Троє синів простого майстра за короткий час стали вченими

Деяким односельцям Михайла та Людмили Білоусів (мешкають у Гірську) досі не вкладається в головах, як сини простого майстра лісу і шкільної техпрацівниці самостійно, за короткий час змогли так високо злетіти.

30-річний Максим і на три роки молодший від нього Андрій — уже кандидати сільськогосподарських наук, їхній молодший — Валентин (йому 22) навчається в магістратурі навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБІПУ). Уже має наукові праці. Мине рік-другий, і, дивись, наздожене братів.

— За вступ, за навчання синів нікому нічого не платив і хабарів нікому не давав! — підкреслює голосом Білоус-старший. — Гірську школу хлопці закінчили з відзнаками. Правда, Валентин — з однією четвіркою. Технікум — з червоними дипломами. А столичних чиновників підкуповувати — наших статків не хватить.

З усього сімейного скарбу у них далеко не нове авто, тракторець, щоб великий город було легше обробляти, чотири корови і всяка живність у господарстві. Є що синам у сумки покласти.
— Оце і вся допомога від нас, — уточнює. — А в науці вони всього самі допилися.

— Хлопців змушували вчитись? — питаю.
— Над підручниками вони днями не сиділи. Після уроків бігли на ферму матері помагати. Люда 16 років дояркою працювала. Усі троє, вважайте, на фермі і виросли. По господарству у кожного теж була своя робота. Тому, мабуть і захотіли вибратись із села. Зубрити їх ніхто не змушував.

Максим першим приміряв боксерські рукавиці, які батько привіз із армії. За ним і брати долучилися до спорту. І до здорового способу життя. (Жоден не курить!).
Першим (коли виповнилося 12 років) Максим пішов з батьком на полювання. Для молодших це був ого який стимул. Він і професію батькову вибрав, вступивши після 9 класу до Лубенського технікуму лісового господарства. Брати — один в один — повторили цей шлях.

Закінчивши, усі — до столичного Національного аграрного інституту (з 2008 р. це — Національний університет біо-ресурсів і природокористування України).
Нині Максим — викладач кафедри технології лісогосподарського виробництва навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства НУБІПУ.

Андрій — начальник науково-дослідницької частини у цьому ж виші.
Обидва одружилися в 24 роки. Обидва щасливі в шлюбі і в друзях. Максимова родина живе з батьками дружини. Але це тимчасово — у Гірську вже готовий зруб, залишилось перевезти й обладнати. Андрій має житло від університету. Валентин — у гуртожитку. Приїжджають до батьків: провідати, допомогти, онуками порадувати.

Нещодавно Андрій подарував рідним книгу, серед авторів якої — і його прізвище.
У вступі до наукової роботи автори висловлюють щиру вдячність усім, хто зробив вагомий внесок в організацію та проведення польових досліджень. Перший у цьому списку — батько, Михайло Білоус.


Михайло та Людмила Білоуси

Марія Ісаченко, тижневик «Вісник Ч» №47 (1281)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.