Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям про людей » Поштарка Ніна Бобошко готова до будь-яких змін

Поштарка Ніна Бобошко готова до будь-яких змін

 

У наших громадах упродовж п’яти років працюють пересувні поштові відділен­ня. Листоноша Ніна Бобошко із Томашівки, як працювала у стаціонарному відділен­ні, пошту носила пішки чи їздила велосипедом, а нині у складі бригади пересувного відділення №128 розвозить її' автівкою. Обслуговують вісім населених пунктів Ічнянської громади.

Загалом у бригаді 128-ї пе­редвижки - троє працівників. Окрім Ніни Бобошко є водій Ана­толій Марченко та начальниця Тетяна Ситченко: обоє з Прилук. Як зауважує листоноша, колек­тив підібрався дуже гарний, всі відповідально ставляться до ро­боти.



- У цій професії я з 95-го. Якщо порахувати, то вже 27 ро­ків, - розповідає 54-річна Ніна Бобошко і зізнається, що це її улюблена робота. - Колись закінчила Київський коледж зв’язку. Спочатку працювала на­чальницею поштового відділен­ня у Дорогинці, потім ще й ли­стоношею у Томашівці. Останні п’ять років - у пересувному від­діленні.

Тож не дивно, що Ніну Бобошко у цих краях добре знають. Зна­ють люди і коли машина з пош­тою приїде, тому часто виходять її виглядати.

- Я вже давно вивчила хто які газети виписує, хто який товар бере. Хоча й складно працюва­ти, проте іншої роботи просто не уявляю, - розповідає листо­ноша.

До речі, функції листоноші, продавця, комунікатора, психо­терапевта Ніна Михайлівна ви­конує за мінімальну зарплату. Є ще премія від продажу продукції понад план.

Із Прилук привозить пресу автомобіль-пересувка, який їздить розробленими маршрутами: в Дорогинку, Бакаївку, Комарівку, Томашівку, Вишнівку, Припутні, Сваричівку та Безбородькове. Аби всім надати послуги згідно з графіком: щодня - по два села.

Для жителів сіл водій та листо­ноша «мобільним офісом» до­ставляють пенсію і газети, ліки і продукти.

- У нас і олія, і ковбаса, і цукер­ки. Є пральний порошок, кру­пи... Ну, все є. Люди задоволені. Беруть у нас товар. А Толя ще й віднесе до дверей чи на га­нок, щоб бабуся сама не тягла, - каже листоноша, а потім під­сумовує. - Торгівля іде, газети виписують. План виконуємо.

Доки спеціалізований авто­мобіль «Укрпошти» курсує від однієї адреси до іншої, началь­ниця передвижки у стаціонар­ному відділенні пошти приймає плату за світло, воду, газ. Можна розрахуватися готівкою або че­рез термінал: кому як зручно.

У четвер пересувне відділення зв’язку працювало у Дорогинці та Безбородьковому. У п’ятницю їдуть у Припутні та Вишнівку. І цей день для «пересувки» най­більш завантажений, бо села великі.

Більшість людей задоволені роботою пересувного пошто­вого відділення, переконана пані Ніна. Жителька Дорогинки 64-річна Віра Сукало, яку ми зустріли дорогою - теж одна із тих, кому все подобається. Каже, що виписує декілька га­зет, проте нарікає, що не виста­чає грошей, щоб дозволити собі передплатити ще щось із періо­дики.

- Як отримаєш дві з половиною тисячі пенсії, то не знаєш куди їх діти, - ділиться Віра Сукало.
- Людям болить те, що пенсії малі, все дорожчає. Проте вони щось та й передплачують, - до­дає Ніна Бобошко, зазначаючи, що наразі у неї 580 передплат­ників, з них 135 читають «Трудо­ву славу».

Звісно, велику аудиторію чи­тачів, зокрема молодь, забрав інтернет, адже швидко і безкош­товно можна отримати будь-яку інформацію. Але є люди, котрі традиційно з року в рік перед­плачують газети та журнали. У Дорогинці такі - Надія Ющенко, Тетяна Фатєєва, родина Євтушенків...
Сподіваємося, що й наступ­ного року не втратимо наших читачів, а листоноші радо до­ставлятимуть газету у пошто­ву скриньку чи вкладатимуть у хвіртку кожному нашому перед­платнику.

Джерело: газета “Трудова слава”, Світлана Череп

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: поштарка, Дорогинка

Добавить в: