Треба м’ясо — шуруй у неділю на базар. Так було колись. Тепер з кожним днем розростаються мережі магазинчиків свіжого м’яса. Складається враження, що люди тільки їдять м’ясо, а потім біжать за активованим вугіллям в аптеки (бо вони також активно «плодяться»). Жарт, звичайно.
Звідки ж магазинчики закуповують те м’ясо та ще й у таких кількостях, щоб на кожному кутку точка була?
У «Шматі» в Чернігові — свинина і телятина.
— Звідки? — запитую дівчат-продавчинь.
— Усе з Березни Чернігівського району, — пояснює Юлія Гальонко.
Продавчиня «Шмата» Юлія Гальонко
— У Єжкуна (місцевий ФОП, котрий торгує салом-м’ясом)? Від фермера?
— І в Єжкуна. Найчастіше по людях скуповуємо, — пояснює. — Вони самі нам сюди завозять. Новий завіз щоденно. Краще візьмемо менше, зате свіжим продамо. Бо не кожен покупець хоче вчорашнє брати. А ще по салу-м’ясу видно, фермерське чи домашнє. Просто я сама в селі росла, то мене не обдуриш. Якщо м’ясо з промислового комплексу, відрізняється.
Юлія Гальонко у м’ясному магазині — чотири місяці. Пішла сюди працювати, бо недалеко від дому.
— Собі також тут купляю, — говорить. — Подивіться, які машини та будинки у жителів Березни! Усе ж на м’ясі заробили. Уміють.
У «М'ясо-маркеті», крім свинини, є курятина.
— Договір на поставку курятини маємо з «Миронівським хлібопродуктом» (Черкащина), це «Наша ряба», — говорить Ніна Бондаренко, менеджер мережі. — Свинина — з Прилук.
— Як часто поставки?
— Щодня.
На вивісці магазину «М’ясна лавка» покупців зазивають двоє милих поросят: «Ех, сальце...»
У холодильниках — виключно свинина. Із незвичного — сало в, закатаній металевою кришкою, банці. За три літри сала — 250 гривень.
— Не бачила ще такого в м’ясному магазині, — дивуюсь.
— Беруть, особливо літом. Їдуть на природу, рибалки купують закрутку, — надягає маску Тетяна Сіренко.
— Звідки ж продукт?
— Із Полуботків під Черніговом, п’ятнадцять хвилин — і тут. Як доставляти здалеку, то яке ж то свіже м’ясо буде, — пояснює логіку продавчиня. — У нас же он ще і напівфабрикати власного виробництва.
* * *
Ціни у магазинчиках, незалежно від вивіски, приблизно однакові.
Чим ближче, тим дорожче
У рейтингу найпотужніших свиногосподарств України у минулому 2020 році — три підприємства Чернігівщини: ТОВ «Чернігівська м’ясна компанія» (Бахмаччина), ТОВ «Прилуки-Гарантбуд» (Прилуччина) і СТОВ «Україна» (Бахмаччина). Куди вони поставляють свою продукцію?
5 СТОВ «Україна» — на 39 місці з 55 у рейтингу най-най по свинині. Підприємство зареєстроване у Голінці на Бахмаччині.
— Реалізовуємо на м’ясокомбінати, — коментує ситуацію Олександр Тишенко, директор підприємства. — Намагаєшся якнайближче. Тоді фірми закуповують свинину за вищими цінами, бо менше витрат на логістику (транспортування, доставку). У нас купують Чернігів, Прилуки, Пирятин (Полтавська область), є поставки на Сумщину. Найвіддаленіша точка — Переяслав-Хмельницький (Київщина).
— Тривалий час виробники говорили, що свино- і птахобізнес ледь не збитковий.
— Воно так і є. От з вересня минулого року ми виходимо або в «нуль», або в «мінус».
— Чого так?
— З минулої осені піднялась ціна на зернові у два рази (це правда, кукурудза, пшениця «виросла» у два рази, а приміром соняшник, взагалі майже в три. — Авт.). А це кормова база.
— Виробники м’яса говорили, що без свого поля не бувати і м’ясу.
— Без власних полів заводити свинокомплекс не варто, треба мати землю в обробітку, бо тваринництво загнеться. Кормова база — це 80 відсотків затрат, — підтверджує Олександр Миколайович.
— Наші підприємства ТОВ «Прилуки-Гарантбуд» (у рейтингу свиногосподарств — на 36 місці. — Авт.) і «Прилуки-Агропереробка» займаються вирощуванням поголів’я свинини, забоєм і реалізацією їх через торгові мережі. Свою продукцію реалізуємо поза межами Прилук, щ коментує Микола Рожко, (офіційно — прилуцький ФОП, діяльністю якого є оптова торгівля та переробка м’яса).
— Це і мережеві магазини, і наші власні магазинчики у Чернігові, і оптова фірма «Базис». Щоденно в Чернігів їде машина з м’ясом, яка везе не менше двох з половиною-трьох тонн.
— Скільки поголів’я свиней на вашому підприємстві?
— На рік — близько 20-24 тисячі голів. Щотижня забиваємо 350-400 голів своєї свинини і продаємо їх.
* * *
Станом на травень цього року на Чернігівщині за даними обласного управління статистики: ВРХ — 157100 голів (98 тисяч — підприємства, 59100 — у населення), свиней — 188100 тисяч (відповідно 40300 і 41300 голів), овець і кіз — 32600 (1400 і 31200), птиці — 3023400 (255600 і 2767800).
Вікторія Товстоног, тижневик «Вісник Ч» №24 (1831), 17 червня 2021 року
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: свіже м’ясо, свинина, «Вісник Ч», Вікторія Товстоног