GOROD.cn.ua

Коли природа помститься за нахабство? (відео)

Дім життя – так дослівно перекладається «екос». Півстоліття тому психологи навіть присвятили окремий напрям «екосу» у своїй науці – він вивчає взаємовідносини людини із середовищем. Українські, білоруські і польські науковці зібрались у Чернігові на вже традиційну, ХІІ міжнародну науково-практичну конференцію з екологічної психології. Наша знімальна група розпитувала у них, як і коли природа помститься людині за її нахабну поведінку.



Екопсихологію започаткували європейські та американські вчені 50 років тому, коли вплив людини на оточуюче середовище став уже глобальним – фактично людина поставила себе над природою. Микола Носко, ректор Чернігівського Національного педагогічного університету: «Проходить багато різних катастроф, криз, та ж ЧАЕС – сьогодні ми маємо наслідки, треба знати, як з ними боротись і головна діюча особа всюди – людина. Людина, яка має розум, вплив і повинна попередити трагедії». Юрій Швалб, завідувач лабораторії екопсихології Інституту психології НАПН: «Один из важных аспектов – отношение человека к окружающей среде. Но это один аспект. А мы затрагиваем и социальную среду, и техногенную».

Екопсихологи ділять оточуюче людину середовище на 4 компоненти і вивчають, як на неї впливає, наприклад, соціальне середовище – економічні, політичні, культурні умови життя. Ці впливи українці зараз дуже чітко відчувають — реформи, соціальні потрясіння, війна. Юрій Швалб: «Такие катаклизмы, как вы их не называйте, – гибридная война, АТО – затронули миллионы людей. Это изменение образа жизни всего общества. Украина сегодня занимает первое (первое!) место в мире по количеству внутренних мигрантов. Это прямое социально-психологическое последствие. Мы не можем отмахнуться от этих людей, недостаточно дать им жилье и дотации, им нужна психологическая помощь».

Штучне середовище – все те, що людина набудувала, починаючи від асфальту і до атомних електростанцій та космічних кораблів, і що у відповідь впливає на людський організм, в тому числі і психологічне здоров’я. І тут навіть не треба бути психологом, щоб зрозуміти цей вплив – просто достатньо порівняти свої відчуття від перебування в індустріальному місті і в лісі. Микола Носко: «Це все ЦНС – людина і втомлюється швидше, і реагує відповідно. Повинна бути чиста екологія – що ми їмо, п’ємо, чим дихаємо».

А саме природне середовище екопсихологи ділять на природне, на яке людина вплинула мінімально – гори, моря, сонечко, квіточка, що пробилась крізь асфальт на узбіччі, та квазіприродне: садочок, який людина виростила біля будинку, чи кошеня, яке вона викинула на вулицю і воно хворіє та дичавіє.

На яке б із цих середовищ не впливала людина, воно відповість – природа не мстива, але закономірна. Юрій Швалб: «Наша связанность с окружающим миром – системная. Если мы одному элементу делаем плохо, то вся система живет плохо. Это не месть природы, это просто закон существования любой системы».

Тому тем уже ХІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми екологічної психології: еколого-психологічні наслідки криз та катастроф» дуже багато – від екологічного виховання людей до наслідків Чорнобильської катастрофи, від психічного стану людей в умовах війни до адаптації інвалідів у суспільстві. Юрій Швалб: «Во времена СССР была негласная политика, что инвалидов никто не должен видеть, они должны сидеть по домам или в спецзаведениях. Но ведь люди с физическими заболеваниями – тоже личности, мы должны дать им нормальные условия жизни, среда должна быть для них доступна».

Міжнародну конференцію з екопсихології, яка збирає науковців з України, Білорусі, Польщі, невипадково проводять саме у Чернігові – в Україні одним із перших екопсихологів був саме чернігівський вчений Василь Скребець. ХІІ конференцію присвятили його пам’яті. Микола Носко: «Василь Олексійович Скребець був фундатором в цьому напрямі, він перший доктор психологічних наук в області, і саме він цей напрям розробив, він був завкафедрою екологічного та психологічного здоров’я людини. Він цьому присвятив все своє життя, це була єдина в Україні кафедра».

«Сівер-центр»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Микола Носко, Юрій Швалб, психологи, екологія, «Сівер-центр»