Черниговская Епархия

ПЕРЕЖИТКИ ЯЗИЧНИЦТВА В ПОХОВАЛЬНОМУ ОБРЯДІ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ҐРУНТОВОГО НЕКРОПОЛЯ
А. Л. КАЗАКОВ, Т. П. ВАЛЬКОВА, Т. Г. НОВІК (Чернігів)
     Вивчення давньоруських поховальних пам'яток Чернігова почалося понад 100 років тому, і довгий час обмежувалось викключно дослідженнями курганів (Д. Я. Самоквасов). Міським ґрунтовий некрополь був відкритий лише недавно (О. В. Шевкун, 1988 р.). В 1989 р. розкопки були продовжені авторами на ділянці, що розташована за 250 м на південний захід від попередньої (вул. Воровського).
     Всі поховання проведені за християнським звичаєм і відносяться до домонгольського часу. Більшість ям орієнтовані по осі захід-схід, інколи з невеликими відхиленнями на південь чи північ, окремі орієнтовані по осі північ-південь. Серед багатьох поховань слід спеціально розглянути невелику групу (біля 4% від загальної кількості), що помітно виділяються за рядом ознак.
     За своїми параметрами, могильні ями цих поховань не відрізняються від інших: довжина - від 2,6 до 3,0 м; ширина -І 1,0-1,4 м; глибина - 0,3-0,8 м. Орієнтація 3 - С, Пи-Пд. Розміри труни -1,7-2,1X0,5-0,6 м. Найбільш виразні відхилення від християнського обряду фіксуються в похованнях №№ 10, 11 (Р-І), №№ 16, 17 (Р-II). Всі ці поховання проводились в трунах, що потім спалювались, причому, судячи з прокаленого материка - безпосередньо в могильній ямі. В деяких похованнях знайдені кальциновані кістки. Окрему групу складають поховання, в яких дно ям і поверхня труни посилані вугіллям, але кістки, гробовище чи материк не носять слідів вогню.
     Всі розглянуті комплекси практично не мали інвентаря, за виключенням поховання № 11, в якому знайдено бронзове кільце з розімкнутими кінцями, яке не має чіткої дати. В похованні № 17 зберігались незначні обривки тканини. Таким чином, хронологію поховань на підставі цих знахідок встановити неможливо.
     Зона, що досліджується, являла собою в X ст. околицю міста. Безпосередньо біля неї розташовані Чорна могила та деякі інші кургани. Ймовірно, що ховати традиційно продовжували в цій частині Чернігова і після запровадження християнства. Цьому, можливо, сприяла і заселеність інших частин міста - північної і північно-західної околиць.
     Поховання XI-XII ст., датовані керамікою та іншими категоріями предметів: намистинами, стременами, лунницями, скроневими кільцями та інш., виконані вже повністю за християнським обрядом. Крім того, стратиграфічно вони перекривають ями зі спаленнями. Таким чином, вивчені поховання можуть бути датовані кінцем X - початком XI ст. За типом вони відносяться до групи так званих часткових тілоспалень (О. П. Моця, 1987, с. 41), які в незначній кількості відомі в Середньому Подніпров'ї. Це є додатковим свідченням того, що зміна ідеологічних поглядів слов'ян, яка знайшла яскраве вираження в еволюції поховального обряду від кремації до інгумації, безумовно, не була миттєвим процесом і зайняла певний історичний відрізок часу.