Десять дорослих і 19 поросят нещодавно випустили на волю в урочищі Базарщина, що у Борзнянському лісництві. Раніше звірі жили у загородці площею 16 гектарів. На цій території ліс і ставок. Взимку їх підгодовували. Дикі звикли до людей. А нині мають їх остерігатися. Бо тепер живуть там, де ходять браконьєри та офіційні мисливці.
У 2013-2014 роках диких свиней викосила африканська чума. Лісівники вирішили відновити, популяцію на 107 тисячах гектарів мисливських угідь.
— Тварин закупили у приватників в Черкаській та Сумській областях, інших регіонах. Домовлялися. Є таке поняття, змішування крові, — пояснює 40-річний Андрій Данько, директор державного підприємства «Борзнянське лісове господарство».
— Скільки у загородці лишилося?
— П’ять самок і кабан. Наступного року вони дадуть приплід. Будемо і їх випускати.
— Дорого коштує молоде дике поросятко?
— Ми брали річних, щоб могли давати приплід. Одне близько п’яти тисяч гривень.
— Ви їх випустили у дику природу, а там мисливці. Скільки коштує ліцензія на кабанчика?
— Близько трьох тисяч гривень, плюс бланк. Раніше він обходився десь у 600 гривень. Торік у нас за відсутності поголів’я на кабана ліцензій не було.
— Свині призвичаїлися, що їх підгодовують. Чи не будуть вони надто довірливі до людей?
— Сподіваюся, що інстинкт самозбереження візьме своє. Одна свиноматка залежно від умов, наявності кормової бази, дає потомство шість-вісім поросят.
— Андрію Анатолійовичу, не думаєте, що всіх завезених диких свиней вистріляють?
— Людина навіть з ліцензією не може сама піти. З нею йде наш єгер. Вся організація полювання відбувається під наглядом єгерів, навіть у приватних угіддях.
— Популяції яких звірів ще треба відновлювати?
— Можливо, оленя, але це витратно. У вольєрному середовищі вирощують і фазанів, а потім відпускають, і зайців-русаків. У нас заячий-вольєр є. Дві зайчихи і самець. Ми їх відловили у дикій природі. Чекаємо, що покажуть скоро нам своє потомство.
Найближче до урочища Базарщина село Забілівщина. Воно входить до Борзнянської ОТГ.
— Чи не будуть кабани рити картоплю і знищувати кукурудзу на городах? — поцікавилася у 48-річної Лариси Осадчук, голови Борзнянської ОТГ.
— На території, де живуть ці тварини, стоять годівниці, їм кормів вдосталь.
Нещодавно мала розмову з головним лісничим. Вони постійно закуповують зерно кукурудзи, інші корми. Хочуть ще взяти землі, аби вирощувати самим. Бо купувати у агрофірм дорого. Але якщо раптом будуть скарги, вживатимуться заходи.
Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №19 (1826), 13 травня 2021 року
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.