«Мамо, розслабся. У нас 200!» Ніжинець Вадим Мартиненко на ЗНО отримав максимум з хімії

Минулої п’ятниці, четвертого червня, прийшли офіційні результати зовнішнього незалежного оцінювання з хімії. Цей предмет здавали першим (21 травня). Максимум — 200 з 200 — отримав Вадим Мартиненко, випускник ніжинської гімназії №3.


Родина Мартиненків: батько Володимир, син Вадим, донька Яніна та мати Юлія

Тато Вадима, Володимир Мартиненко, — декан історично-юридичного факультету Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Мама, Юлія Мартиненко, — вчитель німецької мови в гімназії, де навчається син. Там же вчиться і молодша сестричка Вадима Яніна, закінчила другий клас. З Адамівки (Носівщина) за онука радіє дідусь Василь Мартиненко.

Вадим круглий відмінник. У табелі навіть «десяток» немає. Закінчив музичну школу, грає на кларнеті. Сам захотів, ще у початковій школі. А захоплення і віддушина — шахи.

— Мабуть, більше за всіх переживала і до, і після, — все ще на емоціях розповідає телефоном Юлія Мартиненко. — Складати хімію син їздив до Чернігова. З Ніжина було чоловік 16. Каже, дорогою назад всі звірялися, розв’язували. А він був спокійний, бо все зробив правильно. Але потім і сам задумався: а чи всі відповіді правильно переніс, ніде механічно не помилився? І я почала переживати разом з ним.

День оголошення результатів. Я якраз була на роботі. Дзвонить чоловік, але з синового номера: «Все пропало». Я в шоці. «Що ж робити?», — розгубилася. Вирішила, що провалив. «Мамо, розслабся. У нас 200», — це так хлопці вирішили мене розіграти.

Вадим новину сприйняв спокійно. Розповів, що зайшов на сторінку, а там результат: 74 з 74 і 200 балів. Я так раділа! Ледь дочекалась кінця робочого дня. Стільки емоцій, що і вночі заснути не могла.

Думаю, це винагорода за всі синові старання,— впевнена Юлія Мартиненко. — Хімією зацікавився ще у сьомому класі на уроках. Потім почав відвідувати олімпіади. Отримував призові місця і по місту, і по області. Їздив на всеукраїнську олімпіаду. Займався виключно з учителем Ольгою Клочковою.

— Куди далі?

— У нього є мрія ще з дитинства. Хоче стати лікарем. Пам’ятаю, ще у початковій школі написав такий щемливий твір про майбутню професію. Що хоче рятувати, допомагати людям, — мама починає плакати. — Хоче бути хірургом. А от куди саме подавати документи, будемо дивитись, коли дізнаємось всі результати ЗНО.

Окрім хімії, Вадим складав українську мову, математику. А 10 червня, якраз удень виходу газети, хлопець пише біологію. Тож, ні пуху йому!

Марина Забіян, тижневик «Вісник Ч» №23 (1830), 10 червня 2021 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.