Тетяна Супрун з Сосниці створює вишукані і смачні трав'яні чаї

Добавить новость

Суббота, 18 Января 2025 16:25  |  Просмотров: 1037

Тетяна Супрун може годинами розповідати про збір лікарських рослин, про красу нашої природи. А чого варті її фотографії і відеозйомки з берегів зачарованої Десни, ранкових луків, незвичайних озер, усіяних білим лататтям. Вона не пошкодує декілька хвилин продовження ранкового сну заради того, щоб побачити видовище, яке мало хто може спостерігати, наприклад, як піднімається літнє сонце, а саме той момент, коли воно справді виштовхується. Їй не складе труднощів сісти на велосипед і поїхати в незнайоме місце, щоб назбирати чистої липи чи чебрецю. Замість троянд її клумби прикрашає червона рута, гісоп, шавлія, 5 сортів м'яти, чорнобривцы і календула - все те, що вона використає при приготуванні своїх чаїв.



Захоплюватись збиранням лікарських трав, сушити їх, ферментувати, знати поєднання всіх цих трав, а особливо не нашкодити - робота дуже делікатна і витончена і не кожному цікава. Тільки справжнім поціновувачам екзотики, любителям старовини і просто постійним пошуковцям ново­го це під силу. Бо збирати лікарські рослини варто тільки з гарним настроєм і з великим бажан­ням і задоволенням. Саме це притаманне Тетяні Миколаївні. Вона любить збирати трави, як гриб­ники люблять «полювати» на гриби. їй не нудно нарізати два пакети чебрецю і виділити час для збирання м’яти. А скільки задоволення їй приносить пакування чаю!

Тетяна Миколаївна зізнається, що, мабуть, це все закладено генетично від своїх родичів, зокре­ма від батька, який родом з Синютина, був мислив­цем і рибалкою. А отже постійно був оточений при­родою. А що вже говорити про увесь задесенський рід. Та навіть батько її бабусі по маминій лінії був відомим садівником, який мав величезну алею ви­нограду, 4 сорти агрусу. Про це у родині зберігаєть­ся книга. Але захоплюватись цим не будемо, свій родовід Тетяна знає добре і досі у добрих стосун­ках із своїми чотириюрідними сестрами і братами. А з двоюрідними вони як одне ціле - це її найкра­щі компаньйони у поході за лікарськими травами, на відпочинок.

Недарма випускниця Сосницької гімназії ім. О.П.Довженка обрала досить рідкісну, як для ді­вчини, професію, здобувши професію зооветери­нара, закінчивши Львівську зооветеринарну акаде­мію. А до цього навчаючись у Козелецькому техні­кумі, який, до речі, вона закінчила з червоним ди­пломом. Саме роки навчання у технікумі вона вва­жає найкращими. При закладі була власна фер­ма і учні всі практичні заняття проводили, догля­даючи, лікуючи, годуючи справжніх тварин, а не по картинці чи відео. Таке навчання дівчину захо­плювало, та вона після академії вибрала сімей­но-будівельний заклад, декілька років пропрацю­вавши у Менській лабораторії. Вона не стала прак­тикуючим зооветеринаром, хоча навичок не втра­чає, коли звертаються до неї знайомі з приводу до­гляду чи лікування домашніх улюбленців, залюб­ки допомагає. Нині вона працює головним інспек­тором Держпродспоживслужби і теж дуже любить свою роботу. Каже, що по життю їй щастить на ко­лег. Саме і тепер вона щодня проводить свій час із добрими, щирими людьми, які завжди готові один одному прийти на допомогу і підтримати.

ГОЛОВНЕ ПРАВИЛО - НЕ НАШКОДИТИ

Приготуванням чаїв Тетяна захопилася три роки тому. Але саме любов до лікарських трав, до лу­ків у неї з дитинства. Коли після закінчення вишу вийшла заміж, то з чоловіком їх об’єднували вело- подорожі місцями Сосниччини, їм обом було ціка­во все: рослини рідної місцевості, незвичайні озе­ра, він товаришував із травознаями і мав у своїй бі­бліотеці багато спеціальної літератури, якою завж­ди цікавилась дружина. А оскільки Тетяна постій­но любила в усьому природність - натуральні чаї, домашня їжа, менше косметики - то вже тоді для своєї сім’ї вона збирала лікарські трави і робила свій чай, шукала такі складники, щоб було не лише смачно, а й корисно. А три роки тому вона зроби­ла подарунок у вигляді пакетика чаю, потім при­гостила родичів, дівчат-колег, ще й на ринку у неї замовили чай, отоді все й закрутилося. Виявилося, що багато нині людей хочуть споживати натуральні природні напої. З кожним роком попит зростав. Вже цього літа Тетяна назбирала чебрецю цілий мішок, а виявилось і цього замало, вже увесь чай розібра­ли, залишилось тільки для себе. Тому є потреба - значить є стимул, а отже є і плани розширити свою діяльність.

Тетяна цю надзвичайно кропітку роботу виконує з величезним бажанням. І дотримується головно­го правила: не нашкодити. А це значить, що вона виготовляє нейтральні чаї, не лікарські, які були б спрямовані на пониження чи підвищення тиску, під­тримки серця. Хоча як може бути трав’яний чай не лікувальним... Натуральний чай - це не просто на­пій, а справжнє джерело здоров’я і задоволення.

Тетяна створює свої авторські чаї і виключно з рослин, які ростуть на просторах придеснянських, які підходять місцевим жителям. Не хочеться нічого казати поганого про відомі карпарські чаї, але вони підходять не всім. Перше правило у приготуванні чаїв - це вчасно і правильно, а ще обов’язково у безпечному місці зібрати лікарські трави.
- Я часто буваю на луках і постійно спостерігаю за природою. Бачу, вже цвіте чебрець. Виділяю день і велосипедом спеціально їду збирати че­брець. Там, де бачила, не збираю, бо вважаю, що то над дорогою, значить він нечистий. Цього року збирала чебрець у Шабалинові. Ми з сестрою за­їхали за ліс, а він там такий велетень, - захоплюю­че пригадує Тетяна.

Нарізала тоді травниця 2 пакети. Так збирає вона і липу, і жасмин, й інші рослини. Не просто назби­рати лікарську ромашку, вона росте поодиноко. Рідко добавляє деревій. Потім зібране розкладає у нежилому будинку на папір чи тканину, періодич­но перевертає, щоб сира рослина не зацвілася. Деякі пучки підв’язує на горищі. Якщо це листя, то обов’язково ферментує. Так готує й іван-чай.

- Цього року важко було і його знайти, єдина за­начка - на Замості. Ті поля, де він ріс, переорали. Та й чимало охочих назбирати його для власних по­треб, оскільки він дуже смачний і нейтральний, - каже Тетяна.

ЩО Ж ТАКЕ ФЕРМЕНТАЦІЯ І ЯК ПРОВОДИТИ ЇЇ В ДОМАШНІХ УМОВАХ?

- Спершу хочу коротко про те для чого потрібен сам процес ферментації, адже можна просто на­сушити ароматного листя, змішати, і насолоджу­ватися? Можна, можливо. Але завдяки фермента­ції аромат і смак чаю стає глибшим, інтенсивнішим, яскравішим. Подумати тільки: одна і та ж росли­на, і лише ферментація стає тим фактором, який так кардинально все змінює. По суті фермента­ція є окислювальним процесом, і тут є певні фак­тори на кожному етапі, що впливають на кінцевий результат. Це громіздкий процес і дещо затратний. Наприклад, нарвала листя малини чи ожини і ві­дразу у морозильну камеру. Пам’ятаємо, що мити листочки не можна, тоді втрачаються і корисні вла­стивості, і аромат. Бажано, щоб пакет з листям про­лежав місяць, щоб листя віддало соки. Потім витя­гую, листя розтає на спеціальній вирізьбленій до­шці, розкачую. Це можна робити вручну, якщо не багато, я використовую м’ясорубку і через насадку для печива пропускаю. Годин три проходить, щоб пішов кислий запах і відразу у сушарку. Сушарка працює по 8 годин.
Так Тетяна ферментує будь-яке листя.

Ягоди у чай не добавляє з тієї причини, що їх дов­го сушити, бо скажімо, малина, смородина - дуже соковиті. Але не менш ароматні, смачні і на колір яскраві листочки з цих ягід. Був рік, коли на про­хання збирала і сушила плоди глоду для серцево­го збору. Не використовує травниця лимонні шкір­ки. Вважає, що у ній мало користі, бо вона на сто відсотків оброблена. Для лимонного аромату бере лимонну м’яту чи червону руту, яка ще й нагадує смак бергамоту. У багатьох рослин, в тому числі і м’яті, дуже багато ефірних олій. Після того, як зане­се ці рослини у будинок, декілька годин стоїть та­кий насичений запах, що краще не заходити.



У чаї також може добавляти висушений корінь ім­биру. Не забуває насушити цвіту бузини. До речі, цвіт бузини добре лікує кашель, тому його можна додавати у чай. А ось із ягодами бузини треба бути обережними. Звичайно, всі рослини на кожний ор­ганізм впливають по-різному, але те, що ягоди бу­зини несуть проносну дію - це факт. Люблять у сім’ї Тетяни і калину. Бабуся готує сік із цукром. Можна сухі ягідки добавляти у чай. Але теж треба бути дуже обережним: калина швидко знижує тиск.

Щодо грибів. Пробувала і їх добавляти у чай. Коли готувала збір для схуднення, додавала влас­норуч зібраний трутовик березова губка. Цього року не збирала грибів, напевно, полінувалася.

Багато рослин Тетяна вирощує на своїх клум­бах, де ростуть кущі шавлії, ехінацеї, гісопу, черво­ної рути, 5 сортів м’яти та інші. Квіти теж тільки ті, які додає у чай. Це обов’язково календула і чорно­бривці. До речі, йдеться про старинні низькорослі чорнобривці, а не про їх різновиди. Їх корисно їсти навіть сирими.

ЯК ЖЕ СТВОРЮЮТЬСЯ ЧАЇ?

Коли сировина зібрана, висушена, треба все на­різати. А потім вже збирати компоненти. Тетяна, повторюсь, готує нейтральні чаї, які підходять всім.

Вона не готує лікувальних чаїв. Отож за основу бере лікарську траву, яка не впливає на людський організм. Для цього добре підходить чебрець, іван- чай. Отже зважує половину чебрецю. Далі добав­ляє 2/3 липи по 1/3 м’яти і календули і решту - все зважує.

Пакує і зберігає чай у паперових пакетах по 80 грамів. Відразу скажу, що такий пакет коштує всьо­го 70 гривень і вистачає його не на один місяць. Пакет щільно фіксує шпагатом. На пакеті етикетка, на якій зазначений склад чаю і коротко властивості кожної рослинки. Оформленням допомагає займа­тись 10-річна донька. Аня творча дитина, любить і малювати, і ліпити, тому завжди підтримує маму, особливу у велоподорожах.
Незважаючи на свій щільний графік, Тетяна ак­тивна і спортивна. Вона любить купатись і все літо проводить на Десні разом із своєю ріднею із Синютина. Щоранку до пізньої осені, коли вже на­ступають заморозки, вона бігає до мосту і далі. Такі прогулянки не заради фізичного стану, а в більшо­сті для того, щоб побачити всю нашу неповторну красу, яка розкривається саме зранку і яку не кожен побачить, вибравши «смачний» ранковий сон. Такі заворожуючі моменти вона знімає, фотографує, а потім робить монтаж. Дивуєшся, коли перегляда­єш ті відео, від них справді важко відірватись, вони виняткові. До речі, Тетяна їх постійно переглядає, вони надихають, пригадується тепле літо, і ти зно­ву подумки повертаєшся на ту чебрецеву галяви­ну чи підходиш до однобокої сосни без верхівки, на якій поселилися лелеки.
Любить Тетяна і танці. Багато років займалася у танцювальному колективі «Феєрія», який створила Лариса Євглевська. Хоча, треба сказати, що якби не технікум, де дівчина розкрила свої творчі здібно­сті і як танцівниця, і як співачка, то можливо б і досі не знала про свої задатки, адже дитинство її було важким.

Чому такі вишукані і смачні чаї від Тетяни Супрун? На це питання відповісти легко. Бо зібрані вони з великою любов’ю, з бездоганним знанням кожної складової, а якщо ще правильно їх заварити, то, насолоджуючись таким авторським чаєм, будемо здорові!

Джерело: “Вісті Сосниччини”, Олена Кузьменко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: