Поштарка Ніна Бобошко готова до будь-яких змін
У наших громадах упродовж п’яти років працюють пересувні поштові відділення. Листоноша Ніна Бобошко із Томашівки, як працювала у стаціонарному відділенні, пошту носила пішки чи їздила велосипедом, а нині у складі бригади пересувного відділення №128 розвозить її' автівкою. Обслуговують вісім населених пунктів Ічнянської громади.
Загалом у бригаді 128-ї передвижки - троє працівників. Окрім Ніни Бобошко є водій Анатолій Марченко та начальниця Тетяна Ситченко: обоє з Прилук. Як зауважує листоноша, колектив підібрався дуже гарний, всі відповідально ставляться до роботи.
- У цій професії я з 95-го. Якщо порахувати, то вже 27 років, - розповідає 54-річна Ніна Бобошко і зізнається, що це її улюблена робота. - Колись закінчила Київський коледж зв’язку. Спочатку працювала начальницею поштового відділення у Дорогинці, потім ще й листоношею у Томашівці. Останні п’ять років - у пересувному відділенні.
Тож не дивно, що Ніну Бобошко у цих краях добре знають. Знають люди і коли машина з поштою приїде, тому часто виходять її виглядати.
- Я вже давно вивчила хто які газети виписує, хто який товар бере. Хоча й складно працювати, проте іншої роботи просто не уявляю, - розповідає листоноша.
До речі, функції листоноші, продавця, комунікатора, психотерапевта Ніна Михайлівна виконує за мінімальну зарплату. Є ще премія від продажу продукції понад план.
Із Прилук привозить пресу автомобіль-пересувка, який їздить розробленими маршрутами: в Дорогинку, Бакаївку, Комарівку, Томашівку, Вишнівку, Припутні, Сваричівку та Безбородькове. Аби всім надати послуги згідно з графіком: щодня - по два села.
Для жителів сіл водій та листоноша «мобільним офісом» доставляють пенсію і газети, ліки і продукти.
- У нас і олія, і ковбаса, і цукерки. Є пральний порошок, крупи... Ну, все є. Люди задоволені. Беруть у нас товар. А Толя ще й віднесе до дверей чи на ганок, щоб бабуся сама не тягла, - каже листоноша, а потім підсумовує. - Торгівля іде, газети виписують. План виконуємо.
Доки спеціалізований автомобіль «Укрпошти» курсує від однієї адреси до іншої, начальниця передвижки у стаціонарному відділенні пошти приймає плату за світло, воду, газ. Можна розрахуватися готівкою або через термінал: кому як зручно.
У четвер пересувне відділення зв’язку працювало у Дорогинці та Безбородьковому. У п’ятницю їдуть у Припутні та Вишнівку. І цей день для «пересувки» найбільш завантажений, бо села великі.
Більшість людей задоволені роботою пересувного поштового відділення, переконана пані Ніна. Жителька Дорогинки 64-річна Віра Сукало, яку ми зустріли дорогою - теж одна із тих, кому все подобається. Каже, що виписує декілька газет, проте нарікає, що не вистачає грошей, щоб дозволити собі передплатити ще щось із періодики.
- Як отримаєш дві з половиною тисячі пенсії, то не знаєш куди їх діти, - ділиться Віра Сукало.
- Людям болить те, що пенсії малі, все дорожчає. Проте вони щось та й передплачують, - додає Ніна Бобошко, зазначаючи, що наразі у неї 580 передплатників, з них 135 читають «Трудову славу».
Звісно, велику аудиторію читачів, зокрема молодь, забрав інтернет, адже швидко і безкоштовно можна отримати будь-яку інформацію. Але є люди, котрі традиційно з року в рік передплачують газети та журнали. У Дорогинці такі - Надія Ющенко, Тетяна Фатєєва, родина Євтушенків...
Сподіваємося, що й наступного року не втратимо наших читачів, а листоноші радо доставлятимуть газету у поштову скриньку чи вкладатимуть у хвіртку кожному нашому передплатнику.
Джерело: газета “Трудова слава”, Світлана Череп
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.