Представники церков Чернігівщини розповіли, як відмічати свята за новим календарем

Ми звикли, що Михайлове чудо — 19 верес­ня, Друга Пречиста — 21 вересня, а Покро­ва — 14 жовтня. Проте віднедавна ці та деякі інші свята в Україні відзначаються на 13 днів раніше. Чому так — розповідаємо.

Із 1 вересня - початком нового цер­ковного року Православна церква України перейшла на новоюліанський ка­лендар. Він практично в усьому збігається з григоріанським, який є загальноприйня­тим стандартом для більшості держав сві­ту, а також використовується в римо-като­лицьких церквах.

«Це рішення непросте, але воно так са­мо необхідне, як свого часу було необхід­ним рішення запровадити українську жи­ву мову в богослужінні замість традиційної слов 'янської, запровадити автокефальний устрій життя Церкви замість багатосотлітньої підлеглості. Не всі сприйняли ці рішен­ня, не всі їх підтримали, але вони були пра­вильними та життєво необхідними. Так са­мо правильним і життєво необхідним для нас є рішення про перехід на оновлений ка­лендар, який є більш точним астрономіч­но та церковно прийнятим, зі збереженням традиційної пасхалії», прокоментував цей крок Блаженніший Митрополит Ки­ївський і всієї України Епіфаній.

У ПЦУ зазначають: "Питання календар­ної реформи давно дискутується і в суспіль­стві, і в Церкві. І ми бачимо, що з року в рік все більшим стає число прихильників пе­реходу на оновлений, сучасний календар, яким уже давно користуються більшість Помісних Православних Церков.

З новою силою це питання постало вна­слідок російської агресії. Нині юліанський календар сприймається як пов'язаний із російською церковною культурою. Адже сучасним (новоюліанським) календарем користуються ті Церкви, які підтримують нашу Помісну Церкву, натомість опоненти і, в першу чергу, РПЦ (російська православ­на церква. — Авт.) - дотримуються старого календаря (юліанського).

Тож прагнення збереження й утвер­дження своєї, української, духовної іден­тичності, захист від агресії «русского міра» вимагають від нас назрілого рішення до­лучитися до більшості Помісим Православ­них Церков і запровадити у вжиток новоюлі­анський календар».

Українська греко-католицька церква також провела календарну реформу, ухва­ливши рішення про це ще раніше, ніж ПЦУ.

“Оновлюючи літургійний календар, на­ша Церква втілює в життя те, що назріло давно, - зазначається в Пастирському посланні Блаженнішого Святослава до вірних УГКЦ. Відтепер УГКЦ в Україні, починаючи з 1 вересня 2023 року Божого, у відповідь на знаки часу дотримуватиметься григоріанського стилю у відзначенні не­рухомих свят, які ми обчислюємо за астро­номічним сонячним календарем. Дні рухо­мих свят, які підраховують за місячним ка­лендарем, зберігаються згідно з тепе­рішньою пасхалією - ми очікуємо на те, що невдовзі всі християнські Церкви вста­новлять спільний осучаснений спосіб ви­значення дати Пасхи.

Перехід на новий стиль дасть нам змо­гу відзначати більшість свят літургійного ро­ку разом із Західною Церквою і тими право­славними Церквами світу, які дотримують­ся григоріанського календаря”.

До реформи ПЦУ та УГКЦ кілька століть жили і святкували за старим юліанським календарем, який відстає від світсько­го на 13 днів. Католики і протестанти пе­рейшли на більш точний григоріанський календар ще в XVI столітті за указом Папи Римського, але православні віряни тоді не прийняли календарної реформи.

Тепер, із 1 вересня 2023 року, віряни ПЦУ та УГКЦ відзначатимуть одночасно з католиками майже всі свята, за винятком Великодня та пов'язаних із ним свят, таких як Трійця і Вознесіння Господнє, які вирахо­вують за місячним календарем.

Водночас і в ПЦУ, і в УГКЦ залишають можливість парафіям за їхнім бажанням святкувати нерухомі свята за старим сти­лем. В УГКЦ визначають, до якого часу це можливо: "Для тих, парафій чи поодиноких громад, які відчувають себе ще не готови­ми до такого кроку (за окремим благосло­венням єпархіального єпископа), залиша­ється можливість літургійного життя за юліанським календарем на період до 2025 ро­ку Божого”, - ідеться в Декреті проголо­шення переходу УГКЦ на новий стиль для нерухомих свят.

***

А як на Чернігівщині? Представника­ми кожної з українських Церков розповіли, як сприйняли зміни в календарі їхні парафіяни та чи зменшилася їх кількість на богослужіннях.

ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА УКРАЇНИ



- Минув місяць із моменту переходу. Ми вже відсвяткували за новим стилем Михай­лове чудо, Різдво Пресвятої Богородиці, Воздвиження і Покрову. Зменшення кіль­кості людей на службах у нові дати я не по­мітив зовсім, — говорить настоятель чер­нігівського кафедрального собору свя­тої великомучениці Катерини отець Ро­ман Кіник.

- Ще з минулого року ми спіл­кувалися з нашими парафіянами, поясню­вали необхідність і неминучість переходу на новий календар. Провели серед них умовне голосування щодо дати святкування Різдва Христового: просили вдома написати запис­ки з числом, коли краще святкувати. І біль­шість записок були за святкування за новим календарем - 25 грудня. Лише двоє з майже двохсот прихожан голосували за дату 7 січня і двоє - за святкування і 25-го, і 7-го.

Ми так і відзначали Різдво - двічі. Причому на богослужінні 25 грудня церква була повна, а 7 січня людей було значно менше.

Відколи ми перейшли на новий кален­дар, ніхто до мене не підходив із питання­ми щодо цього Я переживав, як це сприй­муть люди, що перейшли до нас із москов­ського патріархату. Але жодних нарікань ні від кого не було.

Та й перехід відбувається не примусо­во, а добровільно, церква дає право ви­бору людині, в які дні їй святкувати. Для тих, хто вирішив не переходити, разом із нови­ми випускаються й календарі зі святами за старим стилем.

У Чернігівській єпархії ПЦУ 9 зі 182 па­рафій із тих чи інших причин не перейшли на новоюліанський календар. Згідно з роз­порядженням керуючого Чернігівською єпархією ПЦУ преосвященнішого Антонія, єпископа Чернігівського і Ніжинського, “якщо певна громада забажає до­тримуватися літургічної традиції юліансько­го календаря (старого стилю), то настоя­тель цієї парафії має надіслати рапорт на ім'я керуючого єпархією”.

УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА



- Коли в лютому цього року наш Синод ухвалив і опублікував рішення про пере­хід на новий календар, ми повідомили пре це нашим парафіянам, — каже священник чернігівської УГКЦ отець Роман Бобков.

— І з травня-червня попереджали, і за три дні до 1 вересня нагадали. Серед молоді нарікань не було, старшим людям звикнути важче. Найперше вони спитали, чи будуть нові церковні календарі. Звісно, ми забез­печили парафіян календарями з новими да­тами, адже наша церква уважна до них.

Зараз у нас адаптаційно-перехідний пе­ріод. Однак зменшення кількості парафі­ян на богослужіннях у нові дати не поміти­ли. На мою думку, календарна реформа по­трібна і важлива, адже це крок до відзна­чання свят з усім світом.

УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА

Українська православна церква не перейшла на новий календар.



— Це питання не релігійне, не канонічне, а астрономічне, до віри не має жодного сто­сунку, говорить настоятель Свято-Тро­їцького храму в Лосинівці Ніжинського району отець Олег Гуга. - Сто років тому Церква вже переходила на новий календар, але люди цього не сприйняли, тож мусила повернутися до старого.

До нових дат дуже важко звикнути лю­дям старшого покоління. Особливо щодо таких “каральних свят”, як Михайлове чудо, Головосік, що пов'язані із забобонами. Аби люди звикли до нових дат, має пройти од­не покоління.

Отець Олег також говорить, що людей на богослужіннях менше не стало, навіть навпаки: Після місяця російської окупації, хоч багато людей (в основному молоді) і виїха­ло, парафіян у нас стало більше. Пережив­ши жахи окупації люди увірували в Бога.

Джерело: газета “Гарт”, Аліна Ковальова

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.