Фармацевт Тетяна Кудіна: «Я дуже люблю свою роботу»

Добавить новость

Вторник, 24 Сентября 2024 17:45  |  Просмотров: 982

Так каже сосничанка Тетяна Кудіна, яка у 40 років увійшла у сферу фармації і вже 6 років працює фармацевтом у аптеці «Бажаємо здо­ров’я». У переддень свого професійного свята - дня фармацевтично­го працівника України - вона розповіла про свій шлях у цю нелегку, але дуже цікаву професію.



Так уже повелося, що люди, напевно, більше звертаються до працівників аптек, ніж до лікаря. Та ще в такій глибинці, де за консультацією лікаря треба їхати сотню кілометрів. Буває, самі призначають собі препарати на основі тих, що вже колись приймали, а чи сусідка порадила. А буває приходять в аптеку і кажуть: "Дайте мені щось від кашлю". Правильно це чи ні, але фармацевти, які зустрічають людей в аптеці, налаштовані допомогти всім, чим можуть. Бо фармацевти - це іноді більше, ніж лікарі - знають з чого складається той чи інший препарат, яка його діюча речовина і яким аналогом можна замінити препарат, щоб був дешевший, але не менш ефективний.
Про професію фармацевта поспілкувались з Тетяною Кудіною.


- Розкажіть Тетяно Олександрівно, як ви при­йшли у професію фармацевта та скільки років вже у цій сфері?
- Я не відразу стала фармацевтом. Ще зі шкіль­ної парти хотіла присвятити своє життя медицині. Після школи я закінчила Чернігівське медучилище і здобула професію фельдшера. Проте жодного дня ним не робила. Відразу стала медичною маніпуля- ційною сестрою. 21 рік пропрацювала і потім запро­сили мене на роботу у аптеку. Відразу не погоди­лась, роздумувала - треба було знову навчатися, а у 40 років вступати у виш не так і просто. Через три місяці наважилась і вступила до Національного уні­верситету розвитку людини «Україна» на факуль­тет «Промислова фармація». У цей же рік і дочка вступила до вишу, тільки до іншого, вчитись на пе­дагога. Відразу мене взяли на 3-ій курс, при цьому я ще доздавала іспити з деяких предметів. Отож всього я навчалась 2 роки на заочному відділенні і разом працювала в аптеці «Бажаємо здоров’я». Тобто вже 6 років я у професії фармацевта.

- А чи не розчарувалися, змінивши професію?
- Ні. Це моє. Я люблю людей, вмію з ними спіл­куватися. Бачу вже по їхньому погляду що треба, яка буде розмова. Аптека - це місце, де я прово­джу майже увесь свій час. І навіть якщо я не на ро­боті, то працюю 24/7.До мене, як до медичного пра­цівника звертаються знайомі, сусіди та і незнайомі люди. Нікому не відмовляю. Що знаю, що можу - завжди рада поділитися, допомогти.
Як маніпуляційна медсестра я вигоріла. Ото да­ють вислугу років тим, хто має 25 років стажу, то і правильно. Бо вже і зір послабшав, а потрібно все точно уколоти і не один раз, бо у відділенні не один десяток пацієнтів. Тому я вже подумувала залиша­ти лікарню. Хоча медицина і фармакологія мають

- Траплялося спостерігати, як фармацевт роз­повідає про аналоги препаратів, або перерахо­вує компоненти, які входять до складу меди­каментів. Ви справді знаєте всі назви препара­тів чи є яка «схема», яка вам допомагає швидко орієнтуватися?
- Ще коли починала працювати медсестрою, не було інтернету і такого доступу, як зараз, до інфор­мації про той чи інший препарат. Тоді я вивчала ін­струкції, які додавались до кожного препарату, який я вводила хворим. У мене дома, ще недавно спа- лила,була здоровенна книжка з файлами з інструк­ціями до всіх препаратів.
В університеті ми звісно більше розширено все вивчали. Тому у аптеці я себе почуваю упевнено.
Дійсно, фармацевти знають і назву, і складову. Фармація не стоїть на місці, постійно зростає кіль­кість нових препаратів і це нас постійно тримає у тонусі. Ми постійно вчимося. Багато препаратів ма­ють одну і ту ж саму діючу речовину, але різні наз­ви. Для досвідчених фармацевтів достатньо поба­чити діючу речовину і вважайте, що вже він знає дію застосування та фармгрупу препарату, отже з легкістю перерахує все, що є в аптеці.
За час роботи в медицині і у фармації я знаю багатьох лікарів і які вони роблять призначен­ня. Розрізняю почерк і сосницьких, і чернігівських. Знаю який лікар робить призначення: кардіолог, не­вролог чи інші.

- Ви так захоплено розповідаєте про фарма­цевтичну роботу. Невже нема мінусів у цій ро­боті?
- Справді, фармація - це дуже цікава робота. Щодня ми стикаємося з великою кількістю людей і їхніх прохань і завжди хочемо якнайкраще допо­могти хворим.
Звичайно, є мінуси, як і в будь-якій професії. У нас це велика тривалість зміни - аж 12 годин і всю зміну ти на ногах.
Але я люблю свою роботу. Навіть коли вихідний чи відпустка - із задоволенням за потреби допома­гаю людям.

- Чи були якісь моменти у роботі, що запам’я­тались найбільше?
- Щодня - це новий день, нові люди і завжди це цікаво.
Не забудемо, як на початку повномасштабного вторгнення Сосниця була в оточенні. Не було ні­чого в магазинах. І аптека була повністю пуста. А люди благали про допомогу. Ми не знали як і чим допомогти. Шукали як і де можна взяти препара­ти. І знайшли у Ніжині на складі. Переправляли че­рез зруйнований міст так, як хліб, молоко. Всім ко­лективом, тоді нас було четверо та наші чоловіки власним автомобілем, шукали пальне і доставля­ли ліки. А потім бувало ділили пігулку на половин­ки, четвертинки, умовляючи людей, заспокоюючи. Страшно було.

- Якщо повернути час, зараз би ви обрали іншу професію чи все повторили так само?
- Ні, не змінила б. Зміна професії медика була дуже вчасно. Бо працювати маніпуляційною мед­сестрою я вже б не змогла. А тут і медицина згод­жується. Є знання, є досвід... Хоча, у 40 років не кожен зважиться вступати у виш. Я не шкодую. Навпаки, задоволена, що маю можливість постій­но навчатися.

- Щоб ви побажали колегам у професійне свято?
- Миру і міцного здоров’я. Все решта у нас є.

Джерело: "Вісті Сосниччини", Олена Кузьменко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: