Зробити стартовою Мобільна версія сайту Головна сторінка » Новини » Місто і регіон » Садиба Скоропадського у Тростянці на Чернігівщині перебуває у ганебному стані

Садиба Скоропадського у Тростянці на Чернігівщині перебуває у ганебному стані

 

Тростянець і досі лишається одним із найпрекрасніших парків Європи, бо ж він був найбільшим захопленням і пристрастю засновника Івана Скоропадського. Ще у році 1833-му у Тростянці він почав будувати садибу із величезним парком, де були мальовничі штучні озера, гори, ущелини, а ще містки та альтанки. У своєму саду, а саме так з любов’ю називав Скоропадський своє творіння, він насаджував різні, завезені з усіх куточків світу, екзотичні кущі і дерева.

В результаті титанічної праці багатьох людей і з’явився один із найпрекрасніших парків Європи. Та окрім природи Іван Скоропадський понад усе любив музику та українську пісню. Завдячуючи йому Тростянець і став культурним центром, Скоропадський був справжнім українським патріотом.



Ростислав Маляренко

Тут місяцями жили письменники, художники та артисти, а проживали вони ось у цьому гостьовому флігелі, всього у кількох кроках від розкішного палацу. Сьогодні його у хащах годі розглядіти. Та все ж ми зі знаним краєзнавцем Ростиславом Маляренком спробували відтворити історію.

У ганебному стані й інший, трохи більший за розміром, гостьовий флігель, який теж колись вражав своєю розкішшю і красою. Його Скоропадський будував через гостру потребу. Візитери Тростянецького парку доволі часто цікавляться і долею палацу Скоропадських у намаганні знайти хоча б його руїни.

Та на превеликий жаль, цю спадщину ми втратили назавжди. Ось на цьому місці і знаходився розкішний палац Скоропадських, від якого, на жаль, майже нічого не збереглося. Вже по його фундаменту і будували тростянецький санаторій.

І якщо два розкішні флігелі, які через понад 200 років збереглися у досить непоганому стані, то будівлі панські, то ось ця споруда слугувала для господарських цілей. Хоча вигляд вона має досить аристократичний. І це не дивно, бо ж Скоропадський до всього підходив зі смаком.

Навіть якщо мова йшла про банальну пральню. Хоча історик пан Ростислав охрестив її на свій манер.

Будівля пральні Скоропадського, яка сьогодні невпинно руйнується, є унікальною ще й тим, що лишилася єдиною на всю Україну. І як справжні дослідники минувшини спускаємося до підвалу. Тут дійсно перехоплює подих не лише від неймовірної аури, що дихає історією, а й від цікавої архітектури.

І хоча будівля пральні вже майже розсипається на порох, а ветхі дерев’яні східці вже не виконують свою пряму функцію, ми все ж не втрималися від спокуси залізти на другий поверх і ризикнули, аби зануритися в атмосферу старовини.

А тут ліричний відступ, надихнувшись атмосферою старовини, припорошеної двохсотрічним пилом. Записуємо цікаві факти із життя родини Скоропадських.

І тут за певну заслугу, що він перед дідом поставив себе трішки, як чоловік, до його подиву йому подарували поні і вділи його. У нього була неймовірна радість, коли його вділи у хлопчачі штани.

У руїнах сьогодні не лише й два флігелі та пральні Скоропадських, а й будиночок конюха та прислуги, про які ми розповімо у наступних сюжетах. Сьогодні уся ця спадщина невпинно руйнується. І замість слідувати настановам Скоропадського, берегти усе створене ним з любов’ю, ми, на жаль, не цінуємо дійсно вартісного.

А це історичний скарб, якого наші діти та онуки вже можуть не доторкнутися.



Джерело: Онлайн-медіа ТІМ plus

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Тростянець, садиба, історія, Скоропадський

Додати в:
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.
 

Коментарі (2)

Додати коментар
Anonim 17 квітня 2025 г. (16:24) #[1]
Доводилось бувати. На мій погляд це все може бути цікаво лише студентам, випускникам історичних факультетів якихось педагогічних закладів освіти. І то не за нашої освіти. Бо освіта в нашій державі перебуває в такому ж ганебному стані. Маю на увазі, що якби освіта працювала, то студентам пропонувалися б екскурсії по цим історичним місцям, це б зараховувалося як практика, чи ще якась робота, і якийсь процент коштів відраховувався на підтримку і реставрацію цих всіх історичних споруд. Це якщо коротко. Зрозуміло, що такого ніколи не станеться. Тому на перший погляд це віддати весь цей спадок інвестору для будівництва еко-отелів, чи подібних туристичних об'єктів за умови збереження і підтримання історичної концепції. Зрозуміли? Тобто не страусина ферма, а садиба Скоропадського. Тобто туристи приїхали, пожили в готелі, погуляли, попили- поїли ІІ по садибі пошвендяли. І начебто всім добре. Але чи багато знайдеться охочих їхати в таку глушину? Платоспроможних, ясна річ. Бо дешево аж ніяк не вийде. Відповідь очевидна. Як і подальша доля цієї та інших садиб.
Anonim 22 квітня 2025 г. (11:32) #[2]
Відповідь на [1]
Чушь какую-то высокопарную понаписывали. В Тростянце шикарнейший ландшафтный парк с множеством видов растений завезенных из разных уголков Земли - прекрасное место для экскурсии и совершенно не только для студентов, хотя ездили мы туда всем курсом, как раз будучи студентом истфака. Съездить в Тростянец в выходной день всей семьей на собственном транспорте - отличная идея для человека со средним достатком. Погулять днем по парку, получить массу положительных эмоций от псевдоальпийских пейзажей и к вечеру домой. Уж не знаю, как сейчас, а раньше там были отличные экскурсоводы. Кстати, про саму усадьбу нам и 35 лет назад сказали, что смотреть давно уже не на что. Что же касается "практики студентов", то из каких шишей отчислять "процент"?
 

Ваш коментар

Ім'я:
Коментар:
  Якщо у вас не виходить залишити коментар,
будь ласка, оновіть ваш браузер до останньої версії