З могили захисника у Сосниці вкрали прапор

«Після смерті сина мені бай­дуже, ранок чи вечір, літо чи зима. Свята, будні, якісь події — усе повз мене. На цьому світі мене тримає тільки пам’ять про сина. Бо по­ки я жива, і він буде жити», — це зі сторінки сосничанки Валенти­ни Шмалун у соцмережах.



На фото Валентина Шмалун біля пам'ятного знаку

Так вона живе від самого по­чатку повномасштабного втор­гнення, коли, захищаючи Черні­гів, загинув її 29-річний син Іван. Незадовго до цього він повернув­ся із закордонних заробітків і зая­вив, що з України нікуди не поїде: тут — найкраще.

Іван Шмалун був одним із перших, кого мобілізували у гро­маді. Ці хлопці, яких війна за ліче­ні години вирвала з мирного жит­тя, зупиняли ворога без належно­го досвіду, без бронежилетів і ка­сок. Комусь неймовірно пощасти­ло — залишився живим. А в сина Валентини Петрівни половина го­лови була вражена осколком.

До 30 березня, коли його тіло привезли у сосницький морг, мати ще сподівалася на диво. Та дива не сталося, і відтоді у її житті по­гасло сонце.

Іванову автівку вона віддала його другові. Він поїхав нею захи­щати країну. А сама як зіницю ока береже вцілілий сйнів телефон. Його батарея завжди зарядже­на. Раніше часто набирала на ньо­му свій номер — наче Ваня живий і телефонує їй... Постійно ходить до нього на кладовище.



На фото Іван Шмалун

Та кілька днів тому відвідини стали для згорьованої матері шо­ком — хтось викрав флагшток із прапором, що був установлений біля могили її сина. Залишилися тільки вмуровані в бетон кріплен­ня. Це було для неї ударом в сер­це. Вона у відчаї.

Люди звертаються до правоо­хоронців із вимогою знайти і пока­рати вандала.

Джерело: газета “Гарт”, Ганна Юхименко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: