Мобильная версия сайтаАртем став інвалідом, а той, хто його порізав, гуляє на волі
Жителі Березного, що на Менщині, шоковані «небувалим цинізмом» українського правосуддя. Так вони коментують те, що суддя Менського районного суду виправдала колишнього міліціонера з Кіровограду, який в одному з місцевих шинків на очах у десяти свідків порізав двох молодих хлопців. Рідні потерпілих вже подали апеляцію, а березнянці збирають підписи за те, щоб винного було покарано, завдяки чому їхні діти принаймні найближчими роками зможуть спокійно ходити вулицями селища.
Відпустка на лікарняному столі
В Березному про Олександра Ємця та Артема Буренка люди завжди говорили як про друзів-”не розлий вода”. І виросли вони на одній вулиці, і школу закінчували практично разом, і навіть до дівчат разом бігали, дарма що Сашко на рік старший за Артема. Так трапилось, що по закінченні одного з чернігівських «вишів» Олександр виїхав на заробітки в Англію. Але про батьківщину не забував і щонайменше два рази на рік приїздив до рідного Березного провідати рідних і друзів. З англійської птахофабрики, де Сашко розфасовував птицю, його на місяць відпустили, - рідню побачити, рідний край провідати. Навіть дали рекомендаційний лист, аби на зворотному шляху до Європи раптом не виникло проблем з перетином кордону. Олександр тоді навіть не уявляв, що в результаті поїздки втратить добре оплачувану роботу, а свою відпустку проведе на... лікарняному ліжку.
Пішов з міліції, щоб відсидітись
Того травневого вечора хлопці поверталися з дискотеки. “Розходитись по домівках було зарано, тому ми з Сашком вирішили випити пива,” - розповідає Артем Буренко. В одному з місцевих барів хлопці підсіли до своїх знайомих і вже вп'ятьох продовжували спілкування. За іншим столиком самотньо сидів тридцятирічний Ігор Галько, якого до цього часу хлопці знали лише наглядно. Незважаючи на те, що Ігор ніде не працював, він був постійним клієнтом “наливайки”. Більш того, за словами барменів, безробітний Ігор завжди замовляв найдорожчу випивку, а в шинку практично днював і ночував, що не могло не насторожувати. Та зв'язуватись із ним ніхто не хотів, оскільки Галько — колишній міліціонер з Кіровограда. Про нього березнянці знали лише те, що він переїхав до селища нещодавно і, купивши тут хату, жив зі своїми сестрою, племінником та мамою. В Кіровограді він залишив дружину та сина. За словами Сашкового батька Валерія Ємця, “складалося враження, що Галько втік з Кіровограда, а в Березному просто відсиджується.”
“Хлопці, в нього ніж!”
Спілкування хлопців затяглося до ранку. Невесело було одному Ігорю. Мабуть тому, задля розваги, він вирішив перевірити хлопців на лякливість. “В той час як ми спілкувалися, Галько почав нас ображати,” - говорить Артем Ємець. До кривдника підійшов Сашко і попросив заспокоїтися. Розмова переросла в суперечку, коли раптом один із компанії Сашка та Артема помітив, що в правій руці Ігора, котру він постійно тримав під столом, промайнув ніж. Про це він сповістив усіх присутніх. Сашко намагався встати, та було надто пізно — лезо ножа опинилося в його животі. “Я бачила, як Олександр Ємець, захищаючись від удару, робив спробу затримати Галька в сидячому стані, але той спритно вивернувся і вдарив Сашка в живіт,” - розповідає бармен Галина Кравченко (ця цитата є в заяві, яку ця жінка написала до Чернігівського апеляційного суду. – Ред.). На допомогу другові підбіг Артем, та нападник всадив йому ножа у шию біля лівого вуха. За словами барменши, на очах в якої все відбувалося, нападник підійшов до лежачого Артема, спокійно витягнув ножа і попрямував до виходу. Вже потім хлопці, наздогнавши та затримавши Ігора, бачили як він викинув ніж через паркан сусіднього з баром обійстя.
Катюзі — не по заслузі!
Наступного дня Ігор Галько, як і належить, вже сидів у СІЗО. В очікуванні суду він пробув там рівно півроку. Березнянці були певні, що все закінчиться для нього в'язницею, аж поки не настав суд. Слідчий МВС провів колосальну роботу та зібрав неймовірну кількість незаперечних доказів вини Ігора, а прокурор попросив по-мінімуму — п'ять років позбавлення волі. У судді ж Менського районного суду Тетяни Сови погляд на справу був зовсім інший. За висновком суду, «в діях Ігора Галько наявна необхідна оборона і відсутній склад злочину».
Незважаючи на свідчення десяти очевидців, а також травми середньої та важкої тяжкості постраждалих, суддя Тетяна Сова присудила (з вироку суду — Авт.) «Галька Ігора Михайловича визнати невинним, а справу закрити за відсутністю складу злочину».
«Хлопці народилися в сорочках»
Так говорять лікарі, яким довелось обстежувати та лікувати хлопців. Олександр Ємець зараз знаходиться на лікуванні в Канаді, де одночасно і працює. Під час операції він втратив більше літра крові, а на живіт йому наклали 18 швів. Проте його рідні вважають, що Сашкові неймовірно пощастило, адже ніж пройшов в одому міліметрі від стегнової артерії. Артему Буренку пощастило значно менше. Нападник одним ударом ножа пробив йому сечовий міхур, іншим ударом — шию, а сам ніж застряг у хребті, зачепивши спинний мозок, від чого хлопчина два тижні пролежав паралізований. “Іще б один міліметр і мене б вже ніхто не врятував,” - говорить Артем про лезо, котре пройшло неподалік від сонної артерії. Для того, щоб оплатити лікування, йому довелося продати автомобіль. Але це ніщо у порівнянні з тим фактом, що якраз після трагедії передчасно померли рідні дідусь та бабуся. Зараз в Артема залишилась одна мати, якій він навіть по господарству не може допомогти, оскільки ліва частина тулуба ще й досі паралізована.
Молодь відчула безкарність
За словами Валерія Ємця, батька Олександра, Ігор навіть не підійшов до хлопців перепросити за скоєне. З його слів, після суду селищем поповзли чутки, ніби сестра нападника заплатила 15 тисяч доларів, щоб залагодити справу. “Молодь відчула безкарність і були випадки, коли під час бійки на дискотеці в хід ішли ножі,” - розповідає Валерій Ємець. В Березному люди бояться за своїх дітей, та все ж вірять у справедливість. Тому й підписи збирають, щоб відправити горе-різаку в “місця не надто віддалені” (щоправда, в’язниця для колишніх правоохоронців, які скоїли злочин, недалечко – у селі Макошине на Менщині. – Ред.).
За один лише тиждень назбирали близько 220 підписів.
Справедливість є?
І прокурор, і слідчий, і свідки, і, звісно ж, самі потерпілі подали апеляцію на вирок Менського райсуду. Але хто поверне здоров'я тому ж Артему, якому лікарська комісія дала другу групу інвалідності, хто поверне йому рідних дідуся та бабусю. Артем Буренко впевнений, що немає такої кари, яку б міг понести Ігор. Самого ж Галька совість очевидно не мучить. Він і досі ходить в шинок та вільно гуляє селищем. Та березнянці все ж таки сподіваються на відновлення справедливості вже в Чернігівському апеляційному суді.
Мама Олександра Ємця показує синове фото
Валерій Ємець: "Тепер молодь відчула безкарність!"
Святослав ВЕЛЕС
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Экспорт новостей
