Майстриня Оксана Горбач мріє створити гердан з коропським орнаментом

Добавить новость

Четверг, 23 Января 2025 14:26  |  Просмотров: 164

У пошуках справи, яка була б до душі, дарувала задоволення і відганяла погані думки, Оксана Горбач з Коропа зацікавилася виготовленням герданів. А спробувавши, зрозуміла, що це саме те, чим би хотіла займатися. Свої прикраси з бісеру коропська майстриня пропонує придбати всім поціновувачам українських автентичних аксесуарів

Прикраса з українською душею

За останні десять буремних років ми все більше цікавимося та цінуємо все те, що пов'язано з національним надбанням, культурним скарбом наших дідів-прадідів.

І нині стає модним багато з того, що й со­тні років тому. Адже все це - наше, рідне. Особливої популярності набувають і при­краси на шию з бісеру: гердани, силянки. Колись гердан був обов'язковим атрибутом на заході України. Але зараз ця етнічна прикраса користується великим попитом скрізь, її носять не лише з вишиванкою, але і як доповнення до ділового костюму чи святкового образу.

Оксану Горбач знає багато людей. І якщо ви ніколи з нею не зустрічалися, то голос її, впевнена, точно чули. Адже жінка понад десять років працювала на коропському радіо. А нині Оксана робить прикраси з українською душею.
- Звідки взялася ідея гердани створю­вати? - цікавлюся в коропської майстрині.

- Я давно вишиваю картини бісером. Ікони також вишиваю. Перша ікона - святої Любові - була для мами. А потім і тату, і чоловіку, і дітям ікони повишивала, - гово­рить Оксана. - У мене мама гарно нитками вишиває, сестра в'яже чудово. Я вмію і те, й інше робити, але чомусь душа завжди ближче була до бісеру. - Коли пішла з радіо, то було важко на душі. І щоб якось заспокоїтися, шукала в інтернеті, чим би зайняти себе. Тоді ж натрапила на гердани. Спочатку якогось зацікавлення не вини­кло. А потім все ж таки з'явився інтерес. Першою прикрасою, яку я зробила, була силянка. Віддала її сину для шкільного ярмарку. Тоді ж спробувала робити герда­ни. Отримала одне, друге замовлення, і це мене втягнуло.

Усі, хто знайомий з Оксаною, добре зна­ють про її непосидючість. Про таких кажуть - бідовенна. І ті, хто вперше дізнаються, що Оксана робить гердани, дивуються, як дуже активна жінка займається такою кро- піткою роботою. А у відповідь майстриня лише посміхається.

- Днями сіла робити гердан о 9 вечора. Кажу чоловіку, що лиш два рядочки сплету і буду спати лягати. У результаті лягла спати о пів на четверту ранку. Мої два ря­дочки закінчилися готовим герданом, - про те, як затягує бісероплетіння, розповіла коропська майстриня. - Мене цей процес заспокоює. Думки наче десь розвіюються, і про те, що турбує, взагалі не думаю. Але коли немає настрою, натхнення, чи зла додому прийшла, то краще за плетіння відразу не сідати, тож, аби заспокоїтися, бісер сортую. Бо коли на емоціях щось робити - то не виходить, і по кілька разів перероблювати доводиться. Але коли спокійна, ніхто не заважає, то на одному диханні можна елемент зробити.

Один гердан створюється в середньому півтора-два тижні, а то й три, залежно від складності, каже Оксана. Свої вироби май­стриня виставляє на міжнародному сайті, де купують українські автентичні вироби люди, які живуть за кордоном. Зареєстро­вана Оксана і на українській торгівельній платформі «Пром».

Від голочки до бісеринки

Зізнається Оксана, що при виготовленні гердану чимало часу займає калібрування бісеру. І навіть попри те, що купує май­стриня перший сорт чи вищий, все одно є відходи.

- А який може бути брак у бісеру?
-Не проходить через нього голка, тріс­кається, не рівно відрубаний. Буває по-всякому, - розпові­дає Оксана. - Бісер з «Аврори» для цієї справи зовсім не під­ходить. А більше ма­газинів, де у Коропі можна придбати ма­теріал, і нема. Треба все замовляти через інтернет. А це і час, і додаткові витрати на доставку. Щоб зекономити, здеше­вити готовий виріб, стараюся через ук- рпошту замовляти.

І хоча в інтернеті, здавалося б, можна замовити все, що потрібно, проте не завжди вдається підібрати кольори, адже камера часто неправильно відтінок передає.

До того часу, коли на гердані з'явиться малюнок, є чималий етап підготовки. І перш за все треба розпочати з продівання кожної бісеринки через голку, аби подивитися, чи проходить вона через вушко.

- Днями замовила кілограм чорного бісеру. І ось цю гору треба перебрати. Допомагає із цим син: він сидить і через голочку пропускає кожну бісеринку.

- Змушуєте його це робити? - цікав­люся.

- Ні. Син залюбки береться за цю робо­ту. Йому подобається, - пояснює Оксана.

І що ж то за голка така, для якої не всі бісеринки підходять? Звичайна для шиття для цієї справи не годиться. Потрібно ку­пувати спеціальну бісерну. А ці голки дуже тоненькі, та ще й до того ж крихкі. До речі, однієї голки для виготовлення гердану за­мало буде. Як розповіла Оксана, для ство­рення шийного пояска потрібна маленька голка, на решту виробу використовується п'ятнадцятисантиметрова голка: вона тонюсінька, через що і ламається часто.

Разом із якісним бісером, правильною голкою ще потрібно мати і спеціальну нитку. А у майстра має бути і станок для бісероплетіння.

- Перший мій станок був зроблений з картонної взуттєвої коробки. Другий станок теж самостійно зробила: це були чотири дерев'яні брусочки, з'єднані болтом. Але він був не зручним. А коли я продала свій перший гердан і зрозуміла, що людям цікаві мої вироби, то вирішила, що вже час купити спеціальний станок для бісероплетіння.

- Ідеї для своїх герданів з інтернету берете?
- Схеми, якими користуюся, іноді купую, дещо і безкоштовно дають, але під звіт. Тобто дівчата за допомогою комп'ютерної програми роблять схеми, але вона може помилятися: розбивку, наприклад, непра­вильно зробити. І коли майстриня робить гердан за цією схемою, а візерунок не спів­падає, тоді дається зворотній зв'язок, аби вказати на помилки в схемі, щоб перероби­ти її, - пояснює Оксана. - До речі, продають і вже готові набори: схема, бісер, нитка, голка. Пропонують такі набори навіть і по 200 гривень. Але з власного досвіду скажу, що не треба гнатися за низькою ціною.



Творчі плани

Оксана за півтора року, відколи поча­ла виготовляти гердани, створила їх уже чотирнадцять. Робить їх на замовлення. Переважна більшість уже красується на шиях клієнток. Один гердан, чорно-білий, був зроблений спеціально для доні-сту- дентки після вдалого складання сесії. Але стало цікаво, чи має сама майстриня такий автентичний виріб.
- Чесно кажучи, я не вмію такі прикраси носити. Адже мій стиль в одязі спортивний. А такі прикраси з ним не вдягнеш, - пояс­нює майстриня.

- Оксано, а що у вас у планах? Який гердан хочеться зробити?
- Є багато видів герданів, за складністю різних. Є гердани з доплетами. Це коли є основна лінія виробу, а з нього, наприклад, виходять пелюстки. Тож хочу зробити гер­дан із доплетом: це буде метелик, у якого виходять крила за межі основи. Не знаю, чи вийде в мене, але пробувати буду.

Поділилася Оксана й іншими творчими планами.

- Є такий собі В'ячеслав Милько з Кролевця, який робить гердани у стилі кролевецьких рушників. Поставила і я перед собою завдання - знайти автентичну ви­шивку Коропщини. І я її все ж таки знайшла. Тож днями вже навіть заклала основу для цього гердана. Планую презентувати гото­вий виріб нашому музею.

Також Оксана планує створити ще один гердан. Не на продаж. Коропська майстриня хоче подарувати його місцевим волонтерам, аби вони отримані за нього кошти спрямували на потреби ЗСУ.

Джерело: “Нові Горизонти”, Ірина Боровська

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: