достойно навіть у полоні

Машину с жителем Черниговщины подорвали возле Донецкого аэропорта

Марина Забіян, тижневик «Вісник Ч» №12 (1506)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.