Як 65-річна Валентина Підвербна прожила перший рік у ролі мами

Журналіст розпитала в найстаршої породіллі України, як вона прожила перший рік у ролі мами.

22 лютого минулого року в Чернігівському пологовому будинку 65-річна чернігівка Валентина Підвербна народила дівчинку вагою 3330 грамів, зростом 54 сантиметри. Жінці зробили кесарів розтин по закінченні 38 тижнів вагітності. Операцію провели за медпоказниками. У жінки був високий тиск.
Завагітніла Валентина Григорівна завдяки штучному заплідненню у Київському інституті репродукції та генетики людини. Їй підсадили ембріон. Доньку Валентина Підвербна назвала Анною, а охрестила Марією. Скоро Анні-Марії рік.

23 січня. Я в будинку, де живе Підвербна. До квартири Валентина Григорівна нікого не впускає.
— У мене там і порядок, і меблі нові. У мого Сонечка (так вона називає доньку) є два ліжка — дитяче і для дорослих, і два манежі — один в кімнаті, інший на кухні, — розповідає Підвербна. — Моє Сонечко вже ходить. По ліжечку — сама, а по кімнаті — коли тримаю її за ручку. І зубки в неї є. І слова «мама», «дай» вона знає. І ладушки робить. Я для неї живу. Все для неї. Ось подивіться, скільки одягу накупила, — жінка виносить на площадку новенькі, з етикетками, гарненькі дитячі речі.
— Дитину хотіли у мене відібрати! В дитбудинку її б на руки ніхто не брав, не приголубив. Ніхто її не може любити так, як я. Нікому її в руки не давала. Ніхто не допомагав мені за нею доглядати, ніякі соціальні служби. Все сама, сама дні і ночі. Бувало, так втомлювалась, що сил не мала поїсти. Та мені й не хотілося. Проте дитя завжди в мене нагодоване, помите. Я 65 років її чекала. І дочекалась.

Розмовляли ми на площадці біля ліфта. Валентина Григорівна час від часу ходила дивитися в квартиру на маля. Вона взяла доньку на руки і на секунду показала її. Дівчинка дуже красива: голубі оченята, світло-русяве волосся — янголятко. Не худенька і не товстенька, якраз нормальна.
— Вона мене вже й цілує, губами до моїх губ чи щоки тулиться, обнімає, — хвалиться Валентина Григорівна.

— Як здоров'я дівчинки?
— Лікарі кажуть, розвивається нормально. В садочок віддавати не буду, а от школою вже цікавилася. Сім'я, діти додають життя, самотність — скорочує.
— Валентино Григорівно, як святкуватимете день народження доньки?
— Нікого звати не буду, спиртного не вживаю. Нам і удвох добре буде.
— Чи хотіли б вийти заміж?
— Якщо хороший чоловік знайдеться, то чому б і ні. Головне, щоб він був непитущий, не судимий, без шкідливих звичок, мого віку або трішки молодший. Щоб ставився з повагою і дитя моє любив.

Фотографувати доньку Григорівна не дала. Мовляв, дитині ще й року немає, а люди на очі різні бувають.

Валентина Тимошко, тижневик «Вісник Ч» №4 (1342)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.