Мобильная версия сайтаДля риб у Стрижні створено вакуум, не без участі міської влади
На відрізку шляху до Золотого пляжу від гуртожитків педуніверситету до вулиці Берегової стоїть неймовірне амбре, люди закривають ніс і намагаються пройти цей відрізок якнайшвидше. Причина цієї неприємності – на повороті Стрижня перед вулицею Берегова, де раніше на нахилених гілках сиділи качечки та черепахи, плавають та розкладаються десятки тисяч здохлих риб. Мальки та невеликі рибки плавають групками, як ні в чому не бувало, а великі, розміром 15-20 сантиметрів, карасі гниють під берегом проти гуртожитків педуніверситету та у воді на повороті Стрижня перед пляжем. Там на одному місці їх затримує завал із дерев, що впали, інакше вони були б уже в Десні. Такі самі процеси спостерігаються у районі Білого мосту під проспектом Перемоги. Все це схоже на екологічну катастрофу місцевого масштабу. У цьому випадку було логічним звернутись до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області.
– З цього приводу не було жодного офіційного звернення, – розпочав розмову з журналістом начальник інспекції Сергій Жук. На цій посаді він працює з 6 травня 2021 року.
- Я почав займатися цим ще місяць тому, ґрунтуючись на своєму досвіді, - повідомив Сергій Володимирович. - Щороку у серпні складається такий природний процес, коли у воді з підвищенням температури повітря водорості відмирають, починають гнити, далі відбувається зменшення кисню у воді, та риби вмирають. Перших мертвих рибин помітили 19 серпня.
- Але цього року температура повітря піднялася до 30 градусів лише 24 серпня, в попередні два місяці температура повітря доходила до 25-27 градусів і лилося багато дощів, що збагачують воду в річці киснем.
- Цей процес не сьогоднішнього дня, а тривалий, він йде накопиченням до критичної маси, - продовжує Сергій Володимирович. - Це не катастрофа у плані значного перевищення за хімічними показниками, крім критичного показника за вмістом кисню у воді, подекуди він сягає 0,1мгО2/дм3 за норми 4 мгО2/дм3. У різних частинах міста цей показник коливається між 0,1 та 1 мгО2/дм3, найнижчий вміст кисню у воді у гирлі Стрижня в межах Чернігова, найвищий – у районі вулиці Героїв Чорнобиля, середній показник – 1 мгО2/дм3 у районі Чорторийського яру, вулиці Боднарука, шпиталю. Але показник 1 мгО2/дм3 для риб – це вже погано, а 0,1 – критично, для риб це все одно, що вакуум для людини.
До того ж мертвих риб не прибирають із річки, незважаючи на те, що ми вислали вимогу міськради, щоб вони активізували боротьбу з незаконними скидами в Стрижень та Чорторийський яр і в максимально короткий термін прибрали дохлу рибу з води. Але зараз, як відомо, запроваджено військовий стан, і наскільки швидко вони це зроблять і чи зроблять це взагалі – їхнє питання.
Також ми звернулися до Деснянського басейнового управління водних ресурсів для того, щоб вони по можливості збільшили пропуск води у Стрижні, щоб розбавити воду та збільшити таким чином концентрацію кисню в ній.
-Які результати дали перевірки підприємств щодо шкідливих скидів у Стрижень?
-Наскільки я знаю, прямих скидів у Стрижень немає від жодного підприємства, всі промислові стоки зациклені на Чернігівському “Водоканалі”, їх скидають у мережеву каналізацію, далі вони йдуть на очисні мережі Чернігівського “Водоканалу” і потім уже у Стрижень. Жителі міста скидають стічні води в Стрижень через Чорторийський яр, і міськрада неодноразово отримувала приписи про це порушення закону.
-Ви перевіряли єдине велике працююче на сьогодні підприємство - лікеро-горілчаний завод на можливе скидання відходів у воду?
-Востаннє ми перевіряли їх за плановою перевіркою минулого року, жодних несанкціонованих скидів не виявлено. Для позапланових перевірок не було скарг на підприємство, які необхідні для такого виду перевірки. З початком воєнного стану заборонено всі види перевірок підприємств.
На запит редакції щодо вмісту шкідливих для риб хімічних речовин у Стрижні інспекція відповіла таким чином:
- Щодо аналізу води з річки Стрижень на вміст гумінових та фульвокислот, важких металів, отрутохімікатів, токсичних речовин, таких як свинець (Pb), м'яз (As), ртуть (Hg), хром (Cr) та інші, повідомляємо, що відділ інструментально -лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Чернігівській області здійснює свої повноваження на підставі відповідних документів та наказів, тому відділ інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Чернігівській області не має повноважень на виконання вимірювань зазначених вище речовин.
У той же час Департамент екології ОДА за результатами свого гідрохімічного аналізу води в Стрижні повідомив, що у водоймищі встановлено вміст розчиненого кисню 3,56 мг О2/дм3, що нижче за нормативне значення 4мг О2/дм3.
Також у зазначений період зафіксовано перевищення вмісту заліза у 6,3 рази для характерного для водоймища рівня.
Залишаються питання - чому цього року задуха сталася при невисоких літніх температурах і дощах? Чому мальки легко плавають по річці, а великі риби загинули? Чому у Стрижні виявився збільшений вміст заліза? І, нарешті, чому ось уже три тижні, як сморід поширюється містом, а реакції міської влади не видно? Ці питання задали начальнику Управління Державного агентства рибного господарства в Чернігівській області Миколі Каленюку, який 25 серпня був присутній на засіданні обласного екоштабу в ОДА, зібраного заступником голови ОДА Дмитром Івановим з приводу масової загибелі риби у Стрижні.
- Справа в тому, що спека - це лише супутній фактор для задухи. Головне, що серпень – найнесприятливіший місяць для риби, у цей час водорості відмирають і не виробляють кисень. Тим більше, що цього року був великий розлив, і у воді було багато трави. Але є ще одна причина – сильне захаращування русла Стрижня, рівень заліза та мінеральних речовин перевищує норми у кілька разів. Згубне становище посилюється тим, що вода у Стрижні майже стоїть на одному місці, її не пропускають через греблі. Роками русло Стрижня та береги захаращувалися гілками дерев та відходами життєдіяльності чернігівців. На березі Стрижня знайдено понад 50 скидів нечистот від приватних господарств, особливо у районі Півців, де найбільший автодорожній кооператив, на ЗАЗ, дачах.
Ви питаєте, чому загинула велика риба, а дрібниця жива? - Для великої риби треба відповідно більше кисню, а його недостаньо.
-Микола Михайловичу, кому і що потрібно робити, щоб врятувати живність, що залишилася в Стрижні?
-Потрібно почистити русло. Як варіант, можна було б встановити помпу, щоб прокачати воду, але досвід підказує, що помпи втягуватимуть у себе мул, тому цей спосіб майже марний.
Працівники КП АТП – 2528, на чиєму балансі знаходиться Стрижень, відкривали дамбу та намагалися підняти рибу з дня. Але я особисто поставив на нараді питання – чому серед присутніх немає жодного представника міської влади, крім КП АТП – 2528? Вони мають реагувати на припис екологічної інспекції, а вони навіть не допустили їх до перевірки!
Ось і виходить, що в справі очищення води в Стрижні одна надія - на осінь, вітер і дощі, що наближаються.
Gorod.cn.ua
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Экспорт новостей
