На календарі — зима, за вікном — осінь. Не морозяна. Певно, свято для власників корів — можна не сіном удома годувати, а на травичку на пашу ганяти.
— Зо три тижні вже вдома стоять, — говорить Олексій Лантух, староста Машевого на Семенівщині. — Хоча і так довго водили. Корів у селі лишилося мало, та як треба, то два-три десятки для екскурсії знайду. Поки ще і приймальники їздять, молоко закупляють. Є з Новгорода-Сіверського, Шостки (Сумщина). - Ціни на закупку низькі — до п’ятірки.
А от південній Талалаївщині з цінами на молоко пощастило більше.
Закуповують Ромни (Сумщина), Варва. Остання ціна, яку чув, — 5 гривень 50 копійок, — говорить Віталій Мигловець, староста Українського старостинського округу. — Тільки з пасовищами біда: немає куди худобу ганяти. У нас у сезон там пасуть, хто де припне свою корівчину. Землі на Талалаївщині аграрії порозбирали. Ті пасовища, що лишилися, дуже далеко. Лів дня туди жени, пів дня — назад. Та і череди вже малі, черга пасти худобу часто випадає. Ото-під дворами і припинають. Досі, бо ще тепло.
Та найщасливіщі в молочних розцінках — у центральній Менській громаді. У Покровському приймальники з Куликівки закуповують по 8 гривень 50 копійок. Та місцеві і тим невдоволені, кажуть, дешево, бо ж на базарі затри літри вже 70 гривень.
— Традиційно в нас корови на паші аж до Михайла, говорить Альона Труба, староста Покровського старостинського округу. — Та нинішньої осені, хоч і тепло, трави немає. Тому корови вдома стали раніше, ще 10 жовтня.
«ВісникЧ» №48 (1855) від 2 грудня 2021, Вікторія Товстоног
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.